23 липня 2015 року м. Київ К/800/56280/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Калашнікової О.В.
Донця О.Є.
Леонтович К.Г.
розглянувши в порядку попереднього розгляду адміністративну справу за касаційною скаргою Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року у справі №826/8622/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МБТ Трейд» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «МБТ Трейд» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 02 січня 2014 року №100250001/2014/600001/2.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Київською міжрегіональною митницею Міндоходів безпідставно не застосовано митну вартість товарів за ціною договору, оскільки позивачем надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2014 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 02 січня 2014 року №100250001/2014/600001/2.
Присуджено з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МБТ Трейд» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі
73, 08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок).
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року вказане рішення суду першої інстанції залишене без змін.
Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Київська міжрегіональна митниця Міндоходів вернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши представників сторін, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Київської міжрегіональної митниці Міндоходів підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 03 липня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Зелмер Маркет» (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «МБТ Трейд» (покупець) укладено зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу №UA/001/ 2012.
Позивач з метою здійснення митного оформлення ввезеного за вищезазначеним зовнішньоекономічним контрактом на територію України товару подав до Київської міжрегіональної митниці митну декларацію на такі товари: 1)мікрохвильові печі з грилем побутові, нові, що працюють від напруги 220В., об'єм 20 л., потужністю 800 Вт., мод. 29z017 - 60 шт., торговельна марка: «Zelmer», країна виробництва CN, виробник: «Zelmer Market Sp.z.o.o.» на заводі Guangdong Galanz Microwave Oven and ElectricalAppliances Manufacturing Co., Ltd,; 2)мікрохвильові печі з грилем побутові, нові, що працюють від напруги 220В., об'єм 20 л., потужністю 800 Вт., мод. 29z020 - 30 шт., торговельна марка: «Zelmer», країна виробництва CN, виробник: «Zelmer Market Sp.z.o.o.» на заводі Guangdong Galanz Microwave Oven and ElectricalAppliances Manufacturing Co., Ltd; 3)прилади електронагрівальні, побутові, нові, сушарки для овочів та фруктів: мод. 36z011 - 100 шт., торговельна марка: «Zelmer», країна виробництва PL, виробник: «Zelmer Market Sp.z.o.o.» на заводі Zaklady Sprzetu Precyzyjnego NIEWIADOW S.A.
Разом з митною декларацією позивачем надано вищезазначений зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу, копію додатку до нього, копії рахунків-фактур (інвойсів), міжнародних транспортних накладних, пакувальних листів, експортних декларацій, рамковий договір на експедирування (перевезення) та додатки до нього, прайс-листи виробника.
Митну вартість товарів ввезених товарів позивачем задекларовано за ціною угоди: мікрохвильові печі з грилем побутові мод. 29z017 - 41, 98 доларів США за одну одиницю товару; мікрохвильові печі з грилем побутові мод. 29z020 - 42, 29 доларів США за одну одиницю товару; сушарки для овочів та фруктів електричні - 12, 58 доларів США за одну одиницю товару.
Київської міжрегіональною митницею 02 січня 2014 року прийнято рішення №100250001/2014/600001/2 про коригування митної вартості за резервним методом.
Причиною невизнання митної вартості, задекларованої позивачем, стало те, що документи, подані до митного оформлення містять неповні дані: декларантом не надано до митного оформлення прайс-листи на послуги перевезення, а також довідка про транспортні витрати видана товариством з обмеженою відповідальністю «Рохлінг суус логістік ікс С.А.», а міжнародну транспортну накладну (CMR) завірено штампом іншого перевізника. Запропоновано позивачу надати додаткові документи: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів; інші документи за бажанням декларанта на підтвердження заявленої митної вартості.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача, при цьому виходили з того, що рішення про коригування митної вартості прийняте відповідачем протиправно, тому підлягає скасуванню.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правильним такий висновок судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з такого.
Статтею 49 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари..
Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості..
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів та інше.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з положеннями статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Таким чином, митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Митний орган здійснює контроль заявленої декларантом митної вартості шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості та має повноваження на витребування додаткових документів у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем на підтвердження заявленої митної вартості надано всі необхідні документи, які дають змогу перевірити числове значення заявленої митної вартості.
Крім того, судами попередніх інстанцій спростовано доводи відповідача про наявність розбіжностей у поданих документах: довідка про транспортні витрати видана товариством з обмеженою відповідальністю «Рохлінг суус логістік ікс С.А.», а міжнародну транспортну накладну (CMR) завірено штампом іншого перевізника, оскільки за умовами договору на експедирування (перевезення) від 31 серпня 2012 року №07/07/2012 передбачена можливість товариства з обмеженою відповідальністю «Рохлінг суус логістік ікс С.А.» залучати третіх осіб до виконання замовлень з перевезення, крім того, залучення інших осіб виконавцем і завірення CMR штампом іншого перевізника не впливає на числове значення митної вартості товару.
Отже, колегія суддів вважає обґрунтованими висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, що рішення про коригування митної вартості прийняте відповідачем протиправно.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Згідно частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів - відхилити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.