Справа №22-2222/2008 p. Суддя 1-ї інстанції: Копейка Т. О.
Категорія - 50 Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І.
2008 р., грудня місяця, 03 дня, Судова колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої: Галущенка О.І.
суддів: Колосовського С. Ю.
Шолох З.Л. при секретарі: Фірсовій Т.В. за участю:
прокурора- Брезіцького B.C.
відповідача - ОСОБА_1 третьої особи - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою
ОСОБА_1 на рішення Капітанського районного суду Миколаївської області від 22.05.2008 р.., у справі за
позовом
Прокурора Баштанського району в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,
встановила:
31.03.2008 р. прокурор Баштанського району звернувся з позовом в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,
Прокурор зазначав, що відповідачі є батьками малолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, але ухиляються від його виховання та утримання.
Так, дитина проживає окремо від батьків.
її вихованням та утриманням вимушена займатись бабуся ОСОБА_4
Відповідачі край негативно характеризуються за місцем свого проживання, життям дитини, її долею не цікавляться та не виконують своїх батьківських обов'язків.
Посилаючись на ці обставини, прокурор просив позбавити відповідачів батьківських прав.
Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 22.05.2008 р постановлено про задоволення позовних вимог та позбавлення відповідачів батьківських прав.
Цим же рішенням постановлено про стягнення з них аліментів на утримання сина та відшкодування судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового про задоволення позову, посилаючись на порушення його процесуальних прав та на те, що суд не врахував усіх обставин, які свідчать про небгрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для позбавлення його батьківських прав.
Перевіряючи законність та обгрунтованність рішення в межах оскарження, визначених ст. . 303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з таких установлених обставин та вимог закону.
Постановлюючи оскаржуване рішення, суд виходив з того, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та що його неявка у судове засідання є повторною і не перешкоджає вирішенню справи за його відсутності.
Проте, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки до нього він прийшов з порушенням процесуального закону.
Так, згідно з вимогами п. 1 ч.1 , ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання однієї з сторін, про яку нема відомостей, що їй вручені повістки, суд має відкласти розгляд справи.
Лише в тому разі, коли відповідача повідомлено належним чином про час та місце судового засідання, а відомостей про причини його неявки нема, суд вправі розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.
З матеріалів справи вбачається, що справа призначена до розгляду на 22.05.2008 p., але відповідачі в судове засідання не з'явились.
Повідомлення відповідачам про час та місце судового розгляду направлені за адресою проживання сина відповідачів та його опікуна ОСОБА_4 у с Добре Баштанського району, в той час, як з позовної заяви, клопотання сільради та актів обстеження видно, що вони в даному населеному пункті не проживають.
В матеріалах справи відсутні будь-які інші докази того, що відповідачам була вручена повістка про час та місце судового розгляду.
Розглянувши справу з ухваленням рішення 22.05.2008 р. у відсутності відповідачів, суд порушив вимоги п. 1 ч.1 ст. 169 ЦПК України, що є підставою для скасування рішення в частині позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, стягнення з нього аліментів та судових витрат, у відповідності до приписів п.3 ч.1 ст. 311 ЦПК України, з поверненням справи у цій частині на новий розгляд.
Оскільки відповідачка ОСОБА_3 не оскаржила рішення в частині порушення її процесуальних прав, то рішення суду в частині вирішення питання про її сімейно-правову відповідальність, відповідно до положень ч. 1 ст. 303 ЦПК України, слід залишити без зміни.
Керуючись ст. 303, 307, 311, 314-315 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 22.05.2008 р. - скасувати в частині позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, стягнення з нього аліментів та судових витрат і направити у цій частині на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
В іншій частині рішення місцевого суду залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.