ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 8/530-13/275-22/106
07.09.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксепт-транс»
до Гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор»
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій
за зустрічним позовом Гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксепт-транс»
про стягнення збитків в сумі 320 312,76 грн.
суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача (відповідач за зустрічним позовом): Гуть В.В. (довіреність від 12.01.2009р.);
Вітюк В.В.(довіреність від 12.01.2009р.);
від відповідача (позивач за зустрічним позовом): Корнєєв В.І., голова правління;
Златін С.В. (довіреність від 26.12.2007р.);
Новохатній О.А. (довіреність № 64 від
26.06.2007р.).
07.09.2009р. у судовому засіданні, за згодою представників сторін, у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Справа судом першої інстанції розглядається втретє.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аксепт-Транс»(далі ТОВ «Аксепт-Транс», позивач за первісним позовом) звернулось до суду з позовом про стягнення з Гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор»(далі ГБК «Авіатор», відповідач за первісним позовом) 352 636, 66 грн. заборгованості за виконані будівельні роботи по договору № 12/01 від 19.11.2001.
В ході розгляду справи після направлення справи на новий розгляд Постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2007р., позовні вимоги уточнені та доповнені, згідно заяви отриманої судом 14.11.2007р. в межах заявленого позову розглядались вимоги ТОВ «Аксепт-Транс» про визнання договору № 12/01 від 19.11.2001р. укладеного між ТОВ «Аксепт-Транс»та ГБК «Авіатор»таким, що є розірваним та про стягнення з ГБК «Авіатор»суми завданих збитків в розмірі заборгованості за виконані будівельні роботи у сумі 352 636, 67 грн., індексу інфляції у сумі 142 057, 62 грн. (станом на 24.05.2007р.) та 3% річних у сумі 31 283, 84 грн. (станом на 24.05.2007р.), а всього позивач просив стягнути з відповідача 525 978, 13 грн..
Постановою Вищого господарського суду України від 07.10.2008р. прийняте у справі рішення від 26.12.2007р., додаткове рішення від 20.06.2008р. та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2008р. скасовано, справу направлено на новий розгляд.
При новому розгляді справи позивачем за первісним позовом, згідно поданої заяви уточнено позовні вимоги, за якими останній просить суд визнати договір № 12/01 від 19.11.2001р. таким, що є розірваним, стягнути з ГБК «Авіатор»суму завданих збитків в розмірі заборгованості за виконані будівельні роботи на суму 352 636, 67 грн., збільшення суми за рахунок врахування індексу інфляції на суму 261 927, 50 грн. (станом на 31.03.2009р.) та 3% річних за прострочку платежу на суму 48 327, 24 грн. (станом на 31.03.2009р.), а всього стягнути 662 891, 41 грн.. Також заявлено до стягнення судові витрати -державне мито у розмірі 6 853, 26 грн., 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати пов'язані з оплатою послуг адвоката у сумі 61 742, 00 грн..
В межах даної справи до розгляду судом прийняті вимоги позивача про стягнення з ГБК «Авіатор»суми завданих збитків в розмірі заборгованості за виконані будівельні роботи в сумі 352 636,67 грн., збільшення суми за рахунок врахування індексу інфляції у розмірі 261 927,50 грн. (станом на 31.03.2009р.) та 3% річних за прострочку платежу у сумі 48 327,24 грн. (станом на 31.03.2009р.).
В свою чергу заявлені позивачем вимоги про визнання договору № 12/01 від 19.11.2001р. таким, що є розірваним не підлягають вирішенню за поданим позовом, оскільки збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві, а пред'явлення додаткових позовних вимог про визнання договору розірваним призводить до одночасної зміни предмету та підстав позову, що є порушенням процесуального закону, на що також звернув Вищий господарський суд України у постанові від 07.10.2008р. у даній справі, вказівки якої є обов'язковими в силу положень ст. 111-12 ГПК України, при новому розгляді справи.
В обґрунтування заявлених вимог за первісним позовом ТОВ «Аксепт-Транс»посилається на невиконання ГБК «Авіатор»взятих на себе зобов'язань за укладеним договором № 12/01 від 19.11.2001 про будівництво підземного двоповерхового гаражу на 145 машиномісць по вул. Андрющенко 4-В та додатків до нього, в частині здійснення у повному обсязі оплат за виконані роботи по актам виконаних робіт, внаслідок чого існує непогашена заборгованість, яка становить 352 636,66 грн., та у відношенні якої, з посиланням на норми Цивільного кодексу України здійснено нарахування суми 3% річних та інфляційних збитків.
