"31" січня 2012 р. № 37067/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Олендера І.Я.,
суддів - Каралюса В.М., Улицького В.З.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 листопада 2010 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області про зобов'язання провести нарахування підвищення до пенсії як дитині війни,-
В жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області про зобов'язання здійснити нарахування щомісячного підвищення до пенсії за 2008-2009 роки, зазначивши, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено виплату такої у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Незважаючи на це, відповідач її не виплачує.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 листопада 2010 року позов задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області провести перерахунок та виплату недоплаченного підвищення пенсії позивачу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням виплачених сум, за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задоволити частково з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітей війни, а тому він має право на встановлене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, оскільки дія статті не зупинялась, а тому вимоги за 2008-2009 роки, є підставними, з врахуванням рішень Конституційного суду України від 09.07.2007р. та від 22.05.2008р.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується частково з наступних підстав.
Безспірно встановлено, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) мав право на отримання підвищення виплачуваної йому пенсії за віком.
Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року №10-рп/2008 положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» визнано неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цих Рішень. При цьому згідно п.п. 5,6 резолютивної частини такого це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за 2009 рік Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей» не зупинено. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2009 роки, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач у 2009 році, повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Разом з тим, при зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску.
Відповідно до ст.100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, колегія суддів приходить до висновку про те, позовні вимоги позивача про визнання незаконними дії відповідача щодо обмеження виплати державної соціальної допомоги як дитині війни; зобов'язання пенсійний орган провести нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за вищевказані періоди - залишити без розгляду.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про залишення адміністративного позову без розгляду.
Керуючись ст.ст. ч.2 ст. 99, 100, 160, 165, 195, 197, 203, ч.4 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області задоволити частково.
Скасувати постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 листопада 2010 року у справі 2а-2772/10/0712.
Адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання протиправними дій відповідача та нарахування підвищення до пенсії як особі, якій надано статус дитини війни за 2008-2009 роки - залишити без розгляду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий : Олендер І.Я.
Судді : Каралюс В.М.
ОСОБА_2