7 вересня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :
Охрімчук Л.І., Прокопчука Ю.В., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
У липні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом і просив визнати відповідачку такою, що втратила право користування жилим приміщенням, - будинком АДРЕСА_1, посилаючись на те, що з 27 листопада 2006 року розірваний їх із ОСОБА_2 шлюб і вона понад рік із власного бажання не проживає в зазначеному будинку, який належить йому на праві власності, але зберігає реєстрацію місця проживання за адресою будинку.
Рішенням Кіцманського районного суду від 19 лютого 2009 року позов задоволено.
Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 15 квітня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 15 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.