14 вересня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :
Лихути Л.М., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про вселення та усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням,
У червні 2008 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач з грудня 1997 року без поважних причин не проживає в квартирі АДРЕСА_1, житлом не цікавиться, витрат по його утриманню не несе.
Позивачі просили визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, - квартирою АДРЕСА_1.
ОСОБА_3 пред'явив зустрічний позов і просив визнати причини його відсутності в квартирі поважними, продовжити строк збереження за ним житла й зберегти за ним право на проживання в квартирі АДРЕСА_1, вселити його в зазначену квартиру, зобов'язати ОСОБА_1, ОСОБА_2 не чинити йому перешкод у користуванні жилим приміщенням і визнати їх неспроможними самостійно оплачувати комунальні послуги, посилаючись на те, що його відсутність у квартирі є вимушеною, ОСОБА_1, ОСОБА_2 чинять йому перешкоди в користуванні жилим приміщенням, інтересу до житла він не втрачав і комунальні послуги оплачував.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 12 лютого 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 9 квітня 2009 року, позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 лютого 2009 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 9 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.