Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
Іменем України
08.07.2009
Справа №2-7/1245-2008
За позовом Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (95022, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 184/1)
До відповідачів: 1) Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління «Крименергоспецбуд» (98213, Ленінський район, м. Щолкіно, а/с 31); 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМС-Спецбуд» (69084, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, будинок 60, кв. 25)
Третя особа: Відділ державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції (98200, смт. Леніно, вул. Пушкіна, 69а)
Про визнання недійсним протоколу та статуту.
Суддя І. І. Дворний
представники:
Від позивача - Бабич С. М., предст., дов. №13/12 від 06.01.2009 р.
Від відповідачів: 1) не з'явився; 2) не з'явився.
Від третьої особи - Созонова О. О., предст., дов. №03/1-10/11381 від 07.07.2009 р.
Суть справи: Дочірнє підприємство «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління «Крименергоспецбуд» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМС-Спецбуд», третя особа - Відділ державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції, в якій просить суд визнати недійсним протокол установчих зборів засновників ТОВ «ЗМС-Спецбуд» №1 від 01.02.2006 р., а також статут Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМС-Спецбуд».
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням ГС АР Крим від 03.02.2003 р. у справі №2-10/947-2003 з Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління «Крименергоспецбуд» на користь Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» була стягнута заборгованість у сумі 61 050,99 грн., 610,51 грн. державного мита та 114,82 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, після чого був виданий відповідний наказ. Позивач зазначає, що в процесі виконання рішення суду державним виконавцем був накладений арешт на все майно боржника та оголошена заборона на його відчуження, проте після цього ВАТ «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління «Крименергоспецбуд» було створено Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗМС-Спецбуд», до статутного фонду якого було внесено майно на суму 553 325,93 грн., що позивач розцінює як порушення умов накладеного арешту та порушення його прав.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.01.2008 року позовну заяву було прийнято до розгляду та справу призначено до слухання (суддя Жукова А.І.).
Не погодившись з ухвалою господарського суду, відкрите акціонерне товариство -"Спеціалізоване будівельно-монтажне управління "Крименергоспецбуд" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу місцевого господарського суду.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.05.2008 р. було відмовлено у прийнятті апеляційної скарги.
Крім того, на ухвалу суду про порушення провадження у справі від 11.01.2008 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗМС-Спецбуд» також була подана апеляційна скарга, у прийнятті якої було відмовлено ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.08.2008 р.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.07.2008 р. була повернута касаційна скарга Відкритого акціонерного товариства Спеціалізоване будівельно-монтажне управління «Крименергоспецбуд» на ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.05.2008 р.
Справа направлена до Господарського суду АР Крим на передана на розгляд судді І. І. Дворному із привласненням номеру 2-7/1245-2008 та ухвалою від 09.09.2008 р. була прийнята до свого провадження.
Відділ державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції зазначив, що в рамках виконавчого провадження дійсно був накладений арешт на майно Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління «Крименергоспецбуд», проте ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.04.2008 р. у справі №16/197/07 арешт на майно був скасований.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та ВДВС, суд
Рішенням Господарського суду АР Крим від 03.02.2003 р. у справі №2-10/947-2003 з Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління «Крименергоспецбуд» на користь Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» була стягнута заборгованість у сумі 61 050,99 грн., 610,51 грн. державного мита та 114,82 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання судового рішення був виданий відповідний наказ від 11.04.2003 р.
Наказ був пред'явлений позивачем на примусове виконання до Відділ державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції, після чого була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.
Керуючись статтею 55 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем був накладений арешт на все майно боржника - Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління «Крименергоспецбуд».
Крім того, постановою Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції від 28.12.2005 р. був накладений арешт також на будівельну базу боржника.
У той же час, 01.02.2006 р. відбулися установчі збори засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМС-Спецбуд», на яких було прийнято рішення про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМС-Спецбуд» двома учасниками: Товариством з обмеженою відповідальністю «Задніпровський металокерамічний завод» (доля у статутному фонді - 553,88 грн. - 0,1 частка) та Відкритим акціонерним товариством «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління «Крименергоспецбуд» (доля у статутному капіталі - 553 325,93 грн. - 99,9 часток). Рішення було оформлено протоколом №1 від 01.02.2006 р., в якому перелічено саме, що передається Відкритим акціонерним товариством «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління «Крименергоспецбуд» до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМС-Спецбуд».
