Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207
Іменем України
18.06.2009
Справа №2-2/11136.1-2008
За позовом Акціонерного банку “Київська Русь” (04071, м. Київ, вул.. Хорива, 11а) в особі Феодосійського відділення № 1 Сімферопольської філії Акціонерного банку “Київська Русь”, (98100, м. Феодосія, вул.. 8 Березня, 3)
До відповідача Феодосійського казенного оптичного заводу (м. Феодосія, вул.. Московська, 11)
Про стягнення 1 130 482грн. 16коп
Суддя Толпиго В.І.
Від позивача - Блейз - нач.відд., довіреність у справі.
Від відповідача - Голованов - ю/к, довіреність у справі
Суть спору:
Позивач -Акціонерний банк “Київська Русь” в особі Феодосійського відділення №1 Сімферопольської філії Акціонерного банку “Київська Русь” звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Феодосійського казенного оптичного заводу, просить суд стягнути з відповідача суму боргу -прострочені відсотки за користування коштами за кредитом у розмірі 358791,76 грн. та 36315,35 доларів США, суму неустойки за порушення грошового зобов'язання в розмірі 325219,34 грн. та 52094,76 доларів США.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідачем неналежним чином виконувались взяті на себе договірні зобов'язання щодо повернення грошових коштів, сплати відсотків за користування цими коштами, та оплати нарахованої пені.
Представник позивача 05.02.2009 р. у судовому засіданні надав суду пояснення з врахуванням Постанови ВГСУ від 06.12.2008 р. по справі №2-25/17771-2007 та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами у сумі різниці між розрахунком 3 та розрахунком 1 станом на момент звернення до суду - 01.12.2007 р. - у вимірі грошових одиниць «гривня» та «долар США». Суму боргу перерахувати на користь Феодосійського відділення №1 Сімферопольської філії АБ «Київська Русь» №3739090301, ОКПО 26400754, МФО 384793.
Представник відповідача 05.02.2009 р. у судовому засіданні надав суду відзив на позовну заяву від 05.2.2009 р., яким не погоджується з доводами позивача та вказує на те, що позивачем не доведено, що заборгованість по судових рішеннях на час розгляду справи у суді не є погашеною, а також правових підстав нарахування сум, які зазначені у позовній заяві. На підставі вищевказаного просить позовні вимоги залишити без задоволення.
27 березня 2009 р. на адресу господарського суду від позивача надійшло пояснення №275/369 від 25.03.2009р. з врахуванням Постанови ВГС України від 06.12.2008 р. №2-25/17771-2007, відповідно до якого змінює позовні вимоги, а саме: просить стягнути прострочені відсотки за користування коштами за кредитними договорами у розмірі 353 132,90 грн. та 69 907,73 доларів США (гривневий еквівалент 538 289,50 грн.), суму неустойки за порушення грошового зобов'язання у розмірі 20 718,08грн. та 1 874,19 доларів США (гривневий еквівалент 14431,27грн.), а всього 926 571,78грн, з яких: 373 850,99грн та 71 781,92 доларів США (гривневий еквівалент 552 720,79грн.).
У судовому засіданні представник відповідача надав суду клопотання про зобов'язання позивача надати докази фактичного проведення нарахувань у податковому звіті.
Представник позивача у судовому засіданні надав суду пояснення до наданого розрахунку по стягненню пені, відповідно до якого зменшує розмір пені та просить суд стягнути окрім суми прострочених відсотків за користування коштами за кредитом, пеню у розмірі 20 718,09грн. та 1 785,19 доларів США (гривневий еквівалент 13 745,97грн.), що відображено у протоколі судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, яке виникає між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний зробити певну дію господарського або управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію та ін.) або утриматись від виконання певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тім числі і кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст.599 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.
Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом
У силу ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено параграфом №2 і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно до ст.. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст..1048 Кодексу.
Між Акціонерним банком “Київська Русь” та Феодосійським казенним оптичним заводом, як позичальником, був укладений кредитний договір № 01/02-09-4 від 30.09.2002 року, відповідно до п. 2.1, 2.2 якого, банк надає позичальнику кредит в сумі 272 400,00 грн., строком дії з 30.09.2002 року по 29.09.2003 року зі сплатою 26 відсотків річних. При розрахунку відсотків календарний рік приймається за 365 днів. При цьому призначення кредиту: придбання обладнання за договором купівлі -продажу № 846/35 від 20.09.2002 року.
