Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 211
Іменем України
11.06.2009
Справа №2-1/8067.3-2008
за позовом Відкритого акціонерного товариства Центральної збагачувальної фабрики «Нагольчанська», (94600, Луганська область, м. Антрацит, с. Дубровський -1, вул. Гагаріна, 51),
до відповідачів:
1. Гурзуфської селищної ради, (98640, АР Крим, м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Подвойського, 9),
2. Благодійної організації Всеукраїнський благодійний фонд «Гарант», (01004, м. Київ, вул. Басейна, 7-б),
треті особи:
1. Міжнародний молодіжний центр «Гурзуф» Санаторно-курортного об'єднання Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби, (98640, м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Набережна, 7),
2. Виконавчий комітет Гурзуфської селищної ради, (98640, м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Подвойського, 9),
про визнання права власності,
за зустрічним позовом Благодійної організації Всеукраїнський благодійний фонд «Гарант», (01004, м. Київ, вул. Басейна, 7-б)
до відповідача Відкритого акціонерного товариства Центральної збагачувальної фабрики «Нагольчанська», (94600, Луганська область, м. Антрацит, с. Дубровський -1, вул. Гагаріна, 51),
третя особа Фонд майна АР Крим, (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17),
про визнання права власності,
Суддя Л.О. Ковтун
від ВАТ Центральної збагачувальної фабрики «Нагольчанська» - Кучеров І.А. - представник, довіреність №01/10/1 від 05.01.2007р., Фомінічев В.Є. - представник, довіреність № 05/1517 від 13.11.2008р., Клименко Н.І. - представник, довіреність № 01/826 від 07.07.2008р.,
від Гурзуфської селищної ради - не з'явився, повідомлений належним чином,
від Міжнародного молодіжного центру «Гурзуф» Санаторно-курортного об'єднання Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби - не з'явився, повідомлений належним чином,
від ВК Гурзуфської селищної ради - не з'явився, повідомлений належним чином,
від Благодійної організації Всеукраїнський благодійний фонд «Гарант» - Ракаєва А.М., - представник, дов.№331 від 03.09.2007р.
від Фонду майна АР Крим - не з'явився, повідомлений належним чином,
Суть спору: Відкритим акціонерним товариством Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська» у квітні 2006 року заявлений позов до Гурзуфської селищної Ради про визнання права власності на 2-х поверхову будівлю котеджу загальною площею 363, 5 кв. м, розташовану за адресою: смт. Гурзуф, Набережна ім. О.С. Пушкіна, 7 та зобов'язання останнього видати свідоцтво про право власності на зазначене майно.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що у 1998 році ним був реконструйований спірний котедж за власні кошти, однак рішенням Гурзуфської селищної ради №390 від 29.11.2005р. товариству відмовлено в оформленні права власності на котедж літ «Н» 1, розташований по вул. Набережній імені О.С. Пушкіна, 7 в смт. Гурзуф, у зв'язку із тим, що немає укладеного договору оренди земельної ділянки та відсутній дозвіл на будівництво котеджу.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.04.2006р., позовні вимоги задоволенні повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.09.06, рішення суду першої інстанції скасовано, матеріали справи направлені для нового розгляду до суду першої інстанції.
У січні 2007 року Благодійна організація Всеукраїнського благодійного фонду «Гарант» звернулась із зустрічною позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська» про визнання права власності за благодійною організацією на двоповерховий котедж, загальною площею 363, 5 кв. м, який знаходиться за адресою: смт. Гурзуф, Набережна ім. О.С. Пушкіна, 7.
Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що БО ВБФ «Гарант», за договором благодійного пожертвування від 11.11.2005р., отримав від Всеукраїнського благодійного фонду «Професіонал» цілісний майновий комплекс міжнародний молодіжний центр «Гурзуф» та вказане майно належить йому на праві власності. Так, на думку позивача, разом з правом власності на майно до нього перейшли права та обов'язки будинку відпочинку «Гурзуф» за договором про сумісну діяльність № 42 від 26.09.1990р.
Також, позивач за зустрічним позовом вважає, що спірний об'єкт нерухомості підлягав включенню до складу майнового комплексу ДП ММЦ «Гурзуф» проданого Фондом майна АР Крим 29.12.2004р. Всеукраїнському благодійному фонду «Професіонал», а потім переданого БО «ВБФ «Гарант», у зв'язку з чим, право власності на спірне майно підлягає визнанню за благодійним фондом.