Вказане в протоколі майно було передано за відповідним актом приймання-передачі від 01.02.2006 р. (а. с. 16).
Після цього, була проведена державна реєстрація новоствореного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМС-Спецбуд».
Дочірнє підприємство «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» просить визнати недійсними протокол №1 від 01.02.2006 р. та статут Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМС-Спецбуд», оскільки вважає, що створення боржником нового підприємства шляхом внесення вкладу у статутний фонд під час дії накладеного державним виконавцем арешту на все майно є порушенням положень чинного законодавства України.
Статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 ГК є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту.
Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
С татут не є одностороннім правочином, оскільки затверджується (змінюється) загальними зборами учасників (засновників, акціонерів), які не є ні суб'єктом права, ні органом, який здійснює представництво товариства. Не є статут і договором, тому що затверджується (змінюється) не за домовленістю всіх учасників (засновників, акціонерів) товариства, а більшістю у ѕ голосів акціонерів чи простою більшістю голосів учасників товариства (статті 42, 59 Закону України «Про господарські товариства»).
У зв'язку з цим при вирішенні спорів щодо визнання статуту недійсним не застосовуються норми, які регламентують недійсність правочинів.
Така позиція викладена, зокрема, в пункті 14 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24 жовтня 2008 року N 13.
Відповідно до положень статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення фактів такого роду.
У той же час, позивачем не зазначено, які саме норми чинного законодавства України були порушені при створенні Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМС-Спецбуд» та яким чином створення товариства порушує права позивача.
Суд звертає увагу на те, що згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Вказане положення відповідає статті 15 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та статті 55 Конституції України, якою закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Конституційний Суд України в рішенні у справі за конституційним зверненням громадян Проценко Раїси Миколаївни, Ярошенко Поліни Петрівни та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) від 25 грудня 1997 р. зазначив, що частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Отже, за змістом статті 1 ГПК України порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду. Якщо в результаті розгляду справи виявиться, що порушення відсутнє, суд має відмовити в позові.
Однак суд не вбачає наявності порушеного права позивача у зв'язку зі створенням Відкритим акціонерним товариством «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління «Крименергоспецбуд» юридичної особи, оскільки при передачі юридичною особою майна до статутного фонду іншої юридичної особи до учасника товариства переходять корпоративні права щодо участі в управління новоствореним підприємством.
Так, відповідно до статті 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства мають право:
а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;
б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;
в) вийти в установленому порядку з товариства;
г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;
д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.
Згідно з частиною 4 статті 52 Закону учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.
При цьому, згідно зі статтею 53 Закону, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства або третім особам.
Статтею 57 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише в разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами. Звернення стягнення на всю частку учасника в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю припиняє його участь у товаристві.
Таким чином, будь-яких порушень прав Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» при створенні Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМС-Спецбуд» суд не вбачає, позаяк рішення ГС АР Крим 03.02.2003 р. у справі №2-10/947-2003 може бути виконано державним виконавцем у тому числі шляхом звернення стягнення на частину майна ВАТ «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління «Крименергоспецбуд» в Товаристві з обмеженою відповідальністю «ЗМС-Спецбуд».
За таких обставин, вимоги позивача про визнання недійсним статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМС-Спецбуд» задоволенню не підлягають.
Крім того, не підлягають задоволенню також вимоги позивача про визнання недійсним протоколу установчих зборів засновників ТОВ «ЗМС-Спецбуд» №1 від 01.02.2006 р., оскільки протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 ГК. Отже, провадження у цій частині має бути припинено за непідвідомчістю спору господарським судам України на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Вказана думка суду відповідає позиції Верховного суду України, викладеній в пунктах 20 та 39 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24 жовтня 2008 року N 13.
Судові витрати суд залишає за позивачем згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити в позові в частині визнання недійсним статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМС-Спецбуд».
2. Припинити провадження у справі в частині визнання недійсним протоколу установчих зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМС-Спецбуд» №1 від 01.02.2006 р..
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Дворний І.І.