29 липня 2015 р. Справа № 820/2039/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Лях О.П.
Суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І.
при секретарі судового засідання Клочко Ю.О.
за участю представників позивача Аксьонова В.А., Мироненко Б.В., Мокроусова Ю.С.
представника відповідача Вороніної Є.В.
представника третьої особи ОСОБА_5
представника третьої особи ОСОБА_6
прокурора Маматова М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Липковатівського аграрного коледжу, прокуратури Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2015р. по справі № 820/2039/15 за позовом Липковатівського аграрного коледжу до Відділу Держземагенства у Нововодолазькому районі Харківської області треті особи Міністерство аграрної політики та продовольства України, Прокуратура Харківської області, Головне управління Держземагенства у Харківській області, Міністерство освіти і науки України, ОСОБА_8 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, Липковатівський аграрний коледж, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням зміни позовних вимог просить визнати протиправними дії Відділу Держземагенства України у Нововодолазькому районі Харківської області щодо внесення змін до облікової статистичної звітності по ф 6-зем та 2-зем з виключення земельних ділянок загальною площею 4890 га, які перебувають у постійному користуванні Липкуватівського аграрного коледжу на території Бірківської сільської ради Нововодолазького району Харківської області та включення їх до земель запасу, а також зобов'язати Відділ Держземагенства України у Нововодолазькому районі Харківської області відновити в облікової статистичної звітності по ф 6-зем та 2-зем протиправно виключені земельні ділянки площею 4890 га, які перебувають у постійному користуванні Липкуватівського аграрного коледжу на території Бірківської сільської ради Нововодолазького району Харківської області станом на 01.01.2014 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Ликоватівський аграрний коледж заснований на державній формі власності, проводить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти і має відповідний рівень кадрового та матеріального забезпечення. Діяльність Коледжу регламентується Статутом, прийнятим загальними трудовими зборами трудового колективу (протокол № 2 від 10.01.2012 року, погодженим Міністерством освіти і науки, молоді і спорту України (міністерство освіти та науки України) та Міністерством аграрної політики та продовольства України, зареєстрованого 15.05.2012 року за № 14671050025000231.
Позивач зазначає, що на підставі: рішення виконавчого комітету Бірківської селищної ради № 1 від 28.01.1999 р., ним було набуто право постійного користування на земельну ділянку загальною площею 4890 га, розташованої на території Бірківської сільської ради Нововодолазького району Харківської області. Проте, з листа Головного управління Держземагенства України в Харківській області від 02.03.2015 року № 20-20-14-4948/0/9-15 йому стало відомо , що за результатами проведеної прокуратурою Харківської області перевірки останньою було винесено вимогу від 24.01.2014 року №21/2-130-13, з метою впорядкування державної статистичної звітності форм 6-зем та 2-зем на підставі відсутності записів про право постійного користування Липковатівського аграрного коледжу у Книгах записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та право постійне користування землею , Договорів оренди землі позивача виключено з державної статистичної звітності за формами 6-зем та 2-зе.
Вважає, що такими діями відповідача порушені його права, як постійного користувача земельними ділянками, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 р. № 820/2039/15 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційних скаргах позивач та заступник прокурора Харківської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову позивача.
Представник Міністерства аграрної політики та продовольства України ОСОБА_6, Міністерство освіти і науки України в письмових поясненнях підтримали доводи апеляційних скарг апелянтів.
Третя особа в справі - ОСОБА_8 надіслав письмові заперечення на апеляційні скарги.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг позивача та прокуратури Харківської області, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, приходить до наступного.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, Липковатівський аграрний коледж (далі по тексту - Коледж) - заснований на державній формі власності вищий навчальний заклад І рівня акредитації , що проводить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст за кількома спеціальностями і має відповідний рівень кадрового та матеріального забезпечення.
Діяльність Коледжу регламентується Статутом, прийнятим загальними трудовими зборами трудового колективу Коледжу (протокол №2 від 10.01.2012року), погодженим Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (на теперішній час - Міністерство освіти та науки України) та Міністерством аграрної політики та продовольства України, зареєстрованого 15.05.2012р. за №14671050025000231.
Відповідно до пункту 1.1. Статуту, Коледж відноситься до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України, який є Уповноваженим органом управління, і є підзвітним йому.
