Справа №11-а-264/2008 Головуючий в 1 інстанції -Скорик В.М.
Категорія - 166 ч.3 КК України 1960 року Доповідач - Стрижко С.І.
19 лютого 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
· головуючого судді Бєлан Н.О.
· суддів Стрижко С.І., Кравченка С.І.
· з участю прокурора Мінакової Г.О.
· захисника ОСОБА_1
· підсудного ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора у справі - старшого помічника прокурора Солом'янського району м. Києва Рибалка І.А. на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 29 листопада 2007 року.
Зазначеною постановою кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з вищою технічною освітою, одруженого, працюючого директором ЗAT «Обнова», мешканця м. Києва, раніше не судимого, за ст. 166 ч.3 КК України 1960 року, ст. ст. 364 ч. 2, 366 ч. 2 КК України, -
- направлена прокурору Солом'янського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.
Як вказано у постанові суду першої інстанції ОСОБА_2 органами досудового слідства обвинувачується в тому, що він, являючись службовою особою та займаючи на підставі рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ «Обнова» з 22 червня 1995 року посаду директора ЗАТ «Обнова», яке знаходиться у м. Києві по вул. Солом'янській, 33, протягом 2000 року скоїв ряд службових злочинів.
Так, 19 грудня 1995 року між представництвом Фонду державного майна України у Залізничному районі м. Києва в особі начальника ОСОБА_3 та ЗАТ «Обнова» в особі ОСОБА_2, було укладено договір купівлі-продажу, згідно із яким товариству було передано у власність нежиле приміщення, загальною площею 346,2 кв. м, яке розташоване в будинку торговельного центру, що по вул. Солом'янській, 33 в м. Києві за ціною 5.720.000.000 крб., що складає 57.200 грн.
Ринкова вартість нежилого приміщення вищезазначеного магазину, загальною площею 346,2 кв. м.„ за експертною оцінкою, проведеною Державним підприємством Міністерства оборони України «Експертінформ» за курсом долара США 5,44 грн. за 1 долар СІЛА станом на 31 серпня 2000 року становить 332.200 грн. без врахування ПДВ.
31 серпня 2000 року ОСОБА_2 в порушення вимог п. 14.5 Статуту ЗАТ «Обнова» та п. 41 Закону України «Про господарські підприємства» скликав та провів загальні збори засновників ЗАТ «Обнова» в м. Києві по вул. Солом'янській, 33 в присутності трьох акціонерів ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які загалом володіють 38,5% акцій цього товариства, на якому було прийнято рішення про відчуження нежилого приміщення, належного на праві власності ЗАТ «Обнова», розташованого по вул. Солом'янській, 33 в м. Києві за ціною 80.000 грн.
31 серпня 2000 року ОСОБА_2, діючи умисно, в інтересах третьої особи ОСОБА_6 - власника ПП «Анрі», використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, склав офіційний документ - витяг з протоколу зборів учасників ЗАТ «Обнова» від 31 серпня 2000 року, до якого вніс завідомо неправдиві відомості про те, що у вказаних зборах під час прийняття рішення про продаж нежилого приміщення приймали участь акціонери, які володіють 61,5% голосів, а не 38,5%.
Продовжуючи свій злочинний намір, охоплений умислом на незаконне відчуження належного ЗАТ «Обнова» нежилого приміщення, ОСОБА_2, використовуючи підроблений ним офіційний документ із вказаною у ньому оціночною вартістю 332.000 грн.. продав зазначене нежиле приміщення по вул. Солом'янській, 33 у м. Києві за ціною 80.000 грн., уклавши 4 вересня 2000 року договір купівлі-продажу з ПП «Анрі» в особі ОСОБА_7
Вказані дії ОСОБА_2 слідчими органами були кваліфіковані за ст. 166 ч.3 КК України 1960 року, ст. ст. 364 ч. 2, 366 ч. 2 КК України.