Відповідач за первісним позовом у письмовому відзиві, додатково наданих поясненнях проти заявлених вимог заперечував у повному обсязі та просив суд у задоволені позову відмовити повністю. Заперечення мотивовані тим, що виконані позивачем роботи не відповідають дійсним обсягам, вартість таких робіт значно завищена, а акти прийому-передачі виконаних робіт підписані неуповноваженою особою первісного відповідача, що підтверджується відповідним судовим рішенням. Крім того, ГБК «Авіатор»посилається на те, що з урахуванням умов договору (п. 5.5) сума можливого боргу має становити меншу суму ніж визначена позивачем. Також, відповідачем зроблено посилання на те, що в матеріалах справи міститься два договори з однією датою, однак за підписами від ТОВ «Аксепт-Транс»різних осіб та різною кількість машиномісць 90 та 145 відповідно, один з яких (зокрема на 145 машиномісць) неукладався.
Зустрічний позов обґрунтовується тим, що між сторонами, у дійсності було укладено договір № 12/01 від 19.11.2001р. на будівництво гаражу на 90 машиномісць по вул. Андрющенка, 4-В. Акти прийому-передачі № 52-56 виконаних робіт до договору підписані неуповноваженою особою ГБК «Авіатор», яка не мала повноважень на їх підписання, про що свідчить постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 11.05.2006р. та постанова Вищого господарського суду України від 22.07.2009р. у справі № 13/312. Таким чином, ГБК «Авіатор»були понесені збитки в сумі 320 312,76 грн. (по здійсненим оплатам за актами № 52-56), які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача за зустрічним позовом.
Подані позивачем зміни підстав зустрічної позовної заяви за якими останній просить суд визнати незаконним у розпорядженні ТОВ «Аксепт Транс»пов'язаний із предметом спору договір № 12/01 від 19.11.2001р. на будівництво гаражу на 145 машиномісць, як такий, що суперечить законодавству і не був укладений, не можуть бути прийняті судом до розгляду в межах даної справи, оскільки за зустрічним позовом розглядаються майнові вимоги позивача про стягнення збитків, а згідно з поданою заявою пред'являються додаткові вимоги немайнового характеру, що призводить до одночасної зміни і предмету і підстав позову.
Як про те зазначено у п. 2, 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. N 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2005 року»за змістом ст. 22 ГПК зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).
Під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
За таких обставин за зустрічним позовом підлягають вирішенню вимоги ГБК «Авіатор»про стягнення з ТОВ «Аксепт-Транс»збитків у розмірі 320 312, 76 грн..
ТОВ «Аксепт-Транс»проти заявленого зустрічного позову заперечило у повному обсязі, посилаючись на те, що акти прийому-передачі виконаних робіт були підписані уповноваженою особою відповідача Корнєєвим В.І., протягом значного часу претензій щодо якості та кількості виконаних робіт не було, самі роботи по зазначеним актам виконані, а тому жодних збитків ЖБК «Авіатор»не завдано, підстави для їх відшкодування відсутні.
Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши наявні докази у справі, здійснивши необхідні дії на виконання вказівок, що містяться в постанові Вищого господарського суду України у справі, господарський суд, -
19.11.2001 року між ГБК «Авіатор», як замовником, та ТОВ «Аксепт-транс», як генпідрядником, було укладено договір № 12/01 про будівництво підземного двоповерхового гаражу на 145 машиномісць по вул. Андрющенка 4-в, в м. Києві (далі договір). Зазначений договір підписано сторонами від замовника Головою правління Корнєєвим В.І., від генпідрядника Генеральним директором Луценко В.А. та скріплено печатками обох сторін.
Відповідно до п. 2.1 договору сторони погодили, що замовник доручає, а генпідрядник здійснює будівництво гаражів, згідно з затвердженою проектно-кошторисною документацією, здає робочій комісії та разом із замовником Державній комісії побудований гараж та передає відповідним експлуатаційним організаціям інженерні мережі.
Вартість робіт, що доручені для виконання генпідряднику визначена на підставі затвердженої проектно-кошторисної документації та проведеного тендеру і складає орієнтовно 3 207 328 грн., тобто по 22 120 грн. за кожне машиномісце. Остаточна вартість будівництва гаражу визначається на підставі актів виконаних робіт (пункти 3.1., 3.2. договору).
Згідно пункту 4.1 договору термін виконання робіт встановлюється графіком будівництва і встановлюється не пізніше 01.08.2003р..
