Справа № 689/984/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Кульбаба А.В.
Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.
28 липня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Боровицького О. А. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі Хмельницької області на постанову Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 11 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі Хмельницької області про перерахунок пенсії,
в травні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до Ярмолинецького районного суду Хмельницької області з позовом до управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі Хмельницької області про зобов'язання провести перерахунок пенсії в розмірі 90% заробітної плати до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Постановою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 11 червня 2015 року позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Так, судом першої інстанції встановлено, що постановою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 03 лютого 2015 року, яка набрала законної сили відповідно до ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року, управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі Хмельницької області зобов'язано включити до заробітної плати, з якої було визначено розмір пенсії державному службовцю, ОСОБА_2, інші виплати за період з 1 квітня 2006 року по 31 травня 2008 року, а саме: матеріальну допомогу, індексацію грошових доходів населення, матеріальну допомогу в розмірі 10 посадових окладів при виході не пенсію та провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 8 липня 2014 року.
Листом №12/Г-7 від 07 травня 2015 року управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі Хмельницької області повідомило позивача про те, що проводити перерахунок пенсії недоцільно, оскільки сума пенсії після виконання рішення суду є меншою. При перерахунку пенсії застосовано норми законодавства, які чинні на момент проведення перерахунку (а. с. 12-13).
Не погодившись з діями управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі Хмельницької області щодо проведення перерахунку його пенсії, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що розмір пенсії повинен визначатись у відсотках, що встановлені на момент призначення пенсії, а не на момент здійснення перерахунку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції станом на час призначення пенсії позивачу) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності 01 квітня 2014 року, внесено зміни до Закону України "Про державну службу".
Так, відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" в редакції Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 70 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, з 1 квітня 2014 року положення ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" щодо призначення пенсії державним службовцям у розмірі 80 відсотків заробітної плати втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні".
Водночас, підстави та порядок перерахунку пенсій державним службовцям регулює ст. 37-1 Закону України "Про державну службу", положення якої щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" змін не зазнали.
Так, відповідно до ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Таким чином, під час перерахунку пенсії державним службовцям застосовується норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" зміни до ст. 37 Закону України "Про державну службу" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям у випадку призначення пенсії вперше, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач має право на перерахунок її пенсії з розміру пенсії у відсотках, встановлених ст. 37 Закону України "Про державну службу" в редакції, що діяла на момент призначення пенсії.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 11 червня 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 04 серпня 2015 року.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Боровицький О. А.
Граб Л.С.