9 вересня 2009 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Патрюка М.В.,
суддів: Жайворонок Т.Є., Мазурка В.А.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 14 травня 2008 року,
У серпні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 11 жовтня 2005 року він позичив відповідачці 15 тис. грн., що є еквівалентом 2 600 доларам США. Отримання зазначеної суми в борг підтверджується розпискою, яку позичальниця надала та в якій зобов'язалася повернути кошти протягом трьох місяців. Пізніше вона попросила його перерахувати грошовим переказом ще 838 доларів США, що є еквівалентом 4 315 грн. 70 коп.
Посилаючись на те, що відповідачка не виконала взятих на себе зобов'язань повернути борг, позивач просив стягнути з неї 19 315 грн. 70 коп., що є еквівалентом 3 438 доларам США.
У процесі розгляду справи ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги й просив стягнути з ОСОБА_2 19 519 грн. суму боргу з урахуванням індексу інфляції, 900 грн. 3% річних від простроченої суми, 3 187 грн. 50 коп. проценти за договором позики.
Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 18 лютого 2008 року позов ОСОБА_1задоволено частково: стягнуто на його користь із ОСОБА_2 15 тис. грн. боргу, 4 519 грн. інфляційних, 900 грн. - 3 % річних.
Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 14 травня 2008 року рішення районного суду скасовано й ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення, ухвалене судом апеляційної інстанції, і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Згідно з п. 6 ст. 301 ЦПК України протягом десяти днів з дня отримання апеляційним судом справи суддя-доповідач за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача.
Апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 213, 214, 301, 303, 316 ЦПК України на зазначені положення закону та встановлені факти уваги не звернув, зробивши висновок про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи; сам такої неповноти належним чином не усунув і не обговорив заявлені 17 березня 2008 року відповідачкою клопотання про призначення почеркознавчої експертизи (а.с. 73) та виклик у судове засідання свідка ОСОБА_3
Викладене свідчить про те, що допущені апеляційним судом порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України.
Керуючись ст. 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Полтавської області від 14 травня 2008 року скасувати, справу передати на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Патрюк
Судді: Т.Є. Жайворонок
Н.П. Лященко
В.А. Мазурок
В.С. Перепічай