Головуючий у 1 інстанції - Волгіна Н.П.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
22 липня 2015 року справа №805/230/15-а
приміщення суду за адресою: 84301, Донецька область, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Геращенка І.В., Арабей Т.Г., Шишова О.О., при секретарі Челаховій О.О., за участю: позивача - не з'явився, представника позивача ОСОБА_2, діючого за договором від 09.06.2015 року, представника відповідача ОСОБА_3, діючого за довіреністю від 10.07.2015 року б/н, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 травня 2015 року у справі № 805/230/15-а за позовом ОСОБА_4 до прокуратури Херсонської області про визнання неправомірним та скасування наказу і зобов'язання витини певні дії,-
26 січня 2015 року ОСОБА_4 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до прокуратури Херсонської області про визнання дій неправомірними та скасування наказу прокуратури Херсонської області № 814к від 22.12.2014 року про звільнення його з посади заступника прокурора м. Херсон Херсонської області та з органів прокуратури Херсонської області, у зв'язку зі скороченням штату працівників, поновлення на посаді заступника прокурора м. Херсон Херсонської області та зобов'язання відповідача нарахувати та сплати середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу. (а.с.3)
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 травня 2015 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено. (а.с.164-168)
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року апеляційна скарга ОСОБА_4 - залишена без руху. (а.с.174)
Ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року, після усунення недоліків, відкрито апеляційне провадження в адміністративній справі № 805/230/15-а та призначено справу до судового розгляду на 22 липня 2015 року. (а.с.178)
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийнятої з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі.
Вважає, що відповідачем були порушені ч. 2 ст. 40, ст. 49-2 КЗпП України, оскільки з моменту попередження про наступне звільнення з органів прокуратури Херсонської області у зв'язку зі скороченням штату працівників, йому не були запропоновані всі вакантні посади чи інша робота, запропонована була лише одна посада значно нижчого рівня ніж він займав раніше, і то в день фактичного звільнення.
Суд першої інстанції фактично не сприяв всебічному, повному і об'єктивному розгляду справи та не з'ясував всі її обставини, а саме, не перевірив чи фактично відбулося скорочення посади заступника прокурора у прокуратурі Херсонської області станом на січень 2015 року. (а.с.170-171)
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні надав заперечення на апеляційну скаргу, проти доводів якої заперечував та просив у задоволенні апеляційної скарги - відмовити.
Позивач не з'явився у судове засідання, про дату, час і місце судового засідання був належним чином повідомлений. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які не з'явилися.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно трудової книжки позивача, після навчання у вищому навчальному закладі він проходив службу в органах прокуратури України на різних посадах.
Відповідно до наказу прокуратури Херсонської області № 749 к від 21.11.2013 року
молодшого радника юстиції ОСОБА_4, в порядку переведення з органів прокуратури Миколаївської області, призначено на посаду заступника прокурора м. Херсон Херсонської області з 21 листопада 2013 року. (т.1 а.с.235)
Наказом Генерального прокурора України № 56ш від 24 червня 2014 року у структурі та штатному розписі прокуратури Херсонської області скорочено, серед іншого, посаду заступника прокурора м. Херсон Херсонської області. (т.1 а.с.56-57)
У зв'язку зі скороченням структури та штатного розпису прокуратури Херсонської області, заступника прокурора м. Херсон Херсонської області ОСОБА_4 1 липня 2014 року попереджено про наступне звільнення з посади з 1 вересня 2014 року. (т.1 а.с.219)
Починаючи з 28 липня 2014 року по 19 грудня 2014 року, ОСОБА_4 знаходився на лікарняному, що підтверджується листками непрацездатності: серія АГД № 684815 (т.1 а.с.96), серія АГК № 962662 (т.1 а.с.95), серія АГК № 962661 (т.1 а.с.97), серія АГК № 960888 (т.1 а.с.98), серія АГК № 960889 (т.1 а.с.99), серія АГК № 960895 (т.1 а.с.100), довідкою № 1168 від 19 грудня 2014 року. (т.1 а.с.101)
Оскільки позивач був тимчасово непрацездатний у зазначений період, розгляд ЦК незалежної профспілки подання відділу роботи з кадрами прокуратури області про надання згоди на звільнення ОСОБА_4 у зв'язку із ліквідацією посади, було відкладено до закінчення хвороби останнього.
