12 серпня 2009 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
суддів:
Перепічая В.С., Жайворонок Т.Є., Мазурка В.А., -
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства “Краснодонвугілля”, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 9 листопада 2007 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 26 листопада 2008 року,
У липні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, зазначаючи, що його звільнення з посади начальника дільниці МДРО ВП відкритого акціонерного товариства “Краснодонвугілля” (далі - ВАТ “Краснодонвугілля”) за наслідками перевірки контролюючих органів є незаконним і відбулось без згоди профспілкового комітету.
Посилаючись на викладене, позивач просив скасувати наказ відповідача від 8 липня 2004 року № 365/к про звільнення та поновити його на посаді з 8 липня 2004 року.
У процесі судового розгляду позивач уточнив і доповнив позовні вимоги та просив визнати незаконними накази відповідача від 10 листопада 2003 року № 180/б, від 19 січня 2004 року № 30, від 23 березня 2004 року № 51/б, від 26 травня 2004 року № 257/к, від 8 липня 2004 року № 365/к; зобов'язати відповідача поновити його на посаді начальника дільниці МДРО ВП ВАТ “Краснодонвугілля” з 8 липня 2004 року у зв'язку із незаконним звільненням, поновити його на вказаній посаді з 11 грудня 2004 року у зв'язку із незаконним переводом, поновити його на посаді з 22 червня 2005 року у зв'язку із незаконним звільненням; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 9 липня 2004 року до 6 грудня 2004 року в розмірі 20 411 грн. 32 коп., за період з 11 грудня 2004 року до 22 червня 2005 року в розмірі 25 371 грн. 08 коп., за період з 23 червня 2005 року до 9 листопада 2007 року в розмірі 115 600 грн. 56 коп., а всього 161 382 грн. 96 коп.; допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць по кожному випадку звільнення й переводу із розрахунку середнього заробітку за один місяць у розмірі 4 005 грн. 96 коп.; стягнути з відповідача 10 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, витрати на лікування в розмірі 6 234 грн. 28 коп. і судові витрати; зобов'язати відповідача внести зміни до його трудової книжки, зазначивши в запису № 5 вкладишу в графі 4 замість наказу № 670 наказ № 116/к, в запису № 6 у графі 4 замість наказу № 388 наказ № 153/к.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 9 листопада 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 26 листопада 2008 року, в задоволенні позову відмовлено.
В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права й ставить питання про скасування судових рішень і ухвалення нового рішення.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування судових рішень відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Матеріали справи та доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 9 листопада 2007 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 26 листопада 2008 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
В.С. Перепічай
Т.Є. Жайворонок В.А. Мазурок