ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"29" липня 2015 р. Справа № 809/2752/15
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Григорука О.Б.
при секретарі Гринчишин Х.І.
за участю: представника позивача - Кудли О.Й., відповідач - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про стягнення заборгованості в сумі 5550,15 грн.,-
Долинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 5550,15 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом у розмірі 5550,15 грн., яка виникла внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань за платежем орендна плата з фізичних осіб.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав наведених у позовні заяві, позов просила задоволити повністю та стягнути заявлену суму заборгованості.
Відповідач в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. Причини неявки відповідач суду не повідомив, правом на подання заперечення не скористався. На підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів - судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
ОСОБА_2, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, 03.03.2000 зареєстрований, як фізична особа - підприємець та взятий на облік, як платник податків у Долинській оДПІ.
Згідно п. 4.1.1 ст.4 Податкового кодексу України, передбачено кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим кодексом , законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
У відповідності до п.6.1 ст. 6 Податкового кодексу України - податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.16.1.3, п.16.1.4 ст.16 Податковим кодексом України визначено, що платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Судом досліджено, що відповідач є орендарем земельної ділянки у Вигодській сільській раді площею 1610,00 га та 1342,00 га відповідно до договору оренди від 12.04.2005 та 27.01.2015, а також у Шевченківській сільській раді площею 4650,0 га відповідно до договору оренди від 21.01.2007.
У відповідності до п.14.1.72 ст.14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Платниками податку відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі. Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст. 270 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Пунктом 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України зазначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем подано до податкової інспекції податкову декларацію з плати за землю за 2015 р., за земельні ділянки орендовані відповідачем у Вигодській сільській раді, де самостійно обчислено суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки, зокрема за даними платника податку річна сума орендної плати за земельні ділянки становить 10267,77 грн., яка підлягає сплаті щомісячно у розмірі 855,65 грн. та податкову декларацію з плати за землю за 2015 р., за земельну ділянку орендовану відповідачем у Шевченківській сільській раді, де самостійно обчислено суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку, зокрема за даними платника податку річна сума орендної плати за земельну ділянку становить 2764,89 грн., яка підлягає сплаті щомісячно у розмірі 230,49 грн.
Положенням п.54.1 ст. 54 Податкового кодексу України зазначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
У відповідності до п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Також, пп. 129.1.1 ст. 129 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Таким чином, оскільки платником податку в податковій декларації самостійно здійснено розрахунок сум податкового зобов'язання з орендної плати за землю, то така сума є узгоджена з дня подання такої декларації до податкової інспекції.
Згідно п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.
Положенням п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України зазначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строки.
Однак, в порушення вимог податкового законодавства, відповідач у встановлений термін не сплатив суми узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за землю, внаслідок чого утворився податковий борг у розмірі 5550,15 грн. в тому числі 119,90 грн. пеня, що обліковується по особовому рахунку.
Наявність вказаної заборгованості відповідача з орендної плати фізичних осіб підтверджується дослідженими у судовому засіданні, випискою з облікової картки платника податку, податковими деклараціями з плати за землю за 2015, довідкою про суми податкового боргу та іншими матеріалами справи.
Враховуючи наведене, а також те, що вищевказана заборгованість відповідачем на момент розгляду справи не сплачена, відповідних доказів, які б спростовували наявність заборгованості чи доводи позивача, - відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Долинської оДПІ про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованості є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, код НОМЕР_1, в дохід бюджету податковий борг у сумі 5550 (п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. 15 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Григорук О.Б.
Постанова складена в повному обсязі 03.08.2015 року.