Для виконання статутних завдань, задоволення соціально-побутових потреб студентів та працівників Коледжу, за навчальним закладом закріплюється на правах оперативного управління будівлі, споруди, машини, механізми, обладнання, транспортні засоби, засоби зв'язку, грошові кошти та інше майно, вартість яких відображається на балансі Коледжу (п.7.1. Статуту).
Відповідно до ст.70 Закону України «Про вищу освіту», матеріально-технічна база вищих навчальних закладів включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші матеріальні цінності.
Відповідно до ч.2 ст.70 Закону України «Про вищу освіту», майно закріплюється за державним або комунальним вищим навчальним закладом на праві господарського відання і не може бути предметом застави, а також не підлягає вилученню або передачі у власність юридичним і фізичним особам без згоди засновників вищого навчального закладу та вищого колегіального органу самоврядування вищого навчального закладу, крім випадків, передбачених законодавством.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивачу , суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у позивача права постійного користування на земельні ділнки площею 4890 га, які були закріплені за Липковатівським аграрним коледжем на підставі рішення виконавчого комітету Бірківської селищної ради №1 від 28.01.1999, оскільки позивачем - не надано до суду доказів про розроблення проекту відведення земельної ділянки відповідно до ст.19 Земельного кодексу України (чинного на час прийняття рішення), встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), які були закріплені за Липковатівським аграрним коледжем на підставі рішення виконавчого комітету Бірківської селищної ради №1 від 28.01.1999.
Однак суд вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим з огляду на наступне.
Право постійного користування позивачем земельними ділянками підтверджується наявними у справі доказами, а саме : Рішенням Виконавчого комітету Бірківської селищної ради №1 від 28.01.1999 р. «Про закріплення в постійне користування земель за Липкуватівським аграрним коледжем» , Протоколом - рішенням №14 Виконавчого комітету Нововодолажської районної ради депутатів трудящих Харківської області УССР від 25.07.1973 р. та «Проектом внутрішньогосподарського землевпорядкування», затвердженим виконкомом Нововодолажської районної Ради депутатів трудящих 25 липня 1973 р. та винесенням в натуру 10 жовтня 1973 p., земельних ділянок загальною площею 5387,7 га». Вони є чинними, до теперішнього часу не анульовані та незважаючи на зміни земельного законодавства законної сили не втратили, та підтверджують наявність проекту відведення земельних ділянок та перенесення їх меж в натурі (на місцевості) відповідно Положення «Про порядок відведення земельних ділянок для державних або громадських потреб», затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 20 листопада 1970 p. N 591.
Колегія суддів приймає до уваги доводи апеляційної скарги позивача про те, що посилання на норми Земельного Кодексу України 1990 pоку без врахування рішенням Бірківської сільської ради, є безпідстаним, оскільки всі подальші документи: Лист Міністерства аграрної політики України від 15.02.2002 року №37-79/4708; Розпорядження Нововодолазької РДА Харківської області від 11.11.2007 року №686 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельну ділянку Липковатівського аграрного коледжу» в т.ч. і зазначене вище рішення Бірківської сільської ради ухвалювалися за мети впорядкування землевпорядної документації відповідно до вимог постійно змінюючогося законодавства України.
Відповідно ст. З Закону України «Про правонаступництво України», Закони Української PCP та інші акти, ухвалені Верховною Радою Української PCP, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України, а тому суд зобов'язаний врахувати зазначені правові акти та дати їм належну правову оцінку.
Підставою набуття права постійного користування землею Липковатівським радгоспом-технікумом, який в 1995 р. був реорганізований в Липковатівський аграрний коледж, став виданий виконкомом Нововодолажської районної Ради депутатів трудящих в 1952 р. відповідно Земельного кодексу Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) 1922 року Державний акт на вічне користування землею №540460 від 24.01.1952 p., вказівка про нього міститься в заведеній за формою, затвердженою Постановою Ради Міністрів СРСР від 10.06 Л 977 p. №501 Земельнокадастровій книзі Липковатівського радгоспу-технікуму від 12.03.1986 р.
Також відповідно зазначеної Земельнокадастрової книги, зазначений як підстава набуття права користування землею і Державний акт на вічне користування землею №540456 від 24.01.1952 р. виданий виконкомом Нововодолажської районної Ради депутатів трудящих, копія якого надано суду апеляційної інстанції.
Відповідно зазначеного Державного акту на вічне користування землею, він був виданий