Пунктами 5.2., 5.3. договору встановлено, що замовник проводить щомісячні платежі генпідряднику за виконані роботи на підставі актів виконаних робіт (Ф-2В), підписаних уповноваженими представниками сторін. Довідка про вартість виконаних робіт разом з актом виконаних робіт (Ф-2В) надається генпідрядником уповноваженому представнику замовника не пізніше 27 числа звітного місяця. Уповноважений представник замовника протягом 3-х діб перевіряє реальність акту та довідки та підписує їх в частині виконання робіт. Звітна документація, яка пред'явлена не в повному обсязі, або оформлена неналежним чином, вважається відсутньою взагалі. Розрахунки за виконані роботи з генпідрядником з урахуванням робіт, виконаних субпідрядними організаціями, замовник проводить згідно з діючими нормативними актами в 5-ти денний термін з дня підписання актів виконаних робіт.
Як вбачається з матеріалів справи сторонами було укладено додаткові угоди, які у відповідності до п. 9.3. договору є його невід'ємною частиною.
Відтак, 26.04.2002р. між сторонами договору було укладено додаток № 1, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник виконує роботи по влаштуванню гідроізоляції стін, покрівлі та влаштуванню санвузла першої черги підземного гаражу, згідно затвердженого кошторису. Вартість робіт по додатку до договору становить 168 806,90 грн., термін виконання робіт становить 2 місяці з дати підписання додатку сторонами.
Додатком № 2 від 07.05.2003р. до договору сторони погодили збільшення машиномісць по вул. Андрющенка 4-в, в м. Києві до 152 шт. і, відповідно, збільшення ціни договору до 3 986 960 грн. Остаточна вартість будівництва гаражу визначається на підставі актів виконаних робіт. Термін виконання робіт встановлено не пізніше 30.01.2004р..
Додатком № 3 від 30.01.2004р. сторонами погодили, що у зв'язку з недостатнім фінансуванням будівництва, встановлюється новий графік будівництва, а термін виконання робіт встановлено не пізніше 30.05.2004р..
Додатком № 4 від 30.05.2004р. сторони погодили збільшення машиномісць по вул. Андрющенка 4-в, в м. Києві до 155 шт. і, відповідно, збільшення ціни договору до 4 065 650,00 грн. Остаточна вартість будівництва гаражу визначається на підставі актів виконаних робіт. Термін виконання робіт встановлено не пізніше 30.10.2004р.
Додатком № 5 від 24.10.2004р. сторони погодили, що вартість робіт визначено в розмірі 4 960 000,00 грн. Остаточна вартість будівництва гаражу визначається на підставі актів виконаних робіт. Термін виконання робіт встановлено не пізніше 30.12.2004р..
Додатком № 6 від 30.12.2004р. сторони погодили, що вартість робіт визначено в розмірі 5 899 920,00 грн. Остаточна вартість будівництва гаражу визначається на підставі актів виконаних робіт. Термін виконання робіт встановлено не пізніше 30.08.2005р..
Додатком № 7 від 30.08.2005р. сторони погодили, що вартість робіт визначено в розмірі 6 390 495,00 грн. Остаточна вартість будівництва гаражу визначається на підставі актів виконаних робіт. Термін виконання робіт встановлено не пізніше 30.12.2005р..
Додатком № 8 від 30.12.2005р. сторони погодили, що вартість робіт визначено в розмірі 7 100 000,00 грн. Остаточна вартість будівництва гаражу визначається на підставі актів виконаних робіт. Термін виконання робіт встановлено не пізніше 30.12.2006р..
Згідно із п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003р., Цивільний кодекс України набирає чинності з 1 січня 2004 року, відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень цього ж Кодексу, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
В силу перехідних положень Господарського кодексу України (п. 4) до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
Оскільки, строк дії договору укладеного 19.11.2001р. сторонами не визначено, виконання робіт погоджено у терміни згідно з додатками до договору в періоді і після 01.01.2004р., а правовідносини що з нього виникли між сторонами, продовжували існувати після набрання чинності зазначеними нормативними актами, застосуванню у спорі що виник між сторонами підлягають Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Представлені суду документи, в тому числі ті, що свідчать про виконання робіт по будівництву гаражів, надходження оплати за виконані роботи тощо, свідчать про виникнення між сторонами відносин, оформлення яких відбулось шляхом укладення 19.11.2001р. відповідного договору за правовою природою який є договором підряду. В даному випадку, до матеріалів справи надані два договори, які за своїм змістом є ідентичними та різняться лише кількістю машиномісць, вартістю робіт та особою що підписала договір зі сторони ТОВ «Акцепт Транс»(договір де вказана кількість машиномісць 90 підписано виконавчим директором Онищенком О.Д., договір з кількістю машиномісць 145 підписано генеральним директором Луценком В.А.), укладені такі договори однією датою і під одним номером.
