15 лютого 2011 р. Справа № 83352/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді - Олендера І.Я.,
суддів - Каралюса В.М., Улицького В.З.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області на постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 26 жовтня 2009 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області про стягнення заборгованості, -
В липні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області про зобов'язання нарахувати і виплатити недоплачену грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 лютого 2008 року по 31 травня 2009 року у розмірі 6769, 59 грн., зазначивши, що згідно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 01.01.1993 року (із наступними змінами та доповненнями, внесеними Законами України), їй як матері малолітньої дитини, що здійснює догляд за дитиною, повинна надаватися допомога в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом, але виплати проводились не в повному обсязі.
Постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 26 жовтня 2009 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області по нарахуванню і виплаті позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 25.02.2008 року по 31.05.2009 року включно. Зобов»язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області нарахувати та виплатити позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 25 лютого 2008 року по 31 травня 2009 року включно у розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми». В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що суд першої інстанції при прийнятті постанови порушив норми матеріального та процесуального права. Управлінням соціального захисту правомірно - в межах наявних фінансових ресурсів здійснено виплати, передбачені Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у порядку, розмірі та у спосіб, визначених діючим на момент відповідних виплат законодавством України. Вимоги позивача про стягнення недовиплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік не підлягають до задоволення, оскільки Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 не визнало п.23 Розділу ІІ Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» не конституційним.
За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 є матір'ю малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач є непрацюючою, перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області, яке здійснює нарахування та виплату позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Згідно Конституції України, Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 року N 2017-III, позивач наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання допомоги по догляду за дитиною.
Наділивши осіб зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які мають дітей віком до трьох років.
Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти.
У відповідності до ст.ст. 13,14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною, має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення нею вказаного віку.
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину, незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомогаКолегія суддів вважає за необхідне вказати на те, що суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального і процесуального права, що полягає в наступному.
Колегія суддів вважає за необхідне вказати на те, що суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального і процесуального права, що полягає в наступному.
Що стосується позовних вимог про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 25 лютого 2008 року по 31 травня 2009 року, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-6 (далі Закон № 107-6) затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 01 січня-526 грн., з 01 квітня - 538 грн., з 01 липня - 540 грн., а згідно пункту 23 цього Закону, підпункт 8 пункту 8 з розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року - 50%, з 01 січня 2009 року - 75%, з 01 січня 2010 року - 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Саме тому у 2008-2009 роках допомога нараховувалась та виплачувалась відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та положень Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності» № 1105-14 від 28.12.2007 року, яким визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн., і дане положення Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 року не було визнано неконституційним.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.
Керуючись ст. 195, ст. 196, ч.1 ст. 197, п.3 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області задовольнити.
Постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 26 жовтня 2009 року в справі № 2-а-1764/09 скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя: Олендер І.Я.
Судді: Каралюс В.М.
ОСОБА_3