Позивач за первісним позовом скористався правом на відмову від позовних вимог про зобов'язання видати свідоцтво про право власності на спірне майно.
Рішенням господарського суду АР Крим від 02.02.07р., первісний позов задоволено повністю шляхом визнання права власності на спірне нерухоме майно за Відкритим акціонерним товариством Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська». У задоволенні зустрічного позову відмовлено
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.04.07р., перевірене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2007р. рішення господарського суду АР Крим від 02.02.2007р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду АР Крим скасовано, справу направлено до суду першої інстанції.
В подальшому, рішенням господарського суду АР Крим від 18.03.2008р. первісний позов задоволений, визнано право власності за Відкритим акціонерним товариством Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська» на нерухоме майно - двоповерхову будівлю котеджу на одинадцять номерів, літер Н1, загальною площею 363,5 кв.м., розташовану за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Гурзуф, Набережна ім. О.С. Пушкіна, 7. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.04.2008р. рішення господарського суду АР Крим від 18 березня 2008 року у справі № 2-5/16316.2-2007 скасовано. Прийнято нове рішення. У задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов Благодійної організації Всеукраїнський благодійний фонд «Гарант» задоволений. Визнано за Благодійною організацією Всеукраїнський благодійний фонд «Гарант» право власності на двоповерховий котедж літ. Н 1, балансовою вартістю 15000 грн., загальною площею 363,5 кв.м., що розташований за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Гурзуф, Набережна ім. О.С. Пушкіна, 7.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2008р. рішення господарського суду АР Крим від 18.03.2008р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.04.2008р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справу передано на розгляд судді господарського суду АР Крим Л.О.Ковтун, із привласненням номеру 2-1/8067.3-2008.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 15.08.2008р. справу прийнято до свого провадження.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 16.10.2008р. залучено до участі у справі іншим відповідачем за первісним позовом Благодійну організацію Всеукраїнський благодійний фонд «Гарант».
11.06.2009р. до господарського суду АР Крим надійшло клопотання Відкритого акціонерного товариства Центральної збагачувальної фабрики «Нагольчанська» про зупинення провадження у справі до розгляду Вищим господарським судом України справи №2-8/502.1-2008.
Суд відмовляє в задоволенні вказаного клопотання із посиланням на положення статті 79, якими передбачений зупинення провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаною з нею справи, що розглядається іншим судом.
Так, у справі №2-8/502.1-2008 за позовом заступника прокурора м. Ялти в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АР Крим до до Гурзуфської селищної ради та Благодійної організації «Всеукраїнський благодійний фонд «Гарант» ставиться питання про визнання недійсними рішень Гурзуфської селищної ради, прийнятих у 2007 році та визнання недійсним договору оренди певної земельної ділянки, у той час як предметом вказаного позову є визнання права власності на 2-х поверхову будівлю котеджу загальною площею 363, 5 кв. м, розташовану за адресою: смт. Гурзуф, Набережна ім. О.С. Пушкіна, 7.
Слід зробити висновок, що вказані справи не є пов'язаними, а відтак результати розгляду Вищим господарським судом України справи №2-8/502.1-2008 не будуть мати істотного значення для вирішення даного спору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, суд
Предметом первісного позову у даній справі є вимога Відкритого акціонерного товариства Центральної збагачувальної фабрики «Нагольчанська» до Гурзуфської селищної ради про визнання права власності на 2-х поверхову будівлю котеджу загальною площею 363,5 кв.м., розташовану за адресою: смт. Гурзуф, Набережна ім. О.С. Пушкіна, 7.
Водночас, предметом зустрічного позову є вимога Благодійної організації Всеукраїнський благодійний фонд «Гарант» до позивача за первісним позовом про визнання права власності на спірний котедж.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою визначені правові наслідки та визначають межі доказування. Право визначення підстави позову належить виключно позивачу.
Як на підставу первісного позову, ВАТ Центральної збагачувальної фабрики «Нагольчанська» посилається на здійснення будівництва котеджу за власний кошт, в свою чергу, позивач за зустрічним позовом почилається на договір купівлі-продажу від 29.12.2008р., відповідно до якого Всеукраїнський благодійний фонд «Професіонал» придбав у Фонду майна Автономної республіки Крим цілісний майновий комплекс міжнародного молодіжного центру «Гурзуф», який в свою чергу за договором благодійної пожертви від 11.11.2005р., переданий у власність Благодійній організації Всеукраїнський благодійний фонд «Гарант».
