19 серпня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого
Сеніна Ю.Л.,
суддів:
Жайворонок Т.Є.,
Лященко Н.П.,
Мазурка В.А.,
Перепічая В.С., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до міського голови міста Нетішина Хмельницької області ОСОБА_2, виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області, Нетішинської міської ради Хмельницької області, комунального підприємства Нетішинської міської ради “Торговий центр”, третя особа - ОСОБА_3, про визнання розпорядження незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою міського голови міста Нетішина Хмельницької області ОСОБА_2, до якої приєднались виконавчий комітет Нетішинської міської ради Хмельницької області, Нетішинська міська рада Хмельницької області, ОСОБА_3, на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 27 листопада 2008 року,
У березні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, зазначаючи, що 9 лютого 2004 року між ним та виконавчим комітетом Нетішинської міської ради Хмельницької області (далі - виконком Нетішинської міськради) в особі міського голови було укладено контракт, за умовами якого він був найнятий на посаду директора комунального підприємства Нетішинської міської ради “Торговий центр” (далі - КП “Торговий центр”) з 9 лютого 2004 року до 8 лютого 2005 року. Розпорядженнями міського голови міста Нетішина від 8 лютого 2005 року термін дії контракту продовжено до 8 лютого 2006 року та від 8 лютого 2006 року - до 8 лютого 2008 року. 7 грудня 2007 року він отримав лист від виконкому Нетішинської міськради, яким повідомлено про припинення терміну дії контракту 8 лютого 2008 року та запропоновано надати пропозиції щодо продовження або укладення контракту на новий термін. 27 грудня 2007 року він направив на адресу виконкому Нетішинської міськради пропозиції про продовження терміну контракту. Вважаючи термін дії контракту продовженим, він працював на займаній посаді. Однак 12 лютого 2008 року виконком Нетішинської міськради повідомив його листом про закінчення терміну дії контракту та запропонував взяти участь у конкурсі на заміщення вакантної посади спеціаліста 1 категорії відділу з питань торгівлі та підприємництва управління економіки виконкому Нетішинської міськради. Розпорядженням від 18 лютого 2008 року № 24-рк його звільнили із займаної посади у зв'язку із закінченням терміну дії контракту. Вважає це розпорядження незаконним, оскільки після закінчення строку дії контракту, на наступний день, 9 лютого 2008 року, він фактично був допущений до роботи для виконання обов'язків директора КП “Торговий центр”, тому трудовий договір із ним укладено на невизначений строк і підстав для його звільнення з роботи не було.
Посилаючись на викладене, позивач просив визнати незаконним і скасувати розпорядження міського голови міста Нетішина Хмельницької області ОСОБА_2 від 18 лютого 2008 року № 24-рк про звільнення його з посади директора КП “Торговий центр” у зв'язку із закінченням терміну дії контракту, зобов'язати міського голову міста Нетішина Хмельницької області поновити його на посаді директора КП “Торговий центр” з 18 лютого 2008 року, стягнути з КП “Торговий центр” середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 лютого 2008 року до 28 липня 2008 року в розмірі 13 138 грн. 16 коп. та стягнути з виконкому Нетішинської міськради 10 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28 липня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 27 листопада 2008 року, позов задоволено частково. Визнано незаконним і скасовано розпорядження міського голови міста Нетішина Хмельницької області ОСОБА_2 від 18 лютого 2008 року № 24-рк про звільнення ОСОБА_1 з посади директора КП “Торговий центр” згідно з п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України у зв'язку із закінченням терміну дії контракту. Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора КП “Торговий центр” з 19 лютого 2008 року. Стягнуто з КП “Торговий центр” на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 10 197 грн. 57 коп., утримавши із цієї суми податок з доходів фізичних осіб і інші обов'язкові платежі. Стягнуто з виконкому Нетішинської міськради на користь ОСОБА_1 500 грн. на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В обґрунтування касаційної скарги, до якої приєднались виконком Нетішинської міськради, Нетішинська міськрада, ОСОБА_3, міський голова міста Нетішина Хмельницької області ОСОБА_2 посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права й ставить питання про скасування судових рішень і ухвалення нового рішення.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що позивача безпідставно звільнено з роботи у зв'язку із закінченням терміну дії контракту, оскільки трудові відносини вже були з ним укладені з інших підстав на невизначений строк.
Проте з такими висновками судів повністю погодитись не можна.
Встановлено, що згідно з п. 6 статуту КП “Торговий центр” директор підприємства призначається міською радою за поданням міського голови, після чого міським головою від імені міської ради з директором підприємства укладається контракт.
9 лютого 2004 року між виконкомом Нетішинської міськради в особі міського голови та ОСОБА_1було укладено контракт, за умовами якого позивач був найнятий на посаду директора КП “Торговий центр” з 9 лютого 2004 року до 8 лютого 2005 року. Розпорядженнями міського голови міста Нетішина від 8 лютого 2005 року термін дії контракту продовжено до 8 лютого 2006 року та від 8 лютого 2006 року - до 8 лютого 2008 року. Розпорядженням міського голови міста Нетішина від 18 лютого 2008 року № 24-рк ОСОБА_1 звільнено з посади директора КП “Торговий центр” згідно з п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України у зв'язку із закінченням терміну дії контракту.
Згідно із ч. 2 ст. 23 КЗпП України строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Частиною 3 ст. 21 КЗпП України передбачено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 “Про практику розгляду судами трудових спорів” роз'яснено, що власник або уповноважений ним орган може вимагати від працівника, який працює за трудовим договором, укладення контракту тільки в тому разі, коли він відноситься до категорії працівників, які згідно з законодавством працюють за контрактом (наприклад, керівники підприємств).
Відповідно до ч. 4 ст. 65 ГК України в разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.
Однак суд у порушення вимог ст. ст. 214, 215 ЦПК України на зазначені положення закону та обставини справи належної уваги не звернув, як і не з'ясував до кінця питання про те, чи розповсюджуються на спірні правовідносини положення ч. 1 ст. 39¹ КЗпП України.
Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, на зазначені порушення уваги не звернув.
Ураховуючи викладене, визнати ухвалені судові рішення законними та обґрунтованими не можна, тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України
Касаційну скаргу міського голови міста Нетішина Хмельницької області ОСОБА_2, до якої приєднались виконавчий комітет Нетішинської міської ради Хмельницької області, Нетішинська міська рада Хмельницької області, ОСОБА_3, задовольнити частково.
Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 27 листопада 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Ю.Л. Сенін
Судді:
Т.Є. Жайворонок Н.П. Лященко В.А. Мазурок В.С. Перепічай