Справа №11-а-610 Головуючий в 1 інстанції - Скорик В.М.
Категорія - 212 ч.3 КК України Доповідач - Кравченко C.I.
26 лютого 2008 року колегія суддів Апеляційного суду м. Києва в складі:
·головуючого судді Бєлан Н.О.
·суддів Стрижко С.І., Кравченка С.І.
·з участю прокурора Мінакової Г.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляційним поданням прокурора у справі - старшого помічника прокурора Солом'янського району м. Києва Прасола І.О. на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 27 грудня 2007 року,
Зазначеною постановою кримінальна справа за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Біробіджан Хабаровського краю, мешканця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, неодруженого, не судимого , у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст. 212, ч.2 ст. 366 КК України ,-
- направлена до прокуратури Солом'янського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення у тому, що він, будучи службовою особою - директором ТОВ ІБК „Гефест" умисно, з метою ухилення від сплати податків в 1-му кварталі 2001 року не включив до валового доходу підприємства грошові кошти в сумі 1908667 грн., які отримав від ВАТ „Мегаполіс" в якості попередньої оплати за ремонтні роботи по договору генпідряду №16/4 від 07.04.2000 року, в результаті чого не було нараховано та перераховано до бюджету держави податок на прибуток в розмірі 409 600 грн.
Крім того, ОСОБА_1, обвинувачується в тому, що з метою ухилення від сплати податків в березні 2001 року безпідставно занизив податкові зобов'язання шляхом не відображення суми ПДВ, яку отримав від ВАТ „Мегаполіс" в якості попередньої оплати за ремонтні роботи по договору генпідряду №16/4 від 07.04.2000 року, що призвело до ненадходження до бюджету держави ПДВ в розмірі 381733 грн.
Таким чином загальна сума прихованого податку за 1 квартал 2001 року склала 791.333 грн., тобто 46.549 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що перевищує 5000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
ОСОБА_1. також обвинувачується в тому, що він умисно вніс до офіційних документів - декларації про прибуток підприємства за 1 квартал 2001 року та декларації по ПДВ за березень 2001 року відомості, які за своїм змістом частково не відповідають дійсності, а саме занизив валовий дохід підприємства та податкові зобов'язання по ПДВ. Зазначені документи були ним підписані та передані до ДШ Солом'янського району м. Києва, в результаті чого до бюджету держави не було перераховано податок на прибуток та податок на додану вартість на загальну суму 791.333 грн., що спричинило за собою тяжкі наслідки.
Зазначені дії ОСОБА_1 органами досудового слідства були кваліфіковані за ч.3 ст. 212, ч.2 ст. 366 КК України.
Під час судового розгляду справи суд першої інстанції задовольнив клопотання захисника підсудного ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 та направив справу на додаткове розслідування з мотивів істотної неповноти і неправильності досудового слідства.
Так, як видно із постанови суду, під час розгляду справи були встановлені такі недоліки та неповнота досудового слідства, які, на думку суду, не можуть бути усунуті в судовому засіданні, тому, при проведенні додаткового розслідування, органам досудового слідства належить провести слідчі дії для встановлення ряду доказів, встановлення та допиту свідків та усунення протиріч, а саме:
- встановити наявність умислу ОСОБА_1, як посадової особи ТОВ ІБК „Гефест" на вчинення злочину передбаченого ст. 212 КК України,
· встановити, чи приймалось рішення засновниками ВАТ «Мегаполіс» про прийняття на себе зобов'язань Київського будинку моделей одягу за договором генпідряду №16/4 від 07 квітня 2000 року ;
· розшукати та допитати свідків працівників ВАТ «Мегаполіс», які відповідали за складення, погодження та підписання комплексної проектно - кошторисної документації перед початком робіт по реконструкції будинку АДРЕСА_1, встановити факт складення відповідної проектно - кошторисної документації, коли і саме ким зазначена документація була підписана;
- встановити свідків, які приймали участь у виконані робіт по реконструкції зазначеного будинку;
- встановити розрахункові рахунки ТОВ ІБК «Гефест», відкриті в банку «ТК-Кредит», з'ясувати їх цільове призначення та рух коштів на цих рахунках
- встановити та вилучити первинні бухгалтерські документи, на підставі яких ТОВ «Мегаполіс» 30 березня 2001 року перерахувало 2290000 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ ІБК «Гефест» в банку «ТК- Кредит»;
- вирішити питання про притягнення до відповідальності посадових осіб ВАТ «Мегаполіс»;
· встановити місцезнаходження свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які не доставлені за примусовим приводом суду та допитати їх по обставинах справи.
