9 вересня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :
Лихути Л.М., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Королівська селищна рада Виноградівського району, про визнання заповіту недійсним,
У грудні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом і просила визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_4 1 серпня 2002 року на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_2, посилаючись на те, що при посвідченні зазначеного заповіту не додержано його таємниці, волевиявлення ОСОБА_4 не було вільним, заповіт складено з порушенням вимог закону.
Рішенням Виноградівського районного суду від 8 грудня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 7 квітня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1
У касаційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити, рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 7 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.