7 вересня 2009 року м. Київ
Верховного Суду України в складі:
Охрімчук Л.І.,
Мазурка В.А.,
Сеніна Ю.Л., -
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Рафалівська селищна рада Володимирецького району Рівненської області, про тлумачення заповіту,
У березні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про тлумачення заповіту.
Зазначала, що 17 березня 2003 року її матір'ю ОСОБА_5 був складений заповіт щодо розпорядження її майном.
Посилаючись на те, що при оформленні заповіту секретарем Рафалівської селищної ради Володимирецького району Рівненської області було допущено помилку, в наслідок якої зміст заповіту має суперечливий характер щодо розпорядження рухомим та нерухомим майном, просила здійснити його тлумачення.
Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 28 травня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано, що відповідно до заповіту від 17 березня 2003 року ОСОБА_5 все своє нерухоме майно заповідає ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7 в рівних долях. Все своє рухоме майно ОСОБА_5 заповідає ОСОБА_6
Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 18 грудня 2008 року, рішення суду першої інстанції скасовано, та ухвалено нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
У касаційних скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_3 просять скасувати рішення апеляційного суду Рівненської області від 18 грудня 2008 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційних скарг.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відхилити.
Рішення апеляційного суду Рівненської області від 18 грудня 2008 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді : Л.І. Охрімчук
В.А. Мазурок
Ю.Л. Сенін