Відповідно до п. 3.1, 3.2, 3.4 договору, кредитні кошти надаються позичальнику у безготівковій формі шляхом оплати платіжних документів з позикового рахунку позичальника або шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника. Нарахування банком відсотків за користування кредитом починається з дати перерахування кредитних коштів з позикового рахунку по день повного його погашення на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом. У випадку прострочення погашення кредиту, відсотки на суму кредиту нараховуються й за період прострочення до моменту його погашення.
Відповідно до умов договору позичальник зобов'язався: використовувати кредитні кошти на цілі, передбачені даним договором, та забезпечити повернення отриманих кредитних коштів не пізніше 29.09.2003 року.; оплатити банку відсотки за користування кредитом у відповідності з п. 3.2. та п. 3.3. даного договору; за порушення строків повернення кредитних коштів та відсотків, оплачувати банку додатково до встановленої відсоткової ставки пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідний період, за кожен день простроченого платежу. (п. 5.2.1, 5.2.2., 5.2.3 договору).
Відповідно до п. 5.3.3 договору, у випадку недотримання позичальником умов кредитного договору розірвати договір та достроково стягнути кредитні кошти та відсотки за користування кредитними коштами з оплатою штрафу у розмірі 1,5% від суми використаних позичених коштів.
Відповідно до п. 7.1. даний договір вступає в силу з дати його підписання та діє до повного погашення кредиту та оплати нарахованих відсотків, а також інших боргових зобов'язань позичальника за даним договором.
Відповідно до Додаткової угоди від 17.02.2003 року до кредитного договору № 01/02-09-4 від 30.09.2002 року, з 01.02.2003 року відсоткова ставка за кредитним договором встановлюється в розмірі 20 відсотків річних.
Згідно до Договору від 01.12.2004 року про внесення змін до кредитного договору № 01/02-09-4 від 30.09.2004 року, з 01.12.2004 року в пункті 2.1. Кредитного договору цифри та літери “20 відсотків річних” замінено на цифри та літери “25 відсотків річних”, а пунктом 2 передбачено, що строк дії кредитного договору встановлюється до повного виконання сторонами взаємних обов'язків, які випливають з кредитного договору.
Також між Акціонерним банком “Київська Русь” та Феодосійським казенним оптичним заводом, як позичальником, був укладений кредитний договір № 01/03-02-4 від 26.02.2003 року, відповідно до п. 2.1, 2.2 якого, банк відкриває позичальнику кредитну лінію строком дії з 26.02.2003 року по 25.02.2004 року з оплатою 24% річних. При розрахунку відсотків календарний рік приймається за 365 днів. Ліміт кредитної лінії за даним договором встановлюється в сумі 1 000 000,00 грн.
Згідно до п. 3.1, 3.3, 3.4, 3.5 договору № 01/03-02-4 від 26.02.2003 року, кредитування позичальника здійснюється окремими траншами. Окремі транші надаються на підставі заяви позичальника за умовою попереднього оформлення договору застави на суму, визначену за згодою сторін. Перший транш складає 277 000,00 грн. Нарахування банком відсотків за користування кредитом починається з дати перерахування кредитних коштів з позикового рахунку по день повного його погашення на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом. Відсотки за користування кредитом нараховуються банком щомісячно за період включно з 26 числа попереднього місяця по 25 число звітного місяця, та оплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня звітного місяця та разом з повним погашенням кредиту. Нарахування та оплата відсотків за користування кредитом здійснюється в валюті кредитування. У випадку прострочки погашення кредитної лінії відсотки на суму кредиту нараховуються за період прострочки до моменту повного погашення кредитної лінії.
Пунктами 5.2.1., 5.2.2., 5.2.4. договору № 01/03-02-4 від 26.02.2003 року встановлено, що позичальник зобов'язується використовувати кредитні кошти на цілі, передбачені даним договором та забезпечити повернення отриманих кредитних коштів не пізніше 25.02.2004 року, оплачувати банку відсотки за користування кредитом у відповідності з п. 3.2. та п. 3.3. даного договору, за порушення строків повернення кредитних коштів та відсотків, оплачувати банку додатково до встановленої відсоткової ставки пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідний період, за кожен день простроченого платежу.
Згідно до п. 7.1. договору № 01/03-02-4 від 26.02.2003 року, даний договір вступає в силу з дати його підписання та діє до повного погашення кредитної лінії та оплати нарахованих відсотків, а також інших боргових зобов'язань позичальника за даним договором.
18 квітня 2003 р. сторони уклали додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 01/03-02-4 від 26.02.2003 року, якою змінили п. 2.1. договору, зазначивши, що в рамках відкритої кредитної лінії по узгодженню сторін банк представляє позичальнику кредитні ресурси в національній валюті і/або в долара США. Строк дії кредитної лінії з 26.02.2003 р. по 25.02.2004 р. За користування кредитними ресурсами позивальник оплачує банку 24 відсотка річних на фактичну заборгованість по кредиту в гривні і 16 відсотків річних на фактичну заборгованість по кредиту в доларах США. При розрахунку процентів на заборгованість по кредиту в гривні календарний рік приймається за 365 днів, на заборгованість в доларах США - за 360 днів.
Крім того, між сторонами було складено та підписано Договір від 01.12.2004 року про внесення змін до кредитного договору № 01/03-02-4 від 26.02.2003 року, відповідно до якого сторони домовились з 01.12.2004 року в пункті 2.1. договору цифри та літери “24 відсотка річних на фактичну заборгованість за кредитом в гривні” замінити на “28 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом в гривні”.
Пізніше між позивачем та відповідачем був підписаний Договір від 25.09.2004 року про внесення змін до кредитного договору № 01/03-02-4 від 26.02.2003 року, відповідно до якого сторони домовились, що в пункті 2.1. Кредитного договору цифри та літери “25 лютого 2004 року” замінено на “28 вересня 2005 року”, цифри та літери “16 відсотків річних на фактичну заборгованість по кредиту в доларах США” замінено на “16,5 відсотків річних на фактичну заборгованість по кредиту в доларах США”; в пункті 5.2.1. Кредитного договору цифри та літери “25 лютого 2004 року” замінити на “28 вересня 2005 року”.
На виконання умов кредитних договорів № 01/02-09-4 від 30.09.2002 року та № 01/03-02-4 від 26.02.2003 року з усіма змінами до них, позивачем відповідачеві був виданий кредит, чим банк виконав свої зобов'язання за договором у повному об'ємі.
Однак, відповідачем належним чином не виконувались умови кредитних договорів №01/03-02-4 від 26.02.2003 року та №01/02-09-4 від 30.09.2002 року з усіма змінами до них щодо повернення у встановлені договором строки кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим за Феодосійським казенним оптичним заводом виникла заборгованість.
Рішенням Господарського суду АР Крим від 16.06.2006 року у справі № 2-30/8148-2006 за позовом -Акціонерного банку “Київська Русь” в особі Феодосійського відділення № 1 Сімферопольської філії Акціонерного банку “Київська Русь”, до відповідача - Феодосійського казенного оптичного заводу, про стягнення 30712,53 долара США - заборгованості за кредитними договорами №01/02-09-4 від 30.09.2002 року та № 01/03-02-4 від 26.02.2003 року, позов задоволено, з відповідача стягнуто суму боргу за кредитом за кредитними договорами 902260,00 грн. та 128835,00доларів США, прострочені відсотки за користування коштами за кредитами у розмірі 60278,00 грн. та 33592,38 доларів США, суму неустойки за порушення грошового зобов'язання в розмірі 1905,96 грн. та 6372,30 доларів США, 16612,84 грн. державного мита та 118,00 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
01 вересня 2006 року Господарським судом АР Крим, на виконання рішення Господарського суду АР Крим та ухвали Господарського суду АР Крим від 01.09.2006 року у справі № 2-30/8148-2006 виданий наказ.
Як встановлено в ході розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем не ліквідована, зобов'язання, прийнятті за кредитними договорами №01/03-02-4 від 26.02.2003 року та №01/02-09-4 від 30.09.2002 року з усіма змінами до них, відповідачем не виконані, Феодосійсьий казенний оптичний завод продовжує користуватися наданим йому кредитом, а отже, відповідно до умов вищенаведених договорів повинен сплачувати відсотки за користування ним
Згідно розрахунків позивача за період з 26.3.2006р по 30.11.2007р заборгованість відповідача за кредитним договором №01/02-09-4 від 30.09.2002 року з усіма змінами до нього по простроченим процентам за користування кредитними коштами склала 55 977,00грн, за кредитним договором №01/03-02-4 від 26.02.2003 року з усіма змінами до нього по простроченим процентам за користування кредитними коштами склала за рахунком 2063890018 (гривня) 297 155грн90коп та за рахунком 2063690016 (долар США) 69 907,73 доларів США (гривневий еквівалент 538 289,50 грн.), всього 353 132,90грн. та 69 907,73 доларів США (гривневий еквівалент 538 289,50 грн.).
Відповідно до ст. 33 ГПК України на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав, оскільки відповідач не довів виконання зобов'язань перед позивачем по сплаті процентів за користування кредитними коштами за кредитними договорами склала 353 132,90грн. та 69 907,73 доларів США (гривневий еквівалент 538 289,50 грн.) та позивач не підтверджує надходження вказаної суми на його рахунок, а також відповідач не довів відсутність своєї провини у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань.
Більш того, відповідно до ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, вимоги про стягнення процентів за користування кредитними коштами за кредитними договорами у розмірі 353 132,90грн. та 69 907,73 доларів США (гривневий еквівалент 538 289,50 грн.) обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст..530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату). Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання являється його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Також позивачем заявлена вимога про стягнення неустойки за порушення грошового зобов'язання за кредитним договором №01/02-09-4 від 30.09.2002 року з усіма змінами до нього у розмірі 5 382грн23коп. (за періоди: з 29.12.2006р по 28.6.2007р з суми 5 597грн26коп, з 31.01.2007р по 30.7.2007р з суми 5 783грн83коп, з 28.02.2007р по 27.8.2007р з суми 5 783грн83коп, з 30.3.2007р по 29.9.2007р з суми 5 224грн11коп, з 30.4.2007р по 29.10.2007р з суми 5 783грн83коп, з 29.5.2007р по 28.11.2007р з суми 5 597грн26коп, з 30.6.2007р по 29.12.2007р з суми 5 475грн61коп, з 31.7.2007р по 29.01.2008р з суми 4 672грн61коп, з 31.8.2007р по 29.02.2008р з суми 4 205грн34коп, з 30.9.2007р по 29.3.2008р з суми 4 770грн15коп, з 30.10.2007р по 29.4.2008р з суми 4 616грн28коп, з 30.11.2007р по 29.5.2008р з суми 4 770грн15коп, з 31.12.2007р по 30.6.2008р з суми 769грн38коп) та за кредитним договором №01/03-02-4 від 26.02.2003 року з усіма змінами до нього за рахунком 2063890018 (гривня) у розмірі 15 335грн85коп (за періоди: з 29.12.2006р по 28.6.2007р з суми 14 495грн41коп, з 31.01.2007р по 30.7.2007р з суми 14 978грн59коп, з 28.02.2007р по 27.8.2007р з суми 14 978грн59коп, з 30.3.2007р по 29.9.2007р з суми 13 529грн05коп, з 30.4.2007р по 29.10.2007р з суми 14 978грн59коп, з 29.5.2007р по 28.11.2007р з суми 14 495грн41коп, з 30.6.2007р по 29.12.2007р з суми 14 978грн59коп, з 31.7.2007р по 29.01.2008р з суми 14 495грн41коп, з 31.8.2007р по 29.02.2008р з суми 14 978грн59коп, з 30.9.2007р по 29.3.2008р з суми 14 978грн59коп, з 30.10.2007р по 29.4.2008р з суми 14 495грн41коп, з 30.11.2007р по 29.5.2008р з суми 14 978грн59коп, з 31.12.2007р по 30.6.2008р з суми 2415грн90коп) та за рахунком 2063690016 (долар США) у розмірі 1 785,19 доларів США (гривневий еквівалент 13 745,97грн.) (за періоди: з 29.12.2006р по 28.6.2007р з суми 1 771,48 доларів США, з 31.01.2007р по 30.7.2007р з суми 1 830,53 доларів США, з 28.02.2007р по 27.8.2007р з суми 1 830,53 доларів США, з 30.3.2007р по 29.9.2007р з суми 1 653,38 доларів США, з 30.4.2007р по 29.10.2007р з суми 1 830,53 доларів США, з 29.5.2007р по 28.11.2007р з суми 1 771,48 доларів США, з 30.6.2007р по 29.12.2007р з суми 1 830,53 доларів США, з 31.7.2007р по 29.01.2008р з суми 1 771,48 доларів США, з 31.8.2007р по 29.02.2008р з суми 1 830,53 доларів США, з 30.9.2007р по 29.3.2008р з суми 1 830,53 доларів США, з 30.10.2007р по 29.4.2008р з суми 1 771,48 доларів США, з 30.11.2007р по 29.5.2008р з суми 1 830,53 доларів США, з 31.12.2007р по 30.6.2008р з суми 295,25 доларів США), всього по двом договорам 20 718,09грн. та 1 785,19 доларів США (гривневий еквівалент 13 745,97грн.).
Учасники господарських відносин згідно зі ст. 216 ГК України, несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування у відношенні правопорушників господарських санкцій. При цьому, згідно зі ст. 218 ГК України учасники господарських відносин відповідають і за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань. До штрафних санкцій, передбачених ст. 230 ГК України, відносяться господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити при порушенні їм правил здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Як вже зазначалося, зобов'язання повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України (ст. 526 ЦК України). Ст. 546 ЦК України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ГК України).
Згідно до п. 6.1. кредитних договорів № 01/02-09-4 від 30.09.2002 року та № 01/03-02-4 від 26.02.2003 року, за несвоєчасне повернення кредитних коштів та оплату відсотків за користування кредитною лінією позичальник оплачує пеню, яка нараховується на суму простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який сплачується пеня.
В зв'язку з тим, що до цього часу надані за кредитними договорами № 01/02-09-4 від 30.09.2002 року та № 01/03-02-4 від 26.02.2003 року кредитні кошти повністю не повернуті, а відсотки за користування кредитними коштами не сплачені, згідно умов кредитних договорів нарахована пеня за несплату відсотків за користування кредитною лінією.
Виходячи з вищенаведеного також підлягають задоволенню вимоги про стягнення пені за порушення грошового зобов'язання у розмірі 20 718,09грн. та 1 785,19доларів США (гривневий еквівалент 13 745,97грн.), оскільки позивачем нараховані правомірно.
Витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам згідно з ст. 44, 49 ГПК України.
За згодою представників сторін в засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення підготовлений і підписаний 23.6.2009р.
Керуючись ст. ст. 49,82,84,85 ГПК України, суд
1. Прийняти заяву позивача до наданого розрахунку по стягненню пені.
2. Позов задовольнити.
3. Стягнути з Феодосійського казенного оптичного заводу (98100, м. Феодосія, вул.. Московська, 11; банківські реквізити: рахунок № 2600804902001 в СФ АБ “Київська Русь”, МФО 384793, ЄДРПОУ 14310649) на користь Акціонерного банку “Київська Русь” (04071, м. Київ, вул.Хорива, 11а) в особі Феодосійського відділення № 1 Сімферопольської філії Акціонерного банку “Київська Русь” (98100, м. Феодосія, вул.. 78 березня, 3; банківські реквізити: кор/р № 39012910039 в АБ “Київська Русь”, МФО 384793, ЄДРПОУ 26400754) 353 132,90 грн. та 69 907,73 доларів США (гривневий еквівалент 538 289,50 грн.) прострочених відсотків за користування коштами за кредитними договорами, 20 718,09грн. та 1 785,19 доларів США (гривневий еквівалент 13 745,97грн.) пені за порушення грошового зобов'язання, 9265грн72коп державне мито, 118,00грн витрати по оплаті інформаційно - технічного забезпечення судового процесу.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.