9 вересня 2009 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Григор'євої Л.І.,
суддів: Балюка М.І., Гуменюка В.І.,
Барсукової В.М., Косенка В.І.,-
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 15 вересня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 квітня 2009 року,
встановила:
У травні 2002 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, мотивуючи свої вимоги тим, що з жовтня 1987 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Оскільки після припинення шлюбних відносин між сторонами не досягнуто згоди про поділ набутого під час шлюбу майна, просила суд здійснити його поділ.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 15 вересня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 15 квітня 2009 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 15 вересня 2006 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 квітня 2009 року, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_1 належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи та двічі не з'явилася в судові засідання.
Однак з висновком судів не можна погодитись, оскільки суди дійшли їх із порушенням норм процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що в травні 2002 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 30 січня 2003 року провадження у справі було зупинено до розгляду судом цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними (а.с. 95).
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 10 липня 2006 року провадження у справі відновлено та призначено справу до розгляду на 31 серпня 2006 року на 14 годину (а.с. 101).
10 липня 2006 року на адресу, за якою ОСОБА_1 зареєстрована, а саме: АДРЕСА_1, надіслано повідомлення про розгляд справи 31 серпня 2006 року на 14 годину (а.с. 102).
11 серпня 2006 року повідомлення про призначення справи до розгляду на 31 серпня 2006 року на 14 годину було отримано іншою особою.
31 серпня 2006 року розгляд справи відкладено на 15 вересня 2006 року на 11 годину 45 хвилин, однак у матеріалах справи відсутні докази відправлення повідомлення сторонам про розгляд справи 15 вересня 2006 року.
Разом з тим у матеріалах справи містяться дані про те, що ОСОБА_1 фактично проживала за адресою: АДРЕСА_2, про що неодноразово повідомляла суд (а.с. 19, 65, 78, 79, 80, 85).
Залишаючи ухвалу суду першої інстанції без змін, апеляційний суд на зазначені порушення уваги не звернув, доводів апеляційної скарги позивачки не врахував, тому ухвали судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 15 вересня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 квітня 2009 року скасувати, передати справу на новий розгляд до Солом'янського районного суду м. Києва.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.І. Григор'єва
Судді: М.І. Балюк
В.Й. Косенко