01 червня 2010 року Справа № 875/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого судді Любашевського В.П.
суддів Заверухи О.Б.
ОСОБА_1
При секретарі судового засідання Гром В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львова справу
за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області на постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 1 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі про перерахунок пенсії та стягнення коштів, -
6 травня 2009 року позивач - ОСОБА_2 звернулася у Галицький районний суд Івано-Франківської області із позовом до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі. У позовній заяві просить суд стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі на свою користь 49 911, 02 грн. недоплаченої пенсії за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року та зобов'язати відповідача в подальшому з 01.04.2009 року перерахувати та виплачувати державну та додаткову пенсію позивачу відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 1 червня 2009 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі в користь ОСОБА_2 49911 грн. 02 коп. недорахованої і невиплаченої їй державної та додаткової пенсії за період з 01.01.2008 року по 01.04.2009 року та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі виплачувати позивачу державну та додаткову пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивач є постраждалим і внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, визнаний інвалідом II групи внаслідок захворювання, пов'язаного із перебуванням в зоні аварії на ЧАЕС. Відповідно до ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії осіб, віднесених до 1-4 категорій, складаються з державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Згідно із вимогами ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсія особам, віднесеним до 1 категорії, які є інвалідами II групи внаслідок ліквідації Чорнобильської катастрофи, не повинна бути нижчою 8-ми мінімальних пенсій за віком інвалідами. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що розмір пенсії позивача слід розраховувати, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої законодавством на конкретний період з урахуванням щомісячної додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до положень ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно із ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії встановлено у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначений законами про Державний бюджет на відповідні роки. Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, з врахуванням вимог ч. 4 ст. 9 КАС України суд першої інстанції прийшов до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачу відповідач неправомірно застосовував розмір пенсії, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654, а не зазначених вище законів.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, зокрема, що при розрахунку пенсії позивача не підлягає врахуванню положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки мінімальний розмір пенсії за віком, визначений абзацом 1 ч. 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених згідно з цим законом, а пенсія позивачу призначена згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Також зазначає, що обчислення розміру пенсій по інвалідності особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, регулюється постановами Кабінету Міністрів України, в яких відсутнє посилання на визначення мінімального розміру пенсії відповідно до законів про державний бюджет України.
З'ясувавши обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з наступних підстав:
Так, суд першої інстанції вірно встановив, що згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що позивач є постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, визнаний інвалідом II групи, пов'язаного з перебуванням в зоні аварії на ЧАЕС та отримує пенсію згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії, що призначаються інвалідам II групи, які отримали інвалідність внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими 8-ми мінімальних пенсій за віком.
Згідно ст. 50 даного Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам ІІ групи, віднесеним до першої категорії, виплачується у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з положеннями частини 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають не постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 року № 654, оскільки остання істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача, а ч.1 ст.50 та ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Положення ч. З ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, однак надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Зі статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Згідно з законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла до висновку, що положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Разом з тим, наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Наведене вище спростовує доводи апеляційної скарги, та свідчить про відсутність підстав для її повного задоволення.
Попри вказане, суд першої інстанції розглядаючи справу порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, яке в силу п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нового рішення у справі. Так зокрема, судом першої інстанції на підставі нормативно-правових актів, зокрема ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст..58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» зроблено вірний висновок, що позивач за період з 01.12.2008 року по 31.03.2009 року мав отримати пенсію державну та додаткову в розмірі встановленому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак отримав пенсію значно меншого Розміру.
Проте судом першої інстанції не враховано, що Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік» були внесені зміни до ст..50 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які були визнані неконституційними з 22.05.2008 року тобто право на отримання оспорюваної пенсії позивачу надавалося з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року.
Надаючи оцінку вимогам позивача щодо виплати оспорюваної пенсії за 2009 рік, а саме по 31.03.2009 року, колегія суддів визнає їх обґрунтованими, оскільки у 2009 році дія ст..50 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» іншими нормативно-правовими актами не зупинялася.
Окрім вказаного колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача нараховувати та виплачувати позивачу оспорювану пенсію в подальшому, оскільки предметом судового захисту можуть бути невизнані, порушені або оспорювані права, свободи чи інтереси особи, а наявність таких обставин у майбутньому встановити неможливо.
Порушення судом першої інстанції вищенаведених приписів, є підставою для скасування постанови Галицького районного суду Івано-Франківської області від 1 червня 2009 року по справі № 2а-4836/09 та прийняття нового рішення у справі про часткове задоволення позовних вимог.
Зважаючи на викладене, та керуючись ч. 3 ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області задовольнити частково, а постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 1 червня 2009 року по справі № 2а-4836/09 скасувати;
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі про перерахунок пенсії та стягнення коштів задовольнити частково:
зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 22.05.2008 року по 31.03.2009 року згідно ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виплатити різницю між сумою перерахованої та виплаченої пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий суддя В.П.Любашевський
Судді О.Б.Заверуха
ОСОБА_1
Повний текст постанови
виготовлено та підписано
07.06.2010 р.