Під час судового розгляду справи суд І інстанції з власної ініціативи поставив на обговорення учасників процесу питання про направлення справи на додаткове розслідування, і всупереч думки усіх учасників процесу, які заперечували проти повернення справи слідчим органам, постановив судове рішення про повернення вказаної справи прокурору Солом'янського району м. Києва для проведення додаткового розслідування з мотивів невиконання слідчими органами судового доручення від 24 жовтня 2007 року, а також у зв'язку з необхідністю проведення почеркознавчої експертизи пояснень ОСОБА_8, додаткового допиту свідків по справі та усунення наявних у їх показаннях суперечностей.
Крім того, як вказано у постанові, суд першої інстанції звернув увагу органів досудового слідства на висновок від 31 травня 2007 року, згідно із яким документально підтверджується прибутковість укладеного договору купівлі-продажу та відсутність з економічної точки зору нанесення матеріальної шкоди, а також на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2005 року про відмову у задоволенні позову про визнання договору купівлі-продажу нежилого приміщення недійсним.
В апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 29 листопада 2007 року, як незаконну та необгрунтовану, скасувати а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
При цьому апелянт посилається на те, що поставивши за власною ініціативою питання про повернення справи на додаткове розслідування, суд першої інстанції порушив вимоги ст. 16-1 КПК України щодо змагальності та диспозитивності судового розгляду, а невиконання судового доручення відповідно до вимог кримінально-процесуального закону не є підставою для повернення справи на додаткове розслідування. Крім того, як зазначено в апеляції, районний суд, пославшись на неповноту та неправильність досудового слідства, не вказав, у чому конкретно вони виразилися і чому не можуть бути усунуті у судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляцію та вважав незаконною постанову суду І інстанції, пояснення захисника та підсудного, які вважали обгрунтованим повернення справи на додаткове розслідування, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута у судовому засіданні.
Питання про повернення справи на додаткове розслідування вирішується мотивованою постановою, в якій зазначається, в чому конкретно виявилася неповнота та неправильність досудового слідства, чому суд позбавлений можливості усунути їх у судовому засіданні, які саме обставини мають бути з'ясовані при додатковому розслідуванні.
Проте, як видно з матеріалів кримінальної справи, суд першої інстанції ці вимоги закону щодо процесуального порядку і підстав для направлення справи на додаткове розслідування не врахував, в постанові не відобразив та при відсутності відповідного клопотання прокурора за наявності заперечень від усіх учасників процесу, у тому числі прокурора, підсудного та його захисника, які посилались на те, що судом ще не досліджені усі докази по справі, з власної ініціативи прийняв процесуальне рішення про направлення справи за обвинуваченням ОСОБА_2 на додаткове розслідування.
Крім того, суд першої інстанції після тривалого розгляду справи, повертаючи справу органам досудового слідства, у постанові фактично послався на обставини стосовно невиконання судового доручення, які відповідно до закону не є підставами для повернення справи на додаткове розслідування, не звернувши при цьому уваги на те, що у справі наявні матеріали щодо виконання судового доручення, за якими відібрати зразки почерку ОСОБА_9 не представилось можливим.
Що стосується висновків районного суду стосовно необхідності проведення почеркознавчої експертизи та додаткового допиту свідків, то ці питання можуть бути вирішені судом в межах його компетенції під час судового розгляду справи.
Крім того, суд, пославшись на суперечливість та недостатність доказів на підтвердження пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення, фактично дав оцінку доказам, що є недопустимим при поверненні справи на додаткове розслідування.
З огляду на наведене, суд не навів переконливих мотивів необхідності додаткового розслідування, не виконав вимог кримінально-процесуального закону, а тому постанова не може вважатися обгрунтованою і підлягає скасуванню, а справа -поверненню на судовий розгляд.
Оцінка доказів, до якої вдався суд при винесенні постанови, є грубим порушенням закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що розгляд справи має зробити суд в іншому складі.
Керуючись ст. ст. 365,366, 382 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію прокурора у справі - старшого помічника прокурора Солом'янського району м. Києва Рибалка І.А. задовольнити.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 29 листопада 2007 року про направлення кримінальної справи по обвинувачення ОСОБА_2 за ст. 166 ч.3 КК України 1960 року, ст. ст. 364 ч. 2, 366 ч. 2 КК України прокурору Солом'янського району м. Києва для проведення додаткового розслідування - скасувати, а справу - направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.
Запобіжний захід, обраний ОСОБА_2, залишити без зміни.