Виходячи з предмету та підстав первісного та зустрічних позовів, для вирішення спору у даній справі суду слід з'ясувати факт обґрунтованості заявлених вимог.
Так, 26.09.1990 року між Центральною збагачувальною фабрикою «Нагольчанська» та Будинком відпочинку «Гурзуф» укладений договір № 42 про спільну діяльність, згідно якого ЦЗФ «Нагольчанська» зобов'язалась реконструювати тимчасові будівельні майстерні, які належали на праві власності Будинку відпочинку «Гурзуф» та розташовані за адресою: м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Набережна імені О.С. Пушкіна, 7, під житлові кімнати для відпочинку.
Відповідно умовам пункту 2.1.5 вказаного договору, після введення в експлуатацію реконструйоване приміщення, вноситься на баланс Будинку відпочинку «Гурзуф» та експлуатується в подальшому 50 % - ЦЗС «Нагольчанська», 50 % - Будинком відпочинку «Гурзуф».
Пунктом 4.3 даного договору передбачено, що при переході, переводі будь-якої із сторін в інше підпорядкування, реорганізації, ліквідації та інших змінах, правонаступник кожної з сторін виконує зобов'язання, проводить взаєморозрахунки та несе відповідальність згідно умов даного договору.
10 жовтня 1993 року між Центральною збагачувальною фабрикою «Нагольчанська», Будинком відпочинку «Гурзуф» та Кримською республіканською радою профспілки «Єднання» укладений договір про спільну діяльність, згідно якого ЦЗФ «Нагольчанська» також зобов'язалась реконструювати тимчасові будівельні майстерні під житлові кімнати для відпочинку, (т.1, а.с. 71-73).
Реконструкція спірного котеджу провадилась за рахунок позивача за первісним позовом, що підтверджується актами списання будівельних матеріалів № № М1, М16, М17, М18 та наказами про відрядження працівників на виконання будівельно-монтажних та оброблених робіт за № 9 від 22.05.1996р., № 118\1 від 02.07.2005р., № 78 від 02.06.2004р., № 130 від 07.10.2005р.
03.07.1996р. комісією у складі Республіканської ради профспілки «Єдність», Центральної збагачувальної фабрики «Нагольчанська» складений та підписаний акт прийому до експлуатації котеджу на 11 номерів загальною площею 363,5 кв.м., розташованого за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт Гурзуф, Набережна ім. О.С. Пушкіна, 7, відповідно до якого до експлуатації прийнято 1 поверх, з 1 по 6 номера. Комісією не прийнято до експлуатації другий поверх, номера з 7 по 11, у зв'язку з невиконанням ремонту в схемі водопостачання та відсутністю тиску води.
15.06.1999р. комісією у складі представника ММЦ «Гурзуф» Санаторно -курортного об'єднання Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби, Центральної збагачувальної фабрики «Нагольчанська» складені та підписані доповнення до акту введення до експлуатації котеджу на 11 номерів в смт. Гурзуф, відповідно до якого усунені зауваження до акту від 03.07.1996р.
За загальним правилом, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
В свою чергу, відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України, якою передбачений один зі способів набуття права власності, у набувача за договором право власності виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних прав, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, (стаття 1131 Цивільного кодексу України).
Ані договором від 26.09.1990р. про спільну діяльність, укладеного між Центральною збагачувальною фабрикою «Нагольчанська» та Будинком відпочинку «Гурзуф», ані договором від 10 жовтня 1993р., укладеного між позивачем, Будинком відпочинку «Гурзуф» та Кримською республіканською радою профспілки «Єднання» питання щодо набуття сторонами права власності на реконструйований котедж не врегульовано.
Навпаки, умовами вищевказаних договорів, передбачена сумісна експлуатація сторонами спірним майном.
Здебільшого, суд зазначає, що позивач за первісним позовом частково не виконав умови договору, порушив обов'язки покладені на нього відповідно пункту 2.1.5 договору № 42 від 26 вересня 1990 року і не передав реконструйовану будівлю на баланс ММЦ «Гурзуф» для сумісного користування.