Зобов'язання що виникли для сторін з договорів укладених 19.11.2001р. під номером 12/01, з урахуванням погодження умов щодо кількості машиномісць та вартості будівництва шляхом укладення додаткових угод, є одними і тими ж зобов'язаннями, які врегульовані положеннями договору складеного сторонами 19.11.2001р.. Представлені суду додаткові угоди свідчать про досягнення згоди між сторонами щодо кількості машиномісць, вартості будівництва та термінів виконання робіт, а вся переписка сторін з посиланням на договір з кількістю машиномісць 145, підтверджує визнання обома сторонами наявності відносин за вказаним договором, при чому такі умови як кількість машиномісць вже були врегульовані додатками до договору.
Наполягання відповідача на необхідності вирішення спору саме з урахуванням договору за кількістю машиномісць 90, укладення якого визнається ГБК «Авіатор»в ході судового розгляду справи, жодним чином не змінює зобов'язань сторін що між ними виникли, до того ж договір № 12/01 від 19.11.2001р. на будівництво підземного двохповерхового гаражу на 145 машиномісць по вул. Анрющенка 4-В із засвідченням «з оригіналом згідно» що скріплено печаткою ГБК «Авіатор»представлено до матеріалів справи самим відповідачем (арк. справи 54-55 том 4), такий є додатком до зустрічного позову, а листи ГБК «Авіатор», в тому числі, і акт комплексної перевірки повноти та якості виконаних будівельних робіт генпідрядником ТОВ «Аксепт-транс»на будівництві підземного гаражу на 145 машиномісць по вул. Андрущенка 4в (затверджений Головою правління кооператива ГБК «Авіатор»13.04.2007р.), свідчать про вирішення питань та виникнення спору з приводу одного договору.
Відповідно до актів виконаних робіт до договору №12/01 від 19.11.2001р. (з урахуванням додатків до нього), підписаних обома сторонами, а саме: №1 від 27.11.2001 на суму 8329,86 грн., № 2 від 14.12.2001 на суму 6 827,73 грн., № 3 від 26.02.2002 на суму 48 273,62 грн., № 4 від 31.03.2002 на суму 110 209,45 грн., № 5 від 30.04.2002 на суму 92 514, 96 грн., № 6 від 31.05.2002 на суму 85 568,59 грн., № 7 від 30.06.2002 на суму 65 015,24 грн., № 8 від 31.07 2002 на суму 8 086,74 грн., № 9 від 30.08.2002 на суму 94 428 грн., № 10 від 30.09.2002 на суму 87 456 грн., № 11 від 31.10.2002 на суму 118 986 грн., № 12 від 30.11.2002 на суму 88 660,8 грн., № 13 від 30.11.2002 на суму 16 341,15 грн., № 14 від 30.12.2002 на суму 20 673,6 грн., № 15 від 31.01.2003 на суму 67 746 грн., № 16 від 28.02.2003 на суму 90 393,6 грн., № 17 від 29.03.2003 на суму 54 970,8 грн., № 18 від 30.04.2003 на суму 41 994 грн., № 19 від 31.05.2003 на суму 264 818,4 грн., № 20 від 30.06.2003 на суму 228 775,2 грн., № 21 від 31.07.2003 на суму 340 567,2 грн., № 22 від 28.08.2003 на суму 158 029,2 грн., № 23 від 30.09.2003 на суму 247 953,6 грн., № 24 від 31.10.2003 на суму 208 060,8 грн., № 26 від 30.11.2003 на суму 208 023,6 грн., № 27 від 30.11.2003 на суму 56 900,4 грн., № 25 від 31.12.2003 на суму 3 242,4 грн., № 28 від 31.12.2003 на суму 211 144,8 грн., № 29 від 31.12.2003 на суму 74 520 грн., № 30 від 31.01.2004 на суму 59 831,88 грн., № 31 від 01.03.2004 на суму 95 137,32 грн., № 32 від 01.03.2004 на суму 118 721 грн., № 33 від 01.03.2004 на суму 136 017,4 грн., № 34 від 31.03.2004 на суму 98 811,66 грн., № 35 від 03.04.2004 на суму 142 641,54 грн., № 36 від 30.04.2004 на суму 71 014,86 грн., № 37 від 01.05.2004 на суму 8 150,4 грн., № 38 від 01.05.2004 на суму 131 098,74 грн., № 39 від 31.05.2004 на суму 18 986,92 грн., № 40 від 01.06.2004 на суму 185 406,68 грн., № 41 від 30.06.2004 на суму 21 081,6 грн., № 42 від 01.07.2004 на суму 175 803,6 грн., № 43 від 02.08.2004 на суму 175 908 грн., № 44 від 01.09.2004 на суму 152 193,6 грн., № 45 від 30.09.2004 на суму 168 975,6 грн., № 46 від 29.10.2004 на суму 104 918,4 грн., № 47 