22 грудня 2014 року Центральним комітетом незалежної професійної спілки працівників органів прокуратури Херсонської області надана згода на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця із заступником прокурора м. Херсон ОСОБА_4 у зв'язку з ліквідацією Генеральним прокурором України посади заступника прокурора м. Херсон на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Зазначене рішення оформлено протоколом № 2 засідання ЦК незалежної професійної спілки працівників органів прокуратури Херсонської області. Із зазначеним наказом позивач був ознайомлений у той же день. (т.1 а.с.30 - 32)
22 грудня 2014 року позивачу було запропоновано обійняти посаду прокурора прокуратури Каланчацького району Херсонської області, від якої він відмовився. (т.1 а.с.218)
Згідно наказу Прокурора Херсонської області № 814к від 22 грудня 2014 року, ОСОБА_4 звільнено із займаної посади та з органів прокуратури Херсонської області у зв'язку зі скороченням штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП України) з 22 грудня 2014 року, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП України). Підстава: наказ Генерального прокурора України № 56ш від 24 червня 2014 року. Із зазначеним наказом позивач був ознайомлений у той же день. (т.1 а.с.29)
Вищевказані обставини знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем правомірно звільнено позивача з посади заступника прокурора м. Херсон Херсонської області та органів прокуратури Херсонської області у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, а тому наказ про звільнення позивача скасуванню не підлягає.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про відмову у задоволені позову зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.
Правовідносини стосовно припинення публічної служби внаслідок скорочення штату публічного органу, яким є відповідач, нормами спеціальних законів не врегульовані.
Статтею 30 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723 передбачено припинення державної служби у випадках, зазначених цією статтею, та за загальними підставами, передбаченими Кодексом законів про працю України.
Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо вирішення спору за нормами Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року (зі змінами та доповненнями).
Приписами ст. 37 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, в тому числі, ініціатива власника або уповноваженого ним органу у разі скорочення чисельності або штату працівників.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Згідно ч. 2 ст. 40 вказаного кодексу передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» передбачено, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, суди зобов'язані з'ясовувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для скорочення посади позивача був наказ Генерального прокурора України від 24 червня 2014 року № 56ш. (т.1 а.с.56-57)
В судовому засіданні доказів на підтвердження прийняття Генеральною прокуратурою іншого наказу, яким вищезазначений наказ був скасований або змінений, або іншого наказу, на підставі якого можна було б зробити висновок про те, що у штаті прокуратури Херсонської області у 2014 році не відбувалось скорочення штатних одиниць здобуто не було.
Посилання апелянта на те, що для з'ясування питання щодо фактичного скорочення штату відповідача необхідно дослідити штатний розпис прокуратури Херсонської області на 2015 рік колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.
Пунктом 45 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» передбачено, що штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року.
Тобто, штатний розпис відповідача на 2015 рік, який складений у січні 2015 року, після спливу шестимісячного строку від дати прийняття генпрокуратурою України наказу про скорочення штату прокуратури Херсонської області, дійсно не може свідчити про те, чи відбувалось скорочення штату у прокуратурі Херсонської області протягом липня - грудня попереднього 2014 року.
Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про доведеність відповідачем факту скорочення у штаті прокуратури Херсонської області штатних одиниць, в тому числі заступника прокурора м. Херсон, та наголошує на достатності зібраних доказів щодо цієї обставини.
