Справа № 214/4704/13-к
1-кп/214/23/14
21 січня 2014 року , Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Кривому Розі кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 263 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - ОСОБА_7
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про подовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 ще на 60 днів, оскільки існують ризики вчинення обвинуваченим інших правопорушень.
Потерпілий ОСОБА_6 та представник потерпілого ОСОБА_7 , кожен окремо, не заперечували проти клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_5 покладалися на розсуд суду по вирішенню клопотання прокурора.
Вислухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього додатки, суд приходить до висновку про необхідність та доцільність продовження терміну тримання обвинуваченого під вартою строком на шістдесят днів, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 263 КК України.
Суд вважає, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знаходячись на свободі, може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити свою злочинну діяльність, оскільки злочин, у вчинені якого він обвинувачується, є тяжким.
Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше засуджувався, вчинив злочин у період іспитового строку, не працює, що свідчить про те, що останній не має постійних джерел доходу. Крім того ОСОБА_3 вчинив ряд умисних тяжкий корисливих злочинів. З урахування вищевикладеного маються всі підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може продовжити злочинну діяльність, тому, більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання тому, щоб обвинувачений не став переховуватися від органів досудового слідства та суду та не вчинив інших кримінальних правопорушень.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав та доцільність продовження ОСОБА_3 строку тримання під вартою на шістдесят днів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 184, 331 КПК України, суд -
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шістдесят днів, тобто до 30 березня 2014 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1