Категорія ч.4 ст.187 КК
Головуючий у першій інстанції: Тельнікова І. Г.
Доповідач: Єленіна Ж.М.
Справа №11а-781/07
20 лютого 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Лагнюка М.М.,
суддів Єленіної Ж. М., Бовтрук В.М.,
з участю прокурора Рудак О.В.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2,
адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_3 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 26 листопада 2007 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимий, засуджений за ч. 4 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 /п'ять/ років позбавлення волі без конфіскації майна.
ОСОБА_1 засуджений за напад з метою заволодіння чужим майном у великих розмірах, поєднаний із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений з проникненням у приміщення.
Як установив суд злочин було вчинено за наступних обставин.
20 лютого 2007 року, приблизно о 09 год. 20 хв., ОСОБА_1, маючи при собі заздалегідь приготовлену для вчинення нападу сокиру, обмотану у в рушник, підійшовши до приміщення під'їзду АДРЕСА_1, де на першому поверсі розташовувався пункт обміну валют ПП «Терра-Р», почав спостерігати за касиром ОСОБА_4, що в цей час виходила із приміщення пункту обміну валют для зміни цифр на стенді курсу валют. А коли потерпіла, замінивши цифри на стенді, поверталась до приміщення пункту та відчинивши вхідні двері пункту заходила до приміщення, ОСОБА_1 з метою заволодіння грошима у великих розмірах напав на неї і застосував насильство, що є небезпечним для її життя і здоров'я - наніс в область голови ОСОБА_4 декілька ударів сокирою, обмотаною у рушник і поліетиленовий пакет, завдавши їй легкі тілесні ушкодження, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я (понад 6 днів, але менше 21 дня). Від отриманих ударів потерпіла впала на підлогу, а засуджений проник в приміщення пункту обміну валют та намагався заволодіти майном ВАТ «Агрокомбанку» - грошима на загальну суму 75466, 14 грн., що у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Зіткнувшись з опором потерпілої, яка почала кричати, кликати на допомогу, ОСОБА_1 намагався втекти з місця вчинення злочину, але невдовзі був затриманий працівниками міліції.
На вирок подані апеляційні скарги засудженого і його захисника
- адвоката ОСОБА_3
В апеляції захисник в інтересах засудженого ставить питання про перекваліфікацію дій ОСОБА_1 на ч. 1 ст. 187 КК України з обранням покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
При цьому апелянт зазначає, що за показаннями ОСОБА_1 у судовому засіданні, він, при вчиненні нападу на потерпілу не мав умислу на заволодіння майном у великих розмірах. В момент вчинення інкримінованого йому злочину, останній відмовився від наміру нападу на пункт обміну валют та заволодіння грошима. Крім того, апелянт стверджує про відсутність в діях Попова і кваліфікуючої ознаки - проникнення в приміщення;
- засуджений ОСОБА_1 в своїй апеляції також ставить питання про перекваліфікацію його дій на ч. 1 ст. 187 КК України з призначенням покарання не пов'язаного з позбавленням волі. В підтвердження своїх апеляційних вимог посилається на те, що судом не враховано тієї обставини,
що на момент вчинення нападу йому не було відомо про наявність у пункту обміну валют великої суми грошей, а йому потрібні були лише гроші на погашення наявного у нього боргу. Грошей він не бачив в обмінному пункті, і наявність у пункті обміну валют зазначеної органом досудового слідства
суми було підтверджено лише довідкою у травні 2007 року.
Заслухавши доповідача, адвоката, захисника, засудженого на підтвердження апеляційних вимог, прокурора, яка уважала вирок законним та обґрунтованим, а тому заперечувала проти задоволення апеляції засудженого, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляції з таких підстав.
Винність ОСОБА_1 у скоєнні нападу з метою заволодіння чужим майном у великих розмірах , поєднаного із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, з проникненням у приміщення за обставин, викладених у вироку, підтверджена
сукупністю зібраних у справі, вірно оцінених та обґрунтовано покладених судом в основу вироку доказів.
Як убачається з матеріалів справи, судове слідство у ній проведено з дотриманням вимог кримінально - процесуального закону і таких порушень цього закону, які були б істотними і тягли за собою скасування вироку суду першої інстанції, у справі не допущено.
Висновки суду про винність ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наведеними в судовому рішенні доказами.
