29 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/2956/14
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- ОСОБА_1
при секретарі - Філімович І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Явкинський елеватор» до Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції у Миколаївській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 20.05.2011 року № НОМЕР_1 в частині збільшення ПАТ «Явкинський елеватор» суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем на суму 576 110 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) на суму 144 027 грн.,
Приватне акціонерне товариство «Явкинський елеватор» звернулось до суду з позовом до Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції у Миколаївській області Державної податкової інспекції з позовними вимогами щодо визнання протиправними дії ДПІ щодо визнання в акті перевірки від 20 травня 2011 року правочинів, укладених позивачем з: ТОВ «Промспецтор», ТОВ «Де-Лонга», ТОВ Холдінговая компанія «Агротехтрейд», ТОВ «Ковальзернотрейд», ТОВ «Шер К», ТОВ «Контрол-Ком» нікчемними та такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків; визнання протиправними дії МДПІ у Баштанському районі, які полягають у встановленні в акті перевірки від 20 травня 2011 року обставин щодо відсутності йому поставок від ТОВ «Промспецтор», ТОВ «Де-Лонга», ТОВ Холдінговая компанія «Агротехтрейд», ТОВ «Ковальзернотрейд», ТОВ «Шер К», ТОВ «Контрол-Ком»; скасування податкового повідомлення-рішення від 20 травня 2011 року за №0000112301, яким здійснено донарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 291 611 грн.; скасування податкового повідомлення-рішення №0000122301, яким здійснено донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 824 561 грн.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 21.08.2014 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.11.2011 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013 року по справі № 2а-4830/11/1470 - скасовано в частині задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 20.05.2011 року № НОМЕР_1 в частині збільшення ПАТ «Явкинський елеватор» суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем на суму 576 110 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) на суму 144 027 грн., справу в цій частині направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
Отже, предметом розгляду даної справи є позовна вимога про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 20.05.2011 року № НОМЕР_1 в частині збільшення ПАТ «Явкинський елеватор» суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем на суму 576 110 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) на суму 144 027 грн.
В обґрунтування своєї позовної вимоги позивач зазначив, що здійснення господарських операцій за договорами укладеними між позивачем та його контрагентами підтверджено документально, а тому висновки акту перевірки про нікчемність правочинів є необґрунтованими, а відтак податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 20.05.2011 року № НОМЕР_1 в частині збільшення ПАТ «Явкинський елеватор» суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем на суму 576 110 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) на суму 144 027 грн. є протиправним.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, мотивуючи свої заперечення тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 20.05.2011 року № НОМЕР_1 в частині збільшення ПАТ «Явкинський елеватор» суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем на суму 576 110 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) на суму 144 027 грн. прийняте відповідно до вимог чинного законодавства України.
Справу розглянуто у порядку письмового провадження.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 20.05.2011 року № НОМЕР_1 в частині збільшення приватному акціонерному товариству «Явкинський елеватор» суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем на суму 576 110 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) на суму 144 027 грн.
Не погодившись з таким рішенням Баштанська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області звернулась до суду з апеляційною скаргою на зазначену постанову. Апелянт просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову ПАТ «Явкинський елеватор» в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що у період з 31.03.2011 р. по 16.05.2011 р. відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 1.01-31.12.10р., за результатами якої було складено акт №115/23/00955070 від 20.05.2011 р. На підставі акта перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.05.2011 року № НОМЕР_1 в частині збільшення ПДВ за основним зобов'язанням на суму 576 по грн. та за штрафними санкціями - 144 027 грн.
Висновки про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються на висновках податкової про безтоварність господарських операцій здійснених між позивачем та його контрагентами у період, що перевірявся.
Не погодившись із вказаними висновками податкового органу ПАТ «Явкинський елеватор» звернулось до суду з позовом до Баштанської МДПІ у Миколаївській області з позовними вимогами щодо визнання протиправними дії; скасування податкових повідомлень-рішень. З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.
Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Фактичною підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 27.05.2011 року № НОМЕР_2 (донараховане грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 291 611 грн., у тому числі 233 289 грн. - за основним платежем та 58 322 грн. штрафних (фінансових) санкцій) та № НОМЕР_1 (донараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 824 561 грн., у тому числі 569 649 грн. - за основним платежем та 164 912 грн. штрафних (фінансових) санкцій), з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 20.05.2011 року № 115/23/00955070, про порушення позивачем вимог пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням вимог ст.. 30 Закону України «Про акціонерні товариства» у зв'язку з тим, що з чистого прибутку, отриманого товариством у 2009 році, та/або нерозподіленого прибутку, не здійснено виплату дивідендів і сплату авансового внеску з податку на прибуток з суми дивідендів у сумі 233 289 грн.; пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 659 649 грн., у тому числі за січень 2010 року на 83 539 грн., вересень 2010 року на 427 032 грн., жовтень 2010 року на 73 573 грн., листопад 2010 року на 75 505 грн., у зв'язку з тим, що правочини позивача та його контрагентів (ТОВ «Де-Лонга», ТОВ Холдінговая компанія «Агротехтрейд», ТОВ «Ковальзернотрейд», ТОВ «Шер К», ТОВ «Контрол-Ком», ТОВ «Промспецтор») не спрямовані на настання реальних правових наслідків, а тому є нікчемними.
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ «Промспецтор», ТОВ «Де-Лонга», ТОВ «Холдінгова компанія «Агротехтрейд», ТОВ «Ковальзернотрейд», ТОВ «Шер К» та ТОВ «Контрол-Ком», позивачем були представлені первині документи, а саме: договори складського зберігання, договори поставки, складські квитанції, накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, довіреності, платіжні документи, які були досліджені судом при розгляді справи.
При цьому, відповідачем було надано ряд документів, які свідчать про безтоварність господарських операцій, що мали місце між позивачем та його контрагентами (ТОВ «Де-Лонга» у вересні 2010 року, ТОВ «Холдінгова компанія «Агротехтрейд»» у вересні 2010 року, ТОВ «Ковальзернотрейд» у вересні та жовтні 2010 року, ТОВ «Шер К» у жовтні 2010 року, ТОВ «Контрол-Ком» у листопаді 2010 року), а саме копія ухвали ВАСУ від 16.10.2013 року № К/800/44495/13, копія постанови Крюківського районного суду м. Кременчук від 05.08.2011 р. справа № 40233/11, копія постанови Суворівського районного суду м.Херсона від 19.06.2012 року № 2120/2003/12, копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2011 року №5016/2167/2011 року, копія постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.10.2012 року № 23-4425/12/1470, копія висновку експерта від 10.10.2011 № 6465, копія акту ДПІ у Центральному районі м. Миколаїв; з:л 29.0-1.2011 року № 574/23- 300/35639294, копія акту ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 11.04.2011 р. № 1231/23- 100/36536675, копія акту Южноукраїнської ОДПІ від 17.03.2011 року № 825/23-100/33436701, копія акту ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва віл 16.03.2011 року № 825/23- 100/33436701, копія акту ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 09.02.2010 Р. №137/23- 300/37104044.
З аналізу положень Закону України «Про податок на додану вартість» випливає, що обов'язковою умовою виникнення у платника податків права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з необґрунтованості висновків податкового органу, оскільки на підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ «ДЕ-Лонга», ТОВ «Холдінгова компанія «Агротехтрейд», ТОВ «Ковальзернотрейд», ТОВ «Шер К», ТОВ «Контрол-Ком» були надані до перевірки первинні документи, а саме: договори складського зберігання, договори поставки, складські квитанції, накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, довіреності, платіжні документи.
Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції стосовно доведеності реальності здійснення вказаних господарських операцій передчасним, виходячи з наступного.
Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних у яких установлена судом.
Про необґрунтованість отримання податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.
Таким чином, докази, на які послався суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення, є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару), а отже, й обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.
Апелянт на підтвердження своїх доводів стосовно неправомірності формування податкового кредиту позивачем посилається на наступне:
господарські операції між ПАТ «Явкинський елеватор» та ТОВ «Шер К» не були реальними, оскільки контрагентом-постачальником останнього було ПП «Агропрайд», яке створено без наміру здійснення господарської діяльності;
ТОВ «Контрол-Ком» не могло здійснювати господарські операції, які відображені позивачем в податковому обліку, зважаючи на відсутність у нього необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
- ТОВ «Контрол-Ком» за змістом обставин, встановлених у постанові Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.05.2011 року № 4-946/11, було задіяне в схемі ухилення від сплати податків, що на думку ДПІ, свідчить про недотримання вимог чинного законодавства позивачем;
- згідно пояснень підприємців, які зазначені в товарно-транспортних накладних (ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3О.), вони не чули про підприємство ТОВ «Контрол-Ком», продукцію від зазначеного підприємства не перевозили, товарно-транспортні накладні не підписували, що на думку ДПІ свідчить про недостовірність даних, що зазначені в наданих позивачем товарно-транспортних накладних;
- постачальники ТОВ «Контрол-Ком» ТОВ «Акса» та ТОВ «Гранд Сервіс» мали ознаки фіктивності;
- господарські операції позивача та ТОВ «Ковальзернотрейд» не були реальними, оскільки директор вказаного підприємства зазначив, що договорів та інших документів з позивачем не укладав та не підписував;
- ТОВ «Де-Лонга» зареєстровано на підставних осіб, громадянина ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які в своїх поясненнях повідомили, що документів фінансово-господарської діяльності не підписували.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки зазначеним доводам, які також були викладені відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції.
Колегією суддів встановлені наступні обставини, яким не було надано належної оцінки судом першої інстанції.
Так, згідно наданого до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва розрахунку комунального податку за IV квартал 2010 р. (вх. № 143811 від 26.01.2010) на підприємстві ТОВ «Де-Лонга» загальна чисельність працюючих складає одну особу, у тому числі за сумісництвом 0 осіб (акт від 09.02.2010 № 137/23-300/37104044).
Позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій надано договір складського зберігання, ТТН, договір купівлі-продажу, видаткові накладні, які були враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення про задоволення позову.
Однак, апелянт вказує на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29.05.2012 року у справі № 1/1416/299/2012, який винесений за результатами розгляду кримінальної справи по обвинуваченню засновника ТОВ «Промспецтор» ОСОБА_6, який одночасно є керівником даного підприємства в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України. Вироком встановлено, що засновник ТОВ «Промспецтор» ОСОБА_7 скоїв протиправні дії спрямовані на створення суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Промспецтор», з метою прикриття незаконної діяльності невстановленій слідством особі, яка в подальшому відаючи установчими і реєстраційними документами, а також печаткою ТОВ «Промспетор», використовувала дане підприємство. А також завідомо підробні документи для незаконного переведення безготівкових грошових коштів з банківських рахунків підприємств різних форм власності через поточні розрахункові рахунки створеного з метою фіктивного підприємства ТОВ «Промспетор», що дозволило юридичним особам формувати незаконний податковий кредит і валові витрати підприємства за рахунок неіснуючих поставок товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Промспецтор».
Відповідно до постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 24.01.2012 року у справі № 2а-5878/11/2170 скасовано реєстраційну дію, якою проведено державну реєстрацію ПП «Агропрайд». Зі слів директора цього ПП, підприємство було перереєстровано на його ім'я за винагороду, без мети здійснення ним будь-якої фінансово-господарської діяльності.
Позивач на підтвердження реальності господарських операцій також надав договір складського зберігання, договір купівлі-продажу, податкові накладні. Видаткові накладні за підписом директора ТОВ «Ковальзернотрейд» ОСОБА_8, які завірені печаткою даного підприємства. Проте, судом першої інстанції не було враховано той факт, що працівниками податкової міліції 03.04.2013 року було отримано пояснення від ОСОБА_8, який повідомив, що ніяких договорів та інших документів з ПП «Явкинський елеватор» він не підписував.
Проте, незважаючи на викладені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що мав місце факт придбання позивачем продукції у контрагентів у періоді, що перевірявся, з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності (складське зберігання, посередництво в торгівлі сільськогосподарською продукцією), а також те, що придбання товарів супроводжувалось отриманням податкових накладних, які містили всі необхідні реквізити, передбачені чинним законодавством.
Судом першої інстанції при вирішення справи не було звернуто увагу на той факт, що належним чином оформлена (підписана невідомою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом України у Постанові від 21.01.2011 року.
Таким чином, у ході розгляду справи судом апеляційної інстанції колегією суддів встановлено, що ПАТ «Явкинський елеватор» та його вищевказані контрагенти, податкові накладні (та інші документи) яких стали підставою для формування ПАТ «Явкинський елеватор» податкового кредиту, виписані особами, які заперечують свою участь у створенні та діяльності товариств, які їх склали, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів. Отже, виписані від їх імені податкові накладні та інші документи не можна вважати належно оформленими ті підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.
Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 року у справі № 21-421а11.
Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені з врахуванням сутності господарської операції, відповідності змісту, реальним обставинам, що не суперечать нормативно-правовим актам, відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що в даному випадку свідчить про не підтвердження ПП «Явкинський елеватор» господарської операції із вказаними контрагентами.
Несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладається на особу. Якою укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов'язань, але і в рамках податкових правовідносин, та в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися належним чином оформленими первинними документами.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про протиправність донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, який зроблений з посиланням на те, що сама лише наявність у ПАТ «Явкинський елеватор» податкових накладних та інших документів, виписаних від імені його контрагентів, є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.
Оскільки висновки суду першої інстанції частково не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення на підставі вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні частини позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 202; 205; 207; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області задовольнити, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року скасувати.
Ухвалити у справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Явкинський елеватор до Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції у Миколаївській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 20.05.2011 року № НОМЕР_1 в частині збільшення ПАТ «Явкінський елеватор» суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем на суму 576 110 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) на суму 144 027 грн.
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.
Повний текст судового рішення виготовлений 31.07.2015 року.
Головуючий: О.В. Джабурія
Суддя: А.В. Крусян
Суддя: О.І. Шляхтицький