Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122
Іменем України
04.08.2009
Справа №2-31/18863-2006
Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі
судді Привалової А.В.
при секретарі судового засідання Шильнової О.М.
за участю представників сторін :
від позивача - Мельник Н.В., дов. у справі, Крекотинь Г.М., дов. у справі, Мірошниченко В.К., дов. у справі
від відповідача - Спірідонова Л.М., дов. у справі, Вакуліч Т.В., дов. у справі
прокурор - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом - Прокурора м. Феодосії (98100, м. Феодосія, вул. Войкова, 5) в інтересах держави в особі ДПІ у м. Феодосії (98100, м. Феодосія, вул. Кримська,82-Б)
до відповідача - Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосія” (95031, м. Феодосія, вул.Земська, 8, ЄДРПОУ 03348086)
про стягнення 498504,83грн.
Прокурор м.Феодосії діючи в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Феодосії звернувся до господарського суду АРК з адміністративним позовом до Феодосійського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства про звернення стягнення на активи в сумі 2738141,72 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має податкову заборгованість загальною сумою 2 738 141,74 грн., яка у зв'язку з несплатою відповідачем повинна бути стягнута у судовому порядку.
Ухвалою господарського суду АРК від 20.11.2006 р. відкрито провадження по справі суддею господарського суду АРК Мокрушиним В.І.
Ухвалою господарського суду АРК від 18.12.2006 р. провадження у справі зупинено, у зв'язку з призначенням по справі судово-бухгалтерської експертизи.
За резолюцією заступника голови господарського суду АРК від 18.10.2007 р., у зв'язку із закінченням повноважень судді господарського суду АРК Мокрушина В.І. справу № 2-19/18863-2006 передано на розгляд судді Омельченко В.А. Справі привласнено номер №2-16/18863-2006А.
Ухвалою господарського суду АРК від 11.04.2008 р. у зв'язку з реорганізацією відповідача - Феодосійське виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства здійснена заміна на його правонаступника Кримське республіканське підприємство „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосія”, провадження по справі зупинено, у зв'язку з призначенням судово-економічної (бухгалтерської) експертизи.
Ухвалою господарського суду АРК від 15.10.2008 р. до розгляду адміністративної справи № 2-16/18863-2006 А залучено суддю господарського суду АРК Привалову А.В., у зв'язку з припиненням повноважень та переходом до іншого суду судді господарського суду АРК Омельченко В.А. Справі привласнено номер - № 2-31/18863-2006 А.
Ухвалою господарського суду АРК від 20.11.2008р. справа прийнята до свого провадження, провадження по справі поновлено, у зв'язку з отриманням висновку експертизи про неможливість .
У ході судового розгляду справи прокурор, у зв'язку з частковою сплатою суми податкової заборгованості та проведеним списанням безнадійної податкової заборгованості, заявою про уточнення позовних вимог зменшив суму позову і просить суд стягнути з відповідача 440712,16 грн. податку на прибуток та 57792,67 грн. з частини прибутку (доходу) господарських організацій (державних, казенних підприємств та їх об'єднань), що стягуються до бюджету (дивіденди) (а.с.66, т.5).
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов прокурора з урахуванням зменшення суми позову, оскільки відповідач частково сплатив суму боргу та за судовим рішенням відповідачу було частково списано податкову заборгованість. Просить стягнути з відповідача 498504,83грн. податкової заборгованості, у тому числі з податку на прибуток в сумі 440712,16грн. основного платежу та з частини прибутку (дивіденди) в сумі 57792,67грн.
Отже судом розглядаються змінені позовні вимоги, оскільки право позивача на зменшення розміру позовних вимог прямо передбачено ст.51 Кодексу адміністративного судочинства України і є його невід'ємним правом.
Відповідач проти позову заперечує частково з мотивів, викладених у відзиві на позов. Вказує, що податкову заборгованість з податку на прибуток визнає в сумі 319047,55грн. основного платежу, а в інший частині з позовом не згоден з огляду на невірне застосування пені та на відсутність узгодження ним податкових повідомлень-рішень щодо застування штрафних санкцій, що є підставою для відмови у позові в цієї частині (а.с.88, т.5).