від 30.11.2004 на суму 179 809,2 грн., № 48 від 01.12.2004 на суму 13 800 грн., № 49 від 03.01.2005 на суму 106 616,4 грн., № 50 від 01.02.2005 на суму 26 640 грн., № 51 від 01.03.2005 на суму 66 892,8 грн., № 52 від 01.03.2005 на суму 24 876 грн., № 53 від 31.03.2005 на суму 61 850,40 грн., № 54 від 29.04.2005 на суму 114 494,4 грн., № 55 від 29.04.2005 на суму 5 907,6 грн., № 56 від 31.05.2005 на суму 113 184,36 грн., № 57 від 30.06.2005 на суму 167 894,4 грн., № 58 від 29.07.2005 на суму 190 802,4 грн., № 59 від 31.08.2005 на суму 73 275,51 грн., № 60 від 02.09.2005 на суму 18 871,29 грн., № 61 від 30.09.2005 на суму 121 616,4 грн., № 62 від 30.09.2005 на суму 10 567,2 грн., № 63 від 31.10.2005 на суму 347 208 грн., № 64 від 31.10.2005 на суму 8 197,2 грн., № 65 від 30.11.2005 на суму 64 842 грн., № 66 від 30.12.2005 на суму 159 516 грн., № 67 від 01.03.2006 на суму 46 002 грн., № 68 від 03.04.2006 на суму 52 165,2 грн., № 69 від 03.04.2006 на суму 20 953,2 грн., № 70 від 28.04.2006 на суму 27 139,2 грн., загальна вартість виконаних позивачем робіт склала 6 996 332,10 грн..
Відповідно до довідки АКБ «Інтеграл»№00909/1344 від 24.07.2007р. за період з 01.11.2001р. по 25.12.2006р. підтверджується надходження грошових коштів від ГБК «Авіатор» на рахунок позивача за первісним позовом у сумі 2 337 670,94 грн.. Довідкою Залізничної філії ВАТ КБ «Хрещатик»№ 04/1474 від 20.07.2007р. також підтверджується надходження грошових коштів від ГБК «Авіатор»на рахунок позивача за первісним позовом у сумі 4 281 485,49 грн. (копії банківських виписок містяться в матеріалах справи). Згідно з актами № 1 від 31.03.2002р. на суму 4 990 грн., № 2 від 30.04.2002р. на суму 11 039,36 грн., № 3 від 31.05.2002р. на суму 8 509,64 грн. в рахунок погашення заборгованості за виконані роботи було здійснено поставку матеріалів (що допускається у відповідності до п. 5.6. договору). Загальна вартість оплачених відповідачем за первісним позовом робіт складає 6 643 695, 43 грн., що сторонами не заперечується.
Заборгованість ГБК «Авіатор»за виконані роботи по договору № 12/01 від 19.11.2001 про будівництво підземного двоповерхового гаражу на 145 машиномісць по вул. Андрющенко 4-В та додатків до нього рахується за актами прийняття виконаних будівельних робіт № 22 від 28.08.2003р. у сумі 32 936,26 грн., № 31 від 01.03.2004р. у сумі 0,19 грн., № 35 від 03.04.2004р. у сумі 10,00 грн., № 38 від 01.05.2004р. у сумі 13 395,60 грн., № 57 від 30.06.2005р. у сумі 13 227,34 грн., № 66 від 30.12.2005р. у сумі 146 807,68 грн., № 67 від 01.03.2006р. у сумі 46 002,00 грн., № 68 від 03.04.2006р. у сумі 52 165,20 грн., № 69 від 03.04.2006р. у сумі 20 953,20 грн., № 70 від 28.04.2006р. у сумі 27 139,20 грн. всього на загальну суму 352 636,67 грн. та є предметом спору у даній справі.
В силу положень ст. 2 ст. 218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.
Посилання в даному випадку відповідача на те, що акти виконаних робіт не є належним підтвердженням виконання робіт судом не приймається, оскільки жодних доказів у спростування вказаного факту, як-то договори на виконання вказаних робіт з іншим підприємством, або ж невиконання робіт про які зазначено в актах заборгованість за якими заявлена до стягнення, суду не представлено. Твердження відповідача щодо підписання актів, додатків до договорів після 01.05.2002р. неуповноваженими особами ГБК «Авіатор»жодним чином не свідчить про відсутність обов'язку останнього оплатити виконані позивачем роботи. Зазначені обставини не залежали від ТОВ «Аксепт-транс», а спору щодо повноважень на підписання окремих документів від імені ГБК «Авіатор»в межах даної справи не вирішується, при складанні актів виконаних робіт, позивач не був повідомлений про відсутність повноважень осіб якими підписувались такі акти з боку ГБК «Авіатор».
