"03" грудня 2008 р.
Справа № 15а/351-4948
12 год. 20 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бучинської Г.Б.
при секретарі судового засідання Козловському С.П.
Розглянув справу:
за позовом Приватного агропромислового підприємства "Золотий колос", с. Передмістя, Бучацький район, Тернопільська область, 48400
до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції, пл. Волі, 1, м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, 48400
про виключення з акту опису активів, на які поширюється право податкової застави від 01 жовтня 2006р. № 3153 майно - будівлі телятника загальною площею 705,8 м2.
За участю представників сторін:
позивача: директор -Клочко Ярослав Іванович;
відповідача: Головний державний податковий інспектор юридичного сектору Микитчак Віктор Володимирович - довіреність № 6362 від 01.10.08р..
Суть справи:
Приватне агропромислове підприємство "Золотий колос", с. Передмістя Бучацького району Тернопільської області звернулося у господарський суд з позовом до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції, м. Бучач про виключення з акту опису активів, на які поширюється право податкової застави від 01.10.2006р. № 3153 майна - будівлі телятника загальною площею 705,8 м2.
Враховуючи положення Прикінцевих та перехідних положень КАС України, справа розглядається за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
У судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51, 130 КАС України.
Технічна фіксація судового процесу здійснюється на компакт-диск CD-R, серійний номер СІС 01-57639.
У запереченнях на позов, та згідно з поясненнями повноважних представників, відповідач позовні вимоги відхилив повністю, посилаючись на їхню безпідставність, зазначивши при цьому, що оскаржуваний акт складений податковим керуючим в межах повноважень та у відповідності до чинного законодавства, з врахуванням фактичних обставин та досліджених в процесі перевірки документів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено:
- Борщівською міжрайонною державною податковою інспекцією, на підставі пункту 6.2. ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 20.12.2000р. № 2181-III (далі Закон 2181) прийнято першу податкову вимогу № 1/39 від 08.10.2001р. із зазначенням у ній наступної інформації: податковий борг Приватного агропромислового підприємства "Золотий колос", с. Передмістя, Бучацький район, Тернопільська область станом на 02.10.2001р. за погодженими податковими зобов'язаннями складає 2.232,20 грн.; 21.11.2001р. інспекцією прийнято другу податкову вимогу № 2/137 із зазначенням наступної інформації: податковий борг підприємства станом на 21.11.2001р. за погодженими податковими зобов'язаннями складає 5.979,40 грн.. Зазначені податкові вимоги направлені на адресу Приватного агропромислового підприємства "Золотий колос", с. Передмістя, Бучацький район, Тернопільська область, та отримані головним бухгалтером.
Податковою інспекцією, у зв'язку з непогашенням товариством податкового боргу, прийнято 30.04.2002р. рішення № 16 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Податковим керуючим Кміть О.Й., проведено 19.12.2005р. опис активів, про що складено акт за № 3934, відповідно до якого описано силосну траншею, балансовою вартістю 8.000 грн., яка належить на праві власності Приватному агропромисловому підприємству "Золотий колос", с. Передмістя, Бучацький район, Тернопільська область. Актом опису активів, на які поширюється право податкової застави від 01.10.2006р. № 3153 описано будівлі телятника загальною площею 705,8 м2 балансовою вартістю 30.457 грн..
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що податковою інспекцією порушено порядок здійснення заходів передбачених Законом 2181, а саме не надіслано на адресу агропромислового підприємства вимог про сплату податкового боргу, не застосовано процедуру стягнення коштів в погашення податкового боргу; не дотримано принципу збереження цілісності майнового комплексу; не проведена оцінка описаного активу, що є обов'язковим, оскільки вартість активів, що описуються не повинні перевищувати двократний розмір податкового боргу. Також звертає увагу суду, що згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду залишено в силі постанову господарського суду Тернопільської області від 16.07.2007р. у справі № 6/72-1678 якою зобов'язано Бучацьку МР ДПІ списати заборгованість ПАП "Золотий колос" як безнадійну.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, у зв'язку з наступним.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
- відповідно до ст. 8 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” (далі Закон), підпунктів 2.1.4. п. 2.1., 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону 2181, контролюючими органами стосовно сплати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податкових зобов'язань платниками податків та здійснювати заходи з погашення податкового боргу ;
- порядок здійснення податковою інспекцією заходів в забезпечення погашення податкового боргу платника податків, активи якого перебувають у податковій заставі , встановлений ст.10 Закону 2181 та прийнятим на її виконання "Порядком стягнення коштів та продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі" затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2002р. № 538 (далі Порядок).