У судовому засіданні представники відповідача пояснили, що згодні з висновком судово-бухгалтерської експертизи №1 від 08.09.2007р. щодо встановлення експертом заборгованості підприємства з податку на прибуток в сумі 322639,48грн. недоїмки, в іншій частині вважають позов не обґрунтованим і просять у його задоволенні відмовити в цієї частині.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, висновок судово-бухгалтерської експертизи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Позивач у позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на прибуток в сумі 440712,16грн. та з частини прибутку (доходу) господарських організацій (державних, казенних підприємств та їх об'єднань), що стягується до бюджету (дивіденди), в сумі 57792,67грн., оскільки у ході розгляду справи відповідачем частково сплачено суми податкової заборгованості та проведено списання безнадійної податкової заборгованості.
Позовні вимоги в частині стягнення податку на прибуток в сумі 440712,16грн. позивач обґрунтовує тим, що відповідач має непогашену недоїмку станом на 01.10.2006р. за основним платежем в сумі 101239,76грн. за декларацією №12109 від 06.05.2004р. та в сумі 221400,00грн. за декларацією №41388 від 04.11.2004р., за штрафними санкціями згідно податкових повідомлень-рішень №0000882602 від 16.08.04р. в сумі 27781,20грн. та №0000882602 від 16.08.2004р. в сумі 15278,01грн., а також має борг по пені в сумі 75013,19грн., яка нарахована відповідачу за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання відповідно до Інструкції про порядок нарахування і погашення пені, затвердженої наказом ДПА України від 01.03.2001р. №77, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.03.2001р. за №240/5431.
Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача частини прибутку (доходу) господарських організацій (державних, казенних підприємств та їх об'єднань), що стягується до бюджету (дивіденди), в сумі 57792,67грн. позивач мотивує тим, що станом на 01.10.2006р. відповідач має непогашену недоїмку зі сплати штрафних санкцій на загальну суму 54386,92грн. за податковими повідомленнями-рішеннями №004658/2586/26-2/3/0 від 19.10.04р. в сумі 479,83грн., №004659/2586/26-2/2/0 від 19.10.04р. в сумі 16194,27грн. та №004660/2586/26-2/1/0 від 19.10.04р. в сумі 37712,82грн., а також пені в сумі 3405,75грн., яка нарахована відповідачу за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання відповідно до Інструкції про порядок нарахування і погашення пені, затвердженої наказом ДПА України від 01.03.2001р. №77, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.03.2001р. за №240/5431.
Дослідивши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, висновок судово-бухгалтерської експертизи №1 від 08.09.2007р. в їх сукупності відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 401058,42грн. заборгованості з огляду на наступне.
Ухвалою господарського суду АРК від 18.12.2006р. по справі було призначено судово-бухгалтерську експертизу з метою з'ясування питань щодо наявності податкової заборгованості відповідача у заявлених позивачем сумах.
Висновком судово-бухгалтерської експертизи №1 від 08.09.2007р. встановлено, що заборгованість відповідача за період з 01.10.2003р. по 01.10.2006р. без врахування вхідного сальдо через безнадійність податкового боргу, який підлягає списанню, складає з податку на прибуток 322639,48грн. основного платежу та 75013,19грн. пені.
Оскільки позивачем на виконання постанови Севастопольського адміністративного апеляційного суду від 23.12.2008р. у справі №22-а-332/08 було списано безнадійний податковий борг, зокрема, з податку на прибуток в сумі 119629,25грн., позивач згоден з висновком судово-бухгалтерської експертизи щодо визначення відповідачу податкової заборгованості з податку на прибуток в зазначеній експертом сумі.
Відповідач також згоден з висновком судово-бухгалтерської експертизи №1 від 08.09.2007р., але лише в частині визначення основного платежу з податку на прибуток.