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11.05.2006р. визнано незаконним рішення загальних зборів ГБК «Авіатор»від 12.12.2004р., скасовано нову редакцію статуту ГБК «Авіатор», яка була прийнята на загальних зборах 12.12.2004р.. В даному випадку нова редакція статуту не визнана судом недійсною, а є скасованою, що має різні правові наслідки, а зазначене рішення не має відношення до договору від 01.01.2001р., не впливає на складання документів з приводу його виконання.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Згідно положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п. 5.3 договору розрахунки за виконані роботи з генпідрядником з урахуванням робіт, виконаних субпідрядними організаціями, замовник проводить згідно з діючими нормативними актами в 5-денний термін з дня підписання актів виконаних робіт.
Пунктом 5.5. договору сторони передбачили, що замовник сплачує 95% вартості робіт узгодженої договірної ціни до підписання акту державної комісії. Залишок вартості виконаних робіт перераховується замовником після підписання акту державної комісії у п'ятиденний термін.
Матеріалами справи та наданими у судових засіданнях поясненнях представників сторін підтверджується, що даний об'єкт не зданий в експлуатацію та відсутній акт державної комісії. У зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку, що зобов'язання відповідача за первісним позовом з урахуванням строку оплати заборгованості по актам прийняття виконаних робіт на загальну суму 352 636,67 грн. настали лише в частині оплати 95% вартості робіт, а саме у сумі 335 004,84 грн. (розрахунок мав бути проведений відповідачем у п'ятиденний термін з дня підписання актів виконаних робіт). При цьому, суд виходить з того, що предметом спору у справі є саме прострочення оплати за актами № 22 від 28.08.2003р., № 31 від 01.03.2004р., № 35 від 03.04.2004р, № 38 від 01.05.2004р., № 57 від 30.06.2005р., № 66 від 30.12.2005р., № 67 від 01.03.2006р., № 68 від 03.04.2006р., № 69 від 03.04.2006р., № 70 від 28.04.2006р., а питання щодо сплачених коштів за виконані роботи в межах даної справи не розглядається, оскільки суд обмежений предметом та підставами заявленого позову.
Строк оплати виконаних робіт в іншій частині (5%) в силу положень договору настає у п'ятиденний термін після підписання акту державної комісії та з урахуванням його відсутності свідчить, що такий станом на час вирішення спору не настав, а при розірванні договору питання про повну оплату виконаних робіт може бути вирішено як наслідок розірвання договору.
Враховуючи викладене, строк виконання зобов'язань по оплаті вартості виконаних підрядних робіт по договору № 12/01 від 19.11.2001р. про будівництво підземного двоповерхового гаражу на 145 машиномісць по вул. Андрющенко 4-В та додатків до нього, згідно вказаних актів виконаних підрядних робіт, настав в частині оплати 95% вартості робіт, а саме у сумі 335 004, 84 грн., яка підлягає стягненню з ГБК «Авіатор».
Розрахунок індексу інфляції у розмірі 261 927,50 грн. (станом на 31.03.2009р.) та 3% річних за прострочку платежу у сумі 48 327,24 грн. (станом на 31.03.2009р.) наданий позивачем за первісним позовом не може бути прийнятий судом, оскільки такий здійснений без урахування строку настання зобов'язання по оплаті за конкретним платежам, згідно актів прийняття виконаних робіт, у відповідності до пунктів 5.3, 5.5. договору. Зазначені вимоги ставились судом перед позивачем в ухвалі суду від 10.07.2009р. та повторно 03.08.2009р. під час оголошення в судовому засіданні перерви.
Як про те зазначено у п. 18 Листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/344 господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.
Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.
Вимоги суду, викладені в ухвалі від 10.07.2009р., які є обов'язковими до виконання в силу положень ст. 4-5, 115 ГПК України, позивачем не виконані, письмових пояснень щодо строку виконання зобов'язань, позивачем за первісним позовом не надано, розрахунок інфляції та 3% річних, здійснено у відношенні і тих сум за якими строк оплати не настав, а тому не може бути предметом розгляду у даній справі, у зв'язку з чим вимоги про стягнення інфляційних збитків, 3% річних у нарахованих позивачем сумах, суд залишає без розгляду.