Черговість застосування податковою інспекцією таких заходів, відповідно до п. 10.1.1. п. 10.1. ст. 10 Закону 2181, п.п. 4., 9.11. Порядку, встановлена в наступному порядку:
1/ стягнення коштів , які перебувають у власності платника , шляхом надіслання установам банків, що обслуговують такого платника податків, платіжних вимог на суму податкового боргу чи його частини; за згодою платника, готівкові кошти , виявлені податковим органом у касі, в тому числі скринці електронного контрольно - касового апарата, та інших місцях зберігання;
2/ за недостатності коштів - шляхом продажу інших активів платника податків
В разі застосування заходу щодо продажу активів, податковий керуючий зобов'язаний дотримуватися принципу збереження цілісності майнового комплексу (ЦМК), що забезпечує ведення основної виробничої діяльності платника, тобто описувати майно яке не входить в ЦМК та встановити, що звичайна (оціночна) вартість таких активів не перевищує двократного розміру податкового боргу (п.п. 10.1.3, 10.1.4. Закону 2181, п. 12 Порядку ).Оцінка активів платника проводиться на стадії їх опису згідно пп.12, 20 -22 Порядку та зазначається в графі акту опису "Вартість за оцінкою суб'єкта оціночної діяльності (у разі необхідності)". Відсутність необхідності проводити оцінку активів передбачена п.23 Порядку. Проведений податковим керуючим опис активів, в тому числі і інформація зазначена в ньому щодо оціночної вартості, згідно п.10.1.3. ст.10 Закону 2181 є рішенням, яке може бути оскаржене в порядку визначеному цим Законом.
В процесі розгляду справи, податкова інспекція не надала суду доказів застосування нею заходу щодо стягнення коштів, належних позивачу, в рахунок погашення податкового боргу. Відповідно до довідки Тернопільського обласного управління статистики № 07-116 від 07.03.2000р. Приватне агропромислове підприємство "Золотий колос", с. Передмістя, Бучацький район, Тернопільська область, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з присвоєнням йому ідентифікаційного коду 30811875, в якій серед видів господарської діяльності підприємства, відповідно до Державного класифікатора України, затвердженого і введеного в дію наказом Держкомстандарту України від 22.10.1996 року № 441, зазначено вирощування культур у поєднанні з тваринництвом (змішане сільське господарство), що віднесене до видів економічної діяльності під кодом (КВЕД) 01.30.0.
Не підтвердивши факт відсутності коштів необхідних для погашення боргу, інших активів платника, які не входять до складу ЦМК, податкова інспекція в порушення вищезазначених норм закону провела опис будівлі телятника, що забезпечує одну з основних видів діяльності підприємства.
Також суд враховує, що рішенням Конституційного Суду від 24.03.2005 N 2-рп/2005 у справі N 1-9/2005 визнано неконституційними окремі положення Закону 2181, в тому числі і підпункт 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без урахування суми його податкового боргу.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.
При цьому Конституційний суд України у мотивувальній частині рішення зазначив, що при наявності визначених законом підстав, право податкової застави автоматично поширюється не на всі активи боржника, а застосовується з урахуванням розміру заборгованості, тобто розмір майна боржника, яке перебуває у податковій заставі має відповідати розміру податкової заборгованості.
Наказом ДПА України визначено, що у разі виникнення права податкової застави таке право може поширюватися на активи платника податків, розмір яких не є меншим двократного розміру суми податкового боргу платника податків на день виникнення права податкової застави, включаючи розстрочені (відстрочені) суми податкового боргу. Натомість згідно актом № 3153 від 01.10.2006р. податковим керуючим право податкової застави поширено на активи вартість яких становить 30.457 грн., тобто більш ніж у п'ять разів перевищує суму податкового боргу платника податків.
Наказом обумовлено, що платник податків самостійно визначає перелік активів, на які розповсюджується право податкової застави і які в подальшому можуть бути реалізовані в рахунок погашення його податкового боргу в порядку, встановленому законодавством України. Якщо платник податків самостійно не визначає перелік таких активів або визначені платником податків активи не можуть бути використані як джерело погашення податкового боргу (не є ліквідними та реальними для продажу), податковий керуючий зобов'язаний самостійно визначити склад активів, на які може бути розповсюджене право податкової застави.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент проведення опису податковим керуючим будівлі телятника загальною площею 705,8 м2, ним вже було описане майно належне Приватному агропромисловому підприємству "Золотий колос", с. Передмістя, Бучацький район, Тернопільська область, а саме: силосну траншею, вартість яких становить 8.000 грн. та яка покривала суму податкової заборгованості позивача.