Таким чином, приймаючи до уваги висновок судово-бухгалтерської експертизи №1 від 08.09.2007р., визнання сторонами у справі розміру податкової заборгованості з податку на прибуток в частині основного платежу, суд вважає позовні вимоги в цієї частині обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Також суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання в сумі 75013,19грн., оскільки пеня нарахована позивачем відповідно до ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Інструкції про порядок нарахування і погашення пені, затвердженої наказом ДПА України від 01.03.2001р. №77, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.03.2001р. за №240/5431, а розмір пені підтверджується висновком судово-бухгалтерської експертизи №1 від 08.09.2007р. При цьому, пеня нарахована позивачем на суму недоїмки без врахування штрафних санкцій.
Таким чином, суд вважає, що заборгованість відповідача в сумі 322639,48грн. основного платежу та 75013,19грн. пені з податку на прибуток підтверджена матеріалами справи, отже вимоги позивача в цієї частині засновані на законі і підлягають задоволенню.
В частини позовних вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій з податку на прибуток в сумі 43059,21грн. суд у задоволенні позовних вимог відмовляє з огляду на їх необґрунтованість через наступне.
Статтею 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено випадки накладення штрафних санкцій за порушення податкового законодавства платником податків. Зокрема, п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 цього Закону передбачено застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання протягом граничних строків залежно від строку затримки. При цьому стягнення штрафних санкцій, передбачених цією статтю, прирівнюється до сплати податку.
Позивач стверджує, що за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання самостійно узгодженого відповідачем, підприємству були нараховані штрафні санкції податковими повідомленнями рішеннями №0000882602 від 16.08.04р. в сумі 27781,20грн. та №0000882602 від 16.08.2004р. в сумі 15278,01грн.
Проте доказів узгодження з відповідачем цих податкових повідомлень-рішень суду не надано.
Податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання згідно з п.1.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є податковим боргом (недоїмкою).
Відповідно до п.5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Пунктом 5.4.1. ст.5 Закону визначено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Таким чином, з наведених приписів Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» судом вбачається, що лише узгоджена платником сума податкового зобов'язання, зокрема й щодо штрафних санкцій, є податковим боргом у разі її несплати платником податку.
Матеріали справи свідчать, що зазначені вище податкові повідомлення - рішення не були узгоджені з відповідачем. Доказів надіслання на його адресу цих повідомлень в порядку пп.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем суду не надано, доказів вивішування цих повідомлень на дошку податкових повідомлень також не представлено.
Відтак, сума 43059,21грн. штрафних санкцій з податку на прибуток не є податковим боргом відповідача, а тому не підлягає стягненню.
Позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача частини прибутку (доходу) господарських організацій (державних, казенних підприємств та їх об'єднань), що стягується до бюджету (дивіденди), в сумі 57792,67грн. підлягають задоволенню частково - в сумі пені в розмірі 3405,75грн. з огляду на наступне.
Матеріали справи свідчать, та не спростовується відповідачем, що підприємство несвоєчасно сплачувало узгоджені податкові зобов'язання з частини прибутку (доходу) господарських організацій (державних, казенних підприємств та їх об'єднань), що стягується до бюджету (дивіденди).
За несвоєчасне погашення податкового зобов'язання податковим органом в автоматичному режимі була нарахована підприємству пеня відповідно до ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Інструкції про порядок нарахування і погашення пені, затвердженої наказом ДПА України від 01.03.2001р. №77, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.03.2001р. за №240/5431.
Актом звірки розрахунків по платежам до бюджету від 15.07.2009р. сторони встановили що за період з 01.01.2004р. по 31.12.2004р. за відповідачем числиться несплачена пеня в сумі 3405,75грн. (а.с.99,т.5).
В іншій частині позовних вимог про стягнення штрафних санкцій з частини прибутку (доходу) господарських організацій (державних, казенних підприємств та їх об'єднань), що стягується до бюджету (дивіденди) на загальну суму 54386,92грн. у задоволені позову має бути відмовлено з огляду на відсутність у відповідача податкового боргу в цієї сумі.