Цими доказами, зокрема є показання на досудовому слідстві і в суді потерпілої ОСОБА_4
На підтвердження вчинення засудженим злочинних дій суд також послався на показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та інші представлені в матеріалах кримінальної справи письмові докази.
Так, з показань потерпілої ОСОБА_4 видно, що 20.07.2007 року, вона прийшла на своє робоче місце, приблизно о 09,15 год. В подальшому поміняла на стенді цифри курсу валют на поточний день, але перед тим, як виходити з приміщення пункту обміну валют, у вікно на вулиці побачила підсудного. Під час того, як зачиняла вхідні двері обмінного пункту, підсудний зайшов в під»їзд будинку і прослідував до ліфта. Через декілька хвилин, коли вона повернулась у під»їзд з вулиці і відкривши вхідні двері обмінного пункту почала викладати на верхню полицю, що знаходилась в середині обмінного пункту, замінені цифри курсу валют, відчула на собі удар тупим предметом по голові. Повернувшись побачила підсудного, у якого в руці знаходився предмет в поліетиленовому пакеті, одразу отримала удар в обличчя та впала на підлогу- обличчям до вхідних дверей обмінного пункту, а підсудний почав обшукувати приміщення. Вона намагалась звестись на ноги з підлоги, так як хвилювалась за викрадення великої суми грошей з обмінного пункту, але отримала удар по руці. Після цього вона намагалась втекти на вулицю, але підсудний не давав їй це зробити. В подальшому вона вибігла на вулицю та почала кликати про допомогу.
Показання потерпілої про обставини вчиненого щодо неї злочину на протязі всього періоду слідства в цілому носять послідовний характер та узгоджуються з іншими доказами, зібраними по справі.
Дані, які б вказували на обмову засудженого потерпілою і свідками, які не були знайомі з засудженим, чи давали для цього підстави, в матеріалах справи відсутні, не зазначені вони і в апеляції.
Доводи засудженого про відсутність умислу на заволодіння грошима у великих розмірах є такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи і суперечать встановленим обставинам.
Як видно з показань ОСОБА_1 він азартна особистість. Станом на 20.02.2007 року він мав великий борг, йшов до обмінного пункту з наміром заволодіння коштами і розумів про їх наявність у вказаному приміщенні.
Тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 переслідував мету збагачення за рахунок заволодіння чужим майном із застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоров»я потерпілої.
Доводи засудженого в апеляції про те, що він не проникав до приміщення обмінного пункту, є безпідставними. Як встановлено по справі, ОСОБА_1 після нанесення ударів потерпілій в область голови, від яких вона впала на підлогу, знаходячись на порозі обмінного пункту безперешкодно обшукував його приміщення, про що як під час досудового слідства так і в судовому засіданні вказувала потерпіла.
Також є безпідставні і доводи засудженого про те, що він відмовився від вчинення злочину.
Розбій уважається закінченим злочином з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров»я, незалежно від того, заволодів майном злочинець чи ні. Саме насильство щодо потерпілої у момент заволодіння майном створює розбій .
Всі дії пов»язані із нападом ОСОБА_1 виконав до початку дій потерпілої щодо його затримання.
Ці та інші наведені у вироку суду докази переконливо свідчать про те, що ОСОБА_1 вчинив напад з метою заволодіння чужим майном у великих розмірах, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров»я особи, яка зазнала нападу з проникненням в приміщення.
Тому колегія суддів уважає, що дії ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 187 КК України кваліфіковано правильно.
Стосовно рішення суду про призначення покарання ОСОБА_1, то на думку колегії суддів, воно в повній мірі відповідає тяжкості вчиненого діяння, установленим у справі даним, які характеризують засудженого, і за своїм видом і розміром є необхідним для його виправлення.
Проявів упередженості щодо ОСОБА_1, як під час досудового слідства, так і під час розгляду не виявлено.
Уважати, що судом неправильно застосований кримінальний закон, чи що призначене ОСОБА_1 покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину і його особі, немає підстав.
Колегія суддів уважає, що даний вид покарання внесе корективи в його соціально - психологічні властивості, нейтралізує негативні настанови та змусить додержуватись положень закону про кримінальну відповідальність і позбавить можливості вчиняти нові злочини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
апеляцію засудженого, захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 26 листопада 2007 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.