· Встановити та допитати свідків осіб, які приймали участь в розробці договору про зворотню фінансову допомогу із числа працівників ТОВ «Мегаполіс», відшукати, вилучити та оглянути договір про звортню фінансову допомогу;
- Встановити слідчим шляхом питання чи мали посадові особи ТОВ «Мегаполіс» право використовувати зазначену вище угоду між ТОВ «Гефест» та ТОВ «Київський дім моделей одягу», як підставу для віднесення по бухгалтерському та податковому обліку підприємства суми, перерахованої товариству «Гефест» та отримати відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» та можливість не сплачувати до державного бюджету ПДВ у розмірі, який надходив при перерахуванні коштів на рахунок ВАТ «Мегаполіс» від інших осіб за укладеними угодами;
При необхідності призначити та провести додаткову судово бухгалтерську експертизу по справі з метою визначення матеріального збитку, завданого державі.
В апеляційному поданні прокурор просить постанову суду першої інстанції, як незаконну, скасувати, з направленням справи на новий судовий розгляд.
При цьому, прокурор вказує на те, що наведені судом обставини можуть бути з'ясовані під час судового засідання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляцію та вважав незаконною постанову суду І інстанції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді коли по справі була встановлена неповнота та неправильність досудового слідства та за умови , коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута у судовому засіданні.
Питання про повернення справи на додаткове розслідування вирішується мотивованою постановою, в якій зазначається, в чому конкретно виявилася неповнота та неправильність досудового слідства, чому суд позбавлений можливості усунути їх у судовому засіданні, які саме обставини мають бути з'ясовані при додатковому розслідуванні.
Судом першої інстанції не було дотримано цих вимог кримінально - процесуального закону й необгрунтовано зроблено висновок про неможливість розглянути справу по суті без повернення її на додаткове розслідування.
Так, навівши перелік недоліків по справі, зокрема зазначивши, що слідством не було встановлені обставини прийняття рішення щодо прийняття ВАТ «Мегаполіс» зобов'язань Київського будинку моделей одягу за договором генпідряду від 7 квітня 2000 року, обставини складення проектно - кошторисної документації, встановлення розрахункових рахунків ТОВ ІБК «Гефест», та вказавши на необхідність встановлення та вилучення документів щодо перерахування 2290000 гр. на рахунок ТОВ ІБК «Гефест», суд першої інстанції не навів жодних мотивів тому, яким чином впливає відсутність доказів, які могли бути встановлені при з'ясуванні зазначених обставин та можливість розгляду справи по суті.
Окрім цього, як убачається з матеріалів справи в ній наявні документи, що підтверджують правонаступництво ВАТ «Мегаполіс» Київського будинку моделей одягу та документи що підтверджують перерахування коштів ТОВ ІБК «Гефест» .
Також, відповідно до ст. 66 КПК України, з метою перевірки фактичних даних одержаних по справі під час досудового слідства суд має право викликати будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків, вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб в громадян предметів і документів або експертів. Відповідно до ст. 315-1 КПК з метою перевірки і уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства, суд вправі мотивованою ухвалою доручити органу, який проводив розслідування, виконати певні слідчі дії. Вказані можливості судом не вичерпані.
Питання щодо наявності умислу підсудного на вчинення злочину передбаченого ст. 212 КК України повинно вирішуватись судом першої інстанції при постановленні вироку і тому не може бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування.
Також не може бути підставою для проведення додаткового розслідування посилання про необхідність вирішення питання про притягнення до відповідальності посадових осіб ВАТ «Мегаполіс», оскільки судом не наведено переконливих доводів чому справа не може бути розглянута по суті без порушення кримінальної справи щодо вказаних осіб.
Вказівка про необхідність встановлення місця знаходження свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не може бути підставою для додаткового розслідування по причині того, що зазначені особи були встановлені під час проведення досудового слідства та допитані в судовому засіданні. У випадку, якщо суд першої інстанції вважає за необхідне допитати зазначених свідків під час повторного розгляду справи він вправі вимагати у правоохоронних органів належного виконання постанови про привід свідків, чи надати доручення про встановлення їх місця знаходження в порядку ст. 315-1 КПК .
Окрім цього, колегія суддів не може не звернути увагу на ті обставини, що судом першої інстанції вже приймалось рішення про повернення зазначеної кримінальної справи на додаткове розслідування фактичного за тих же самих підстав, що зазначені в постанові суду від 27 грудня 2007 року і відповідними рішеннями апеляційного суду були визнані незаконними та скасовані. Але вказівки викладені в ухвалах апеляційного суду, судом першої інстанції фактично залишені поза увагою, чим порушені вимоги ст. 374 КПК України.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не навів переконливих мотивів необхідності додаткового розслідування, не виконав вимог кримінально-процесуального закону, а тому постанова не може вважатися обґрунтованою і підлягає скасуванню, а справа -поверненню на судовий розгляд.
Керуючись ст. ст. 365, 366 , 382 КПК України, апеляційний суд ,-
Апеляцію прокурора у справі - задовольнити.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 27 грудня 2007 року про направлення на додаткове розслідування справи про обвинувачення ОСОБА_1 за ст. ст. 212 ч.3, 366 ч. 2 КК України - скасувати, а справу - направити на новий судовий розгляд, в іншому складі суддів.
Запобіжний захід, обраний ОСОБА_1, залишити без зміни.