Приписами ч. 2 ст. 40 КЗпП України передбачено, що звільнення працівників у зв'язку зі зміною в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 49-2 КЗпП України, при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Статтею 42 КЗпП України визначено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років, з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби. Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
Щодо додержання власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулює вивільнення працівника за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, відносно того, що відповідачем при вирішенні питання кого саме з двох працюючих на посадах заступників прокурора міста Херсон залишити на займаній посаді, цілком обґрунтовано надано перевагу іншому працівнику, ніж позивач, що підтверджується доказами у справі, які характеризують претендентів на залишення на посаді (продуктивність праці, кваліфікація, наявність у ОСОБА_4 дисциплінарних стягнень). (т.1 а.с.75 - 80, 220 - 250)
Частинами 1 - 3 ст. 49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
Стосовно виконання відповідачем приведених вимог трудового законодавства України, то колегія суддів також вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо своєчасного попередження позивача про наступне звільнення з посади з 1 вересня 2014 року, що підтверджується письмовим попередженням від 1 липня 2014 року. (т.1 а.с.219)
З приводу одночасного з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці обов'язку власника або уповноваженого ним органу пропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до матеріалів справи, а саме: книги обліку наказів прокурора Херсонської області № 11/60-2014 за 2014 рік) (т.1 а.с.113-217), штатного розпису Прокуратури Херсонської області станом на 1 січня 2014 року (т.2 а.с.18-81), листа Прокуратури Херсонської області від 18 березня 2015 року № 05/2-2411-15 (т.2 а.с.14-15), в прокуратурі Херсонської області у період з часу попередження позивача про майбутнє звільнення і до початку його тривалого захворювання були вакантні посади, приведені у судовому рішенні, але у зв'язку із тривалою відсутністю позивача на роботі (за хворобою) в період з 28 липня по 19 грудня 2014 року, відповідач обґрунтовано не мав можливості виконати покладений на нього цей обов'язок.
22 грудня 2014 року, у день коли позивач приступив до роботи по виходу з лікарняного, відповідачем було запропоновано ОСОБА_4 вакантну посаду, прокурора прокуратури Каланчацького району Херсонської області, від якої він відмовився. (том 1 а.с.218)
Крім запропонованої позивачу вакансії, в органах прокуратури Херсонської області були наявні вакансії, які утворені наказом Генерального прокурора України № 158ш від 5 грудня 2014 року з метою працевлаштування працівників спеціалізованих прокуратур (насамперед, працівників ліквідованої Херсонської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері та Херсонської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері із загальною штатною чисельністю прокурорських працівників - 19 осіб, при цьому, у штатному розписі окремих структурних підрозділів та міжміськрайпрокуратур Херсонської області встановлено - 19 посад за рахунок резерву Генеральної прокуратури України).
Але наявність зроблених у відношенні позивача висновків засідання колегії прокуратури Херсонської області від 26 червня 2014 року щодо відсутності необхідних ділових якостей та дисциплінарне стягнення, унеможливило його працевлаштування на наявні посади.
Відповідно до приписів ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході судового розгляду відповідачем було доведено дотримання порядку звільнення позивача та законність прийняття наказу прокуратури Херсонської області № 814к від 22.12.2014 року про звільнення позивача з посади заступника прокурора міста Херсон Херсонської області та з органів прокуратури Херсонської області у зв'язку зі скороченням штату працівників.
Оскільки позивача було звільнено на законних підставах, тому відповідно, позовні вимоги в частині поновлення на посаді та зобов'язання нарахувати та сплатити середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, як похідні від зазначених вимог, також не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини по справі та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду - відсутні.
Керуючись статтями 24, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 травня 2015 року у справі № 805/230/15-а - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 травня 2015 року у справі № 805/230/15-а за позовом ОСОБА_4 до прокуратури Херсонської області про визнання неправомірним та скасування наказу і зобов'язання витини певні дії - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 22 липня 2015 року.
Повний текст ухвали складений та підписаний у нарадчій кімнаті 27 липня 2015 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту проголошення, а в разі складення ухвалив повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складання ухвали у повному обсязі.
Головуючий І.В.Геращенко
Судді Т.Г.Арабей
ОСОБА_5