Поряд із цим, суд враховує положення статті 3 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" якою визначено що органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.
При цьому суд констатує, що жодним чинним законодавчим актом органи державної податкової служби та їх посадові особи, не наділені повноваженнями та компетенцією здійснювати опис активів, на які поширюється право податкової застави, та складати про це відповідні акти.
Стаття 10 Закону 2181, та нормативно правові - акти прийняті на її виконання, наділяє податкового керуючого повноваженнями по визначенню складу активів, що підлягають продажу, а не визначати перелік активів на які поширюється право податкової застави.
За таких обставин, суд констатує, що приймаючи оспорюваний акт, суб'єкт владних повноважень діяв поза межами компетенції, а відтак і з порушенням статті 19 Конституції України, якою визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо податкового боргу з фіксованого сільськогосподарського податку, на підставі якого прийнято податкові вимоги та рішення про стягнення коштів та продаж активів платника податку, слід зазначити наступне.
Відповідно до висновку Торгово -промислової палати України від 06.08.2004р. № 3377/05-4, затв. начальником управління сільського господарства і продовольства Бучацької райдержадміністрації Акта обстеження посівів від 12.07.2004р. та довідки про загибель сільськогосподарських культур по ПАП “Золотий колос”, внаслідок несприятливих погодніх умов 10.07.2004р. ( визнаних форс - мажорними обставинами), що спричинили загибель посівів сільськогосподарських культур, позивачу було завдано збитків на суму близько 27 тис. грн..
10.08.2004р. ПАП “Золотий колос” звернулось до Бучацької МДПІ із письмовою заявою та вищепереліченими документами за списанням податкового боргу на суму шкоди, заподіяної стихією.
За результатами розгляду звернення, відповідачем списано, як безнадійний, податковий борг платника зі сплати податку на додану вартість в сумі 3 760,75 грн. (рішення Бучацької МДПІ №23 від 29.11.2004р.).
Рішення про списання фіксованого сільськогосподарського податку, борг по перерахуванню якого, станом на 31.12.2004р. склав 6 353,32 грн., в т.ч. 187,43 грн. пені (див. Акт звірки розрахунків з бюджетом за 2004р., Картку особового рахунку платника податків, зданий відповідачу Розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку за 2004р.,), податковим органом прийнято не було.
У зв'язку з цим, відповідач звернувся з позовом про зобов'язання списання данного боргу до суду.
Постановою у справі № 6/72-1678 від 16.07.2007р. позовні вимоги позивача задоволено та зобов'язано Бучацьку міжрайонну державну податкову інспекцію списати податковий борг Приватного агропромислового підприємства “Золотий колос” с. Передмістя, Бучацького району, Тернопільської області код 30811875 в сумі 6 353,32грн.. Дане судове рішення залишено в силі ухвалою апеляційнї інстанції від 12.03.2008р.
При цьому судом встановлено, що дати настання форс-мажорних обставин (10.07.2004р.) та звернення до податкового (контролюючого) органу (10.08.2004р.) ПАП "Золотий колос" мали місце в третьому кварталі 2004р., однак рішення про списання повністю або частково податкового боргу з фіксованого сільськогосподарського податку до кінця 2004 року податковим органом прийнято не було.
У відповідності до ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлені ці обставини.
А відтак на час проведення опису активів (19.12.2005р. та 01.10.2006р.), податковий борг з фіксованого сільськогосподарського податку підлягав списанню.
Відповідно до п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності своїх дій при здійсненні опису активів платника податків з метою їх реалізації для погашення податного боргу.
З огляду на викладене позовні вимоги про виключення з акту опису активів, на які поширюється право податкової застави від 01.10.2006р. № 3153 майна - будівлі телятника загальною площею 705,8 м2. суд вважає обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.
Судові витрати, здійснені позивачем згідно ст. 94 КАС України, присуджуються йому з Державного бюджету України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 6, 7, 18, 71, 86, 94, 158, 160, 162, 163 та п. 6 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Виключити з акту опису активів, на які поширюється право податкової застави від 01 жовтня 2006р. № 3153 майно, а саме: будівлю телятника (літра А) загальною площею 705,8 м2.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя