Справа № 523/9905/15-к
Провадження №1-кп/523/437/15
28.07.2015 року Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015160490002789 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, освіта середня, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , не маючого судимості згідно ст. 89 КК України, по звинуваченню у скоєнні злочину, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України
30.05.2015 близько 21 години 00 хвилин ОСОБА_6 , знаходячись біля будинку № 6 по вул. Затонського у м. Одесі, звернув увагу на гаражне приміщення сірого кольору, та підійшовши до його задньої частини, побачив в ньому отвір розміром приблизно зо см на зо см, заглянувши в який побачив в середині гаражного приміщення. автомобіль марки ВАЗ - 21053, д/н НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 .
В цей момент у ОСОБА_6 виник умисел спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом. Після чого, через отвір гаражного приміщення, ОСОБА_6 проник до його середини, підійшовши до автомобілю марки ВАЗ - 21053 д/н НОМЕР_2 , піднявши капот автомобілю побачив що відсутній акумулятор, зрозумівши те що двигун автомобілю завести не зможе, виліз із приміщення гаражу. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортного засобу, 31.05.2015 близько 02:00 години, повернувся до вище вказаного гаражного приміщення, вже з власним акумулятором, та проникнув до його середини попереднім шляхом. Знаходячись в середині вищевказаного гаражного приміщення, поставив акумулятор на автомобіль марки ВАЗ - 21053, д/н НОМЕР_1 , після чого відкривши незамкнені передні водійські двері автомобілю, проник до салону, де розмістився на водійському сидінні за його кермом. Продовжуючи реалізацію свого умислу, пошкодив замок запалювання автомобілю, та з'єднавши між собою дроти замку запалювання, завів двигун, тим самим встановив контроль над зазначеним транспортним засобом, після чого, відкривши з середини двері гаражного приміщення, почав рух автомобілю в результаті чого зник з місця скоєння злочину, розпорядившись вказаним автомобілем на власний розсуд.
Проїжджаючи біля будинку № 60 по вул. Жоліо-Кюрі у м. Одесі на автомобілі ВАЗ 21053, д/н НОМЕР_1 ОСОБА_6 , був помічений патрулем «Зеніт», в результаті чого вказаний автомобіль було зупинено, а ОСОБА_6 , доставлений до Суворовського РВ для встановлення обставин події.
ОСОБА_6 свою провину у скоєнні злочину передбаченому вище визнав у повному обсязі та повідомив, що злочин він вчинив при обставинах та способом викладеним у обвинувальному акті.
Окрім повного визнання своєї провини, його винуватість доведена матеріалами справи.
Суд розглядає справу за відсутністю потерпілого, оскільки від нього на адресу суду надійшла заява з проханням розглядати кримінальне провадження за його відсутністю, матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_6 не має.
ОСОБА_6 свою провину визнав повністю та підтвердив обставини скоєння злочину, погодився на спрощену форму судового розгляду, а саме просив не досліджувати докази які він не оспорює, що передбачено ст. 349 ч. 3 КПК України, наслідки застосування якої роз'яснені учасникам розгляду, суд з'ясувавши думку учасників процесу, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Умисні дії ОСОБА_6 повинні бути кваліфіковані за ст. 289 ч. 2 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненим з проникненням у приміщення.
Обговорюючи питання щодо обрання виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу та суспільну небезпечність.
ОСОБА_6 визнав свою провину, під час досудового розслідування з'явився із зізнанням та каяттям, активно сприяв розкриттю злочину, не має судимості згідно ст. 89 КК України, відсутність претензій матеріального та морального характеру з боку потерпілого, думку потерпілого про обрання міри покарання ОСОБА_6 на розсуд суду, тому ці обставини суд визнає як пом'якшуючі покарання згідно ст. 66 КК України.
Обставин, які обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України - органами досудового слідства та судом не встановлено.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про те, що покарання має бути обране з застосуванням ст. 75 КК України, без конфіскації майна.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України та піддати покаранню у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.
На основі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 :
- проходити періодично реєстрацію в КВІ;
- повідомляти КВІ про зміну місця мешкання та роботи;
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу КВІ.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 змінити з тримання під вартою на особисте забов'язання, звільнивши ОСОБА_6 з під варти в залі суду, а після набрання вироком законної сили, міру запобіжного заходу скасувати.
Строк покарання рахувати з дня проголошення вироку.
Речові докази: відеозаписи за 31.05.2015 рік - зберігати в матеріалах провадження.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави за проведення судово - трасологічної експертизи (за експертною спеціальністю 4.6 «Дактилоскопічні дослідження) № 172 від 17.06.2015 року 306 гривень 09 коп.
Вирок може бути оскаржений на протязі 30 діб до Одеського апеляційного суду з дня його проголошення усіма учасниками судового розгляду.