Так, позивачем не надано суду доказів узгодження з платником податку податкових повідомлень-рішень №004658/2586/26-2/3/0 від 19.10.04р. в сумі 479,83грн., №004659/2586/26-2/2/0 від 19.10.04р. в сумі 16194,27грн. та №004660/2586/26-2/1/0 від 19.10.04р. в сумі 37712,82грн.
Відтак, сума 43059,21грн. штрафних санкцій з податку на прибуток (дивіденди) не є податковим боргом відповідача, а тому не підлягає стягненню.
Доводи позивача, що на адресу відповідача податковою інспекцією було направлено першу та другу податкову вимогу від 23.08.2002 р. на суму податкового боргу 428330,12грн. та від 15.10.2002 р. на суму 504108,47 грн., судом до уваги не приймаються, оскільки не є доказом наявності податкового боргу відповідача станом на 01.10.2006р. саме за зазначеними позивачем у позові (з урахуванням зміни позовних вимог) податковими зобов'язаннями у відповідних сумах.
Крім того, позивачем не надано суду доказів узгодження цих податкових вимог з відповідачем, як того вимагає ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку та розміру встановленому законом.
Пунктом 5.4. статті 5 Закону №2181 встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлені законом строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України податковим боргом є податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Положенням частини 3 та 4 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» визначено, що обов'язок юридичної і фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється тільки за сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).
Пунктом 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України шляхом подачі до суду відповідних позовів.
Доводи відповідача щодо неправомірного нарахування пені судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи, є необґрунтованими та суперечать Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Також суд не приймає до уваги висновок №43/08 від 21.11.2008р. судово-економічної експертизи, призначеної ухвалою господарського суду АРК від 11.04.2008р. по даній справі, оскільки по суті заданих питань експертом дослідження не проводилось з огляду на ненадання документів первинного бухгалтерського та податкового обліку (а.с.9-21).
При таких обставинах справи суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення основного боргу з податку на прибуток в сумі 322639,48 грн. та пені в сумі 75013,19 грн., а також в частині стягнення 3405,75 грн. пені з податку на прибуток (доходу) господарських організацій (державних, казенних підприємств та їх об'єднань), що стягуються до бюджету (дивіденди) є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи й підлягають задоволенню.
В іншій частині у задоволенні позову слід відмовити.
Оскільки витрати на проведення судово-бухгалтерської експертизи, призначеної ухвалою суду від 18.12.2006р., не підтверджені позивачем документально, відсутні підстави для їх стягнення відповідно до приписів п.2 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України. Також відсутні підстави для стягнення витрат за проведення судово-економічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 11.04.2008р., оскільки експертом по суті заданих питань дослідження не проводилось.
У судовому засіданні 04.08.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови підписано 07.08.2009р.
На підставі викладеного, керуючись ст.2, 9, 70, 71, 86, 94, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосія” (95031, м. Феодосія, вул. Земська, 8, ЗКПО 03348086) в дохід Державного бюджету України (р/р 31119002700024, отримувач - державний бюджет, ОКПО 34740709, в Управлінні Державного казначейства в м.Сімферополь, МФО 824026, код платежу 11020100) 397652,67грн. заборгованості з податку на прибуток, у тому числі 322639,48 грн. за основним платежем та 75013,19 грн. пені.
3. Стягнути з Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосія” (95031, м. Феодосія, вул. Земська, 8, ЗКПО 03348086) в дохід Державного бюджету України (р/р 31114074700024, отримувач - Державний бюджет, ОКПО 34740709, в Управлінні Державного казначейства в м.Сімферополь, МФО 824026, код платежу 21010100) 3405,75грн. пені з податку на прибуток (доходу) господарських організацій (державних, казенних підприємств та їх об'єднань), що стягуються до бюджету (дивіденди).
4. В іншій частині позову відмовити.
Виконавчий лист видати у встановленому ст.254 КАС України порядку після набрання постановою законної сили.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку і строки, передбачені пунктом 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі - з дня складення у повному обсязі). Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Копію постанови надіслати на адреси сторін рекомендованою кореспонденцією.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Привалова А.В.