7 вересня 2009 року м. Київ
Верховного Суду України в складі:
Луспеника Д.Д., Балюка М.І., Барсукової В.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2009 року,
У березні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просив поділити спільне майно, нажите під час шлюбу, а саме, гроші, що знаходяться на банківських рахунках кожного з подружжя.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2009 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2009 року, позов задоволено. Проведено поділ майна подружжя. Визнано за ОСОБА_1 право власності на грошові кошти у розмірі 7 720 грн. з нарахованими 27, 52 грн. відсотками, що знаходяться на депозитному рахунку в ЗАТ “Хоум Кредит Банк”. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ½ частину грошових коштів, набутих під час шлюбу, в сумі 15 033, 73 грн. Розподілено судові витрати.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків суду не спростовують.
Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій встановили і вірно виходили з того, що відповідачка ОСОБА_2 витратила кошти на своєму розрахунковому рахунку на власні потреби без згоди іншого подружжя, що вона безпосередньо підтвердила в судовому засіданні і ці обставини відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають. Доказів тому, що ці кошти були їй подаровані чи витрачені на сімейні потреби, суду не надано.
Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Д.Д. Луспеник
М.І. Балюк
В.М. Барсукова