Зазначене виключає наявність у ВАТ Центральної збагачувальної фабрики «Нагольчанська» права на вимогу стосовно визнання за останньою відповідного права власності на спірне майно, що тягне відмову в задоволенні первісного позову.
Щодо зустрічних позовних вимог Благодійної організації Всеукраїнський благодійний фонд «Гарант», суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України № 157 від 07 лютого 1996 року «Про передачу у власність АРК майна санаторно - курортних та оздоровчих установ, які знаходяться у загальнодержавної власності» майно Будинку відпочинку «Гурзуф» передано у власність АР Крим.
29.12.2004р. між Фондом майна АР Крим (продавець) та Всеукраїнським благодійним фондом «Професіонал» (покупець) укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю майно, що належить АР Крим -цілісний майновий комплекс ММЦ «Гурзуф», що розташований за адресою: м. Ялта, смт. Гурзуф, Набережна імені О.С. Пушкіна, 7.
Об'єкт включає в себе основні засоби, що належать АР Крим, у тому числі нерухоме майно, згідно зі зведеним актом інвентаризації, затвердженим наказом Фонду майна АР Крим від 20.12.2004р. № 1524.
За актом прийому-передачі майна, що належить АР Крим - цілісного майнового комплексу МММ «Гурзуф», складеного 31.12.2004р., Фонд майна АР Крим передав, а Всеукраїнський благодійний фонд «Професіонал» прийняв цілісний майновий комплекс ММЦ «Гурзуф», що розташований за адресою: м. Ялта, смт Гурзуф, Набережна ім. О.С. Пушкіна, 7, у тому числі нерухоме майно, згідно доданого до акту прийому-передачі переліку нерухомого майна.
В подальшому, відповідно до договору благодійного пожертвування від 11.11.2005р., укладеного між Всеукраїнським благодійним фондом «Професіонал» (пожертвувач) та позивачем за зустрічним позовом (одержувач пожертвування), пожертвувач передає, а одержувач приймає як благодійне пожертвування цілісний майновий комплекс та нерухоме майно.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом благодійного пожертвування, зокрема, є цілісний майновий комплекс ММЦ «Гурзуф», що розташований за адресою: м. Ялта, смт Гурзуф, Набережна імені О.С. Пушкіна, 7, який належить пожертвувачу на праві власності на підставі договору купівлі - продажу від 29.11.2004р.
Додатком № 1 до договору благодійного пожертвування від 11.11.2005р. визначений перелік майна цілісного майнового комплексу ММЦ «Гурзуф», при цьому, відомостей щодо двоповерхової будівлі - котеджу на 11 номерів літ «Н1» вказаний додаток не містить.
Відповідно до довідки КП Ялтинське БТІ вих. № 14919 від 30.11.2006р., котедж, літер «Н1», розташований за адресою: смт Гурзуф, Набережна імені О.С. Пушкіна, 7 не входить до цілісного майнового комплексу ММЦ «Гурзуф», отже, спірне майно не є об'єктом договору купівлі - продажу від 29.12.2004р. та договору благодійного пожертвування від 11.11.2005р.
Положення статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 вказаного кодексу встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Жодних доказів наявності будь-яких документів, які б підтверджували факт прийняття Всеукраїнським благодійним фондом «Професіонал» від Фонду майна АР Крим саме двохповерхового котеджу на 11 номерів загальною площею 363,5 кв.м. літ. «Н1» суду не надано, що, як наслідок, спростовує твердження позивача за зустрічним позовом стосовно отримання спірного майна від ВБФ «Професіонал» за договором благодійного пожертвування від 11.11.2005р., та свідчить про відсутність у Благодійної організації Всеукраїнський благодійний фонд «Гарант» жодних прав на нього.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які пред'явили позов або в інтересах яких пред'явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.
Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та свого інтересу, а стаття 16 ЦК України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу. Частиною 2 цієї статті визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, серед який названий і такий спосіб, як визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування.
Системний аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що захисту судом підлягає цивільне право, яке порушене, не визнається чи оспорюється.
Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов'язок довести, що цивільні права та інтереси позивача порушені, не визнаються чи оспорюються відповідачем.
Відсутність факту порушення права чи взагалі суб'єктивного права, на захист якого подано позов, тягне за собою відмову у позові.
За такими обставинами, зустрічний позов, також, не підлягає задоволенню.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні первісного позову відмовити.
В задоволенні зустрічного позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ковтун Л.А.