Представлений позивачем розрахунок заборгованості по взаємовідносинам виконаний без урахування вимог суду та є розрахунком що подавався під час розгляду справи у 2007р. (аркуш справи 10-37 том 3).
Заявлена до стягнення з відповідача сума понесених витрат на юридичні послуги в розмірі 61 742, 00 грн. не підлягає стягненню з останнього виходячи з наступного.
Між ТОВ «Аксепт-Транс», як замовником, та ТОВ «Юридична компанія «АДАТ», як виконавцем, було укладено договори № 07/12-06 від 12.07.2006 та № 01/18-07 від 15.01.2007р. щодо надання адвокатських та юридичних послуг. Згідно актів до договору загальна вартість наданих послуг становить 61 742,00 грн., яка заявлена позивачем за первісним позовом до стягнення з відповідача, як витрати пов'язані з оплатою послуг адвоката.
Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в такому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Договори про надання юридичних послуг № 07/12-06 від 12.07.2006 та № 01/18-07 від 15.01.2007р. укладено позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «АДАТ», яке не є адвокатом в розумінні наведених положень.
Зустрічні позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ «Аксепт-Транс»збитків у розмірі 320 312, 76 грн., не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Протоколом № 1 від 26.01.1995р. загальними зборами кооперативу прийнятий Статут кооперативу, який зареєстровано Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 23.02.1995р..
Згідно Статуту ГБК «Авіатор»вищим органом управління є загальні збори членів кооперативу. Посадовими особами кооперативу, яким було надано право розпоряджатись рахунками та підписувати розрахункові документи з правом першого підпису були голова правління Корнєєв В.І. -весь період та заступник голови правління Луценко В.А. -з 14.03.1995р. по 11.07.2006р. (Протокол № 3 загальних зборів).
Судом встановлено, що в матеріалах справи міститься два однакові за своєю правовою природою з тим самим номером та датою договори на будівництво гаражів по вул. Андрющенка, 4-В, різниця полягає у тому, що в одному з них визначено будівництво підземного двоповерхового гаражу на 90 машиномісць за орієнтовною ціною 1 621 800 грн., тобто по 18 020 грн. за кожне машиномісце, а у іншому йде мова про будівництво підземного двоповерхового гаражу на 145 машиномісць за орієнтовною ціною 3 207 328 грн., тобто по 22 120 грн..
За твердженням позивача за зустрічним позовом його вимоги ґрунтуються на договорі саме на 90 машиномісць, оскільки вся документація виготовлялась на таку кількість місць, при цьому останній стверджує, що додатки до такого договору не укладались, а навіть якщо і були укладені то після 2001 року Голова правління Корнєєв В.І. був у кооперативі не повноважною особою, оскільки з 03.07.1999р. по 11.07.2006р. загальні збори членів ГБК «Авіатор» не проводились, а ті, що були проведені 12.12.2004р. визнані рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 11.05.2006р. незаконними. Дані обставини, також підтверджуються Постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2009р. у справі № 13/312. З викладеного слідує висновок, що всі підписані за даний період неповноважними особами майнові документи не мають силу цивільної правоздатності від юридичної особи, тому угоди і акти підписані від ГБК «Авіатор»головами правління Корнєєвим В.І. і Кунахом П.П. не можуть породжувати для кооперативу будь-яких прав та обов'язків.
Також, в обґрунтування заявлених вимог ГБК «Авіатор»зазначає, що акти прийняття виконаних підрядних робіт № 52 від 01.03.2005 на суму 24 876 грн., № 53 від 31.03.2005 на суму 61 850,40 грн., № 54 від 29.04.2005 на суму 114 494,4 грн., № 55 від 29.04.2005 на суму 5 907,6 грн., № 56 від 31.05.2005 на суму 113 184,36 грн., всього на загальну суму 320 312,76 грн. не підписувались Головою правління ГБК «Авіатор»Корнєєвим В.І., а роботи по зазначеним актам ним не приймались. Такі самі пояснення надані і самим Головою правління Корнєєвим В.І..
Проте, з такими твердженнями погодитись не можливо, оскільки матеріали справи містять укладені додаткові угоди до договору за якими сторони погодили збільшення машиномісць до 155 та збільшили вартість таких робіт, а тому між сторонами виникли господарські зобов'язання за якими одна із сторін повинна виконати певну кількість робіт, а інша у разі їх прийняття оплатити. Будь-яких доказів, які б свідчили про недійсність договору або додаткових угод до нього позивачем за зустрічним позовом не надано.
Суд, приймає до уваги посилання позивача за первісним позовом про те, що у Постанові Вищого господарського суду України від 22.07.2009р. у справі за позовом ГБК «Авіатор»до ТОВ «Аксепт-Транс»про визнання недійсним договору № 26/04 від 24.10.2004р., встановлено, що голова правління не має повноважень на одноособове укладення від імені кооперативу договорів, однак, відзначає, що обставини встановлені у даному судовому рішенні стосуються виключно конкретного договору, який не є предметом розгляду у даній справі.
Дослідивши акти прийняття виконаних підрядних робіт № 52-56 до договору, суд встановив, що вони підписані підрядником -ТОВ «Аксепт-Транс»та замовником ГБК «Авіатор»на даних документах містяться печатки обох сторін. Згідно банківських виписок вартість робіт визначена в цих актах є повністю сплаченою через Залізничну філію ВАТ КБ «Хрещатик».
Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
З вказаних норм чинного законодавства вбачається, що обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, наявність порушення з боку цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.
Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між вчиненими порушеннями і збитками. Збитки є наслідком, а допущення порушення причиною.
Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.
Жодних доказів які б свідчили про наявність вини відповідача, допущення останнім порушення яке призвело до завдання збитків позивачу за зустрічним позовом (причинно-наслідкового зв'язку дій відповідача завданим збиткам) суду не представлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Понесення збитків позивачем пов'язується з фактом підписання актів виконаних робіт не уповноваженими особами ГБК «Авіатор», що не доводить порушення прав останнього ТОВ «Аксепт-транс»при отриманні коштів в рахунок оплати виконаних робіт, а з урахуванням ст. 33, 34 ГПК України позивач зобов'язаний довести в порядку, визначеному чинним законодавством, також наявність фактичних збитків саме внаслідок неналежного виконання відповідачем за зустрічним позовом зобов'язання. Які докази свідчать, що саме з вини ТОВ «Аксепт-транс»акти виконаних робіт з боку ГБК «Авіатор»підписані неуповноваженою особою суду не повідомлено, які саме порушення ТОВ «Аксепт-транс»були допущені і такі призвели до понесення позивачем за зустрічним позовом збитків в сумі заявленій до стягнення, останнім не зазначено.
Крім того, суд відзначає, що матеріали справи містять суперечливі та різні за своєю суттю пояснення щодо заперечень на первісний позов та обґрунтування заявлених позивачем зустрічних вимог. Зокрема в наданих в судовому засіданні 03.08.2009р. письмових поясненнях ГБК «Авіатор»визнає, що з згідно додатку № 8 від 30.12.2005р. сторони встановили орієнтовну вартість робіт за 155 машиномісць у розмірі 7 100 000,00 грн.. Загальна вартість фактично виконаних підрядних робіт становить 6 996 332,10 грн., а сплачено за ці роботи кошти у розмірі 6 643 695,43 грн..
Зазначене підтверджує те, що позивачем за зустрічним позовом визнається факт укладення додаткових угод до договору № 12/01 від 19.11.2001 та про фактичне виконання певного обсягу робіт, у спростування чого ГБК «Авіатор»не надало суду жодного підтвердження щодо недійсності укладеного договору, додатків до нього або доказів, які спростовують виконані роботи їх обсяг, тощо.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати позивача за первісним позовом по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 3 845,63 грн. підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених вимог за первісним позовом.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 81, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор»(01135, м. Київ, вул. Андрющенка, 4-В, р/р 26004010000330, Залізнична філія КБ «Хрещатик», МФО 322595, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 22954533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксепт-транс»(03049, м. Київ, вул. Курська, 13-А, к.100, р/р 26000096001, АКБ «Інтеграл-Банк», МФО 320735, ідент. код 30518388) заборгованість в сумі 335 004,84 грн. (триста тридцять п'ять тисяч чотири гривні 84 копійки) за виконані будівельні роботи.
3. Позовні вимоги за первісним позовом в частині стягнення з Гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор»суми інфляційних збитків у розмірі 261 927,50 грн. та 3% річних за прострочку платежу у розмірі 48 327,24 грн. залишити без розгляду.
4. В іншій частині в задоволені первісного позову відмовити.
5. Стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор»(01135, м. Київ, вул. Андрющенка, 4-В, р/р 26004010000330, Залізнична філія КБ «Хрещатик», МФО 322595, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 22954533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксепт-транс»(03049, м. Київ, вул. Курська, 13-А, к.100, р/р 26000096001, АКБ «Інтеграл-Банк», МФО 320735, ідент. код 30518388) 3 845, 63 грн. (три тисячі вісімсот сорок п'ять гривень 63 копійки) судових витрат.
6. В задоволені зустрічного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 10.09.2009