ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 36/376
29.07.09
За позовом Спеціального авіаційного загону Міністерства України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи»
До Товариства з обмеженою відповідальністю Українська авіаційна
компанія «ВЕЛЕС»
Про стягнення 138 325 грн. 05 коп.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від позивача Пащенко О.М. -по дов. № 1858 від 06.11.2007р.
Від відповідача Струць Д.В. -по дов. № 1/307 від 15.10.2008р.
Шевчук А.С. -по дов. № 1/177 від 18.10.2007р.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 22.06.2009р., 08.07.2009р., 20.07.2009р. оголошувались перерви.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Спеціального авіаційного загону Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Українська авіаційна компанія «ВЕЛЕС» 138 325,05 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди №118 від 09.06.2006р., з яких: 17 228,02 грн. -індексація орендної плати за період з червня 2006 року по травень 2007 року, 4 209,34 грн. -пеня за період з 21 червня 2006 року по 30 червня 2007 року в розмірі, не отриманий дохід у розмірі 116 887,69 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з несвоєчасним поверненням відповідачем об'єкту оренди позивач не отримав дохід у розмірі 116 887,69 грн.
Позивачем 04.06.2008р. через канцелярію суду було подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Українська авіаційна компанія «ВЕЛЕС»139 754,07 грн., з яких: 17 960,60 грн. -індексація орендної плати за період з червня 2006 року по серпень 2007 року, 4 905,72 грн. - пеня та не отриманий дохід у розмірі 116 887,69 грн.
15.06.2009р. позивачем до канцелярії суду було подано заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача орендну плату за період усунення технічних несправностей у розмірі 116 887,69 грн., індексацію орендної плати у розмірі 17 960,66 грн., пеню у розмірі 4 905,72 грн., всього 139 754,07 грн.
Розглянувши подану позивачем заяву про зміну предмету позову, суд зазначає, що
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову.
Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача.
В даному випадку вимога позивача про стягнення не отриманого доходу в розмірі 116 887,69 грн. замінена на вимогу про стягнення 116 887,69 грн. орендної плати за період усунення технічних несправностей ПС. Таким чином, має місце зміна предмета і підстави позову.
З огляду на те, що положеннями Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість лише зміни підстави або зміни предмету позову, заява позивача не підлягає розгляду.
Позивачем 07.07.2009р. до канцелярії суду було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій заявник просить стягнути з відповідача індексацію орендної плати у розмірі 11 908,73 грн., пеню у розмірі 3242,76 грн., не отриманий дохід у розмірі 113 467,02 грн., всього 128 618,51 грн.
Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву проти позову заперечує з огляду на те, що всі дії позивача вказують на те, що позивач не мав наміру передавати вертоліт в оренду. Вертоліт знову був переданий в оренду відповідачу через більш як півроку після його повернення за попереднім договором. Отже позивач не міг і не мав практичного наміру отримати дохід в період і способом зазначеним позивачем в позові. Стосовно індексації орендної плати зазначає, що позивачем не подано обґрунтованого розрахунку, який би вказував про заявлений позивачем рівень інфляції. Щодо суми пені також зазначає, що позивач не надав обґрунтованого розрахунку. Крім того, відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені. Враховуючи викладене просить в позові відмовити повністю.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва
09.06.2006р. між Спеціальним авіаційним загоном Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Українська авіаційна компанія «ВЕЛЕС»(Орендар) було укладено договір оренди № 118 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (далі Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно -вертоліт Мі-8МТВ, заводський номер 94698 (далі ПС), вартість якого визначена у відповідності до акту оцінки і становить за експертною оцінкою 1 633 855 грн. ПС передається в оренду з метою виконання авіаційних робіт.
Орендар вступає в строкове платне користування ПС у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта прийому-передачі ПС (п. 2.1. Договору).
Пунктом 11.1. Договору визначено, що Договір укладено строком на 4 (чотири) місяці. Початок дії Договору 19.06.2006р., закінчення 20.10.2006р.
Згідно п. 2.5. Договору у разі припинення цього Договору ПС повертається Орендарем Орендодавцю у справному стані, повністю укомплектованим, згідно формулярів вертольоту.
19.10.2006р. між сторонами було укладено Додаткову угоду про усунення недоліків та несправностей вертольоту МІ-8МТ № 94698 до Договору № 118 від 09.06.2006р. індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності.
З розділу І Додаткової угоди вбачається, що відповідно до п. 2.5. Договору оренди № 118 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 09.06.2006р., повітряне судно (ПС) повертається Орендарем Орендодавцю у справному стані, повністю укомплектованим, згідно формулярів вертольоту. Під час передачі ПС Орендарем Орендодавцю були виявлені недоліки та несправності, зазначені в акті технічного стану від 18.10.2006р. З метою усунення недоліків і несправностей вказаних в акті оцінки технічного стану від 18.10.2006р. Орендар зобов'язався за рахунок власних коштів, сил та засобів усунути недоліки та несправності, визначені в акті оцінки технічного стану від 18.10.2006р. до 15.11.2006р., привівши ПС у справний стан, визначений у «Наставленні з технічного забезпечення авіації Збройних Сил України»(НТЗ), книга 2 «Інженерно-авіаційне забезпечення».
Згідно розділу ІІ Додаткової угоди Обов'язки Орендаря за цією угодою та Договором вважаються виконаними після усунення Орендарем недоліків та несправностей, вказаних в акті оцінки технічного стану від 18.10.2006р., після підписання повноважними представниками сторін акту прийому-передачі виконаних робіт.
Розділом ІІІ Додаткової угоди сторони з метою забезпечення виконання цієї угоди та забезпечення проведення взаємних розрахунків прийшли згоди змінити п. 11.1. Договору і виклали його в редакції:
«11.1. ПС за цим Договором передається в оренду з 19.06.2006р. по 20.10.2006р. Початок дії Договору з 19.06.2006р., закінчення -20.11.2006р.»
Як свідчать матеріали справи 15.11.2006р. сторонами було складено акт виконаних робіт по Додатковій угоді до Договору № 118 від 09.06.2006р., згідно якого вбачається, що недоліки й несправності, які зазначені в акті оцінки технічного стану вертольота МІ-8МТ заводський № 94698 усунено у повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктом 3.1. Договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить за перший місяць оренди 128 143,75 грн., в тому числі ПДВ 21 357,29 грн.
Згідно п. 3.2. Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Орендар сплачує орендну плату щомісячно до 15 числа місяця, що йде за звітним (п. 3.3. Договору).
Матеріали справи (копії банківських виписок) свідчать, що оплата відповідачем проводилась з порушеннями встановленого строку, а також в порушення умов Договору орендна плата сплачувалась без коригування на індекс інфляції.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В зв'язку з тим, що відповідач здійснював оплату орендної плати без коригування на індекс інфляції за таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 11 908,73 грн. індексації орендної плати (за обґрунтованим розрахунком позивача).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
При укладанні Договору сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов'язання щодо оплати орендної плати.
Так, пунктом 3.5. Договору передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Позивач просить стягнути з відповідача 2449,04 грн. пені за прострочення сплати орендної плати за червень 2006 року за період з 16.07.2006р. по 23.10.2006р.
Однак, відповідно до п. 2. ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Стаття 256 Цивільного кодексу України визначає, що позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Пунктом 3 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.
Відповідач у письмовому відзиві та окремій заяві посилається на пропущення позивачем строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені, у зв'язку з чим просить в позові відмовити повністю.
Враховуючи обставини справи, а також ст.ст. 258, 267 Цивільного кодексу України суд приходить до висновку, що станом на день звернення з позовом до суду -02.10.2007р. (штамп вхідної кореспонденції Господарського суду міста Києва) позивач пропустив строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені за період з 16.07.200р. до 02.10.2006р.
Таким чином, пеня за прострочення сплати орендної плати за червень 2006 року за період з 02.10.2006р. по 23.10.2006р. за розрахунками суду становить: 54 124,76 грн. (з урахуванням індексу інфляції) х 17% (8,5+8,5) НБУ х 22 дні прострочки : 100 : 365 = 554,59 грн.
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 554,59 грн. пені обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно з п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи викладене, в частині стягнення суми пені в розмірі 1 894,45 грн., в зв'язку з пропуском строку позовної давності, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Позивач просить стягнути з відповідача 793,72 грн. пені індексації орендної плати з червня по жовтень 2006 року за періоди з 24.10.2006р., а отже позивачем не пропущений строк позовної давності в цій частині.
Враховуючи те, що умовами Договору визначено, що орендна плата має сплачуватись з урахуванням індексу інфляції і пеня нараховується на суму орендної плати з урахуванням індексу інфляції, однак як свідчать матеріали справи відповідачем були здійснено оплату орендної плати без індексу інфляції, суд вважає позовні вимоги про стягнення 793,72 грн. пені індексації орендної плати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача не отриманого доходу в розмірі 113 467,02 грн., який полягає в тому що позивач за період з 19.10.2006р. по 15.11.2006р. не мав можливості використовувати майно та відповідно не отримав від нього дохід слід зазначити наступне.
У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до п. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються : вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафна санкції, сплачені іншим суб'єктам. Вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Не одержаний дохід є таке зменшення майнових прав кредитора, яке ґрунтується на точних даних, безспірно підтверджуючих можливість отримання ним коштів у разі, якщо зобов'язання було би виконано. Доведення даних обставин покладається законом на позивача (ст. 33 ГПК України).
Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Жодних точних даних, які би свідчили про те, що в разі своєчасного повернення вертольоту по закінченню строку дії Договору в справному стані позивач отримав би дохід в розмірі 113 467,02 грн. не надано.
Посилання позивача на лист ЗАТ АК «Сінком-Авіа»№ 218 від 15.10.2006р. з пропозицією укласти договір оренди вертольоту в термін до 01.11.2006р., як на доказ в підтвердження можливості отримання доходу, не приймаються судом до уваги з огляду на те, що умовами Додаткової угоди сторонами було погоджено про продовження дії Договору на термін усунення недоліків, який закінчується -20.11.2006р., а тому вертоліт не міг бути переданий в оренду іншій особі.
З таких обставин, позовні вимоги про стягнення 113 467,02 грн. не отриманого доходу необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.
Таким чином, позовні вимоги Спеціального авіаційного загону Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Українська авіаційна компанія «ВЕЛЕС»(м. Київ, вул. Інститутська, 24/7, оф. 81, код 31087652) на користь Спеціального авіаційного загону Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Космонавтів, 90, код 33965532) 1 348 (одну тисячу триста сорок вісім) грн. 31 коп. пені, 11 908 (одинадцять тисяч дев'ятсот вісім) грн.73 коп. індексації орендної плати, 132 (сто тридцять дві) грн. 57 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині в позові відмовити.
Суддя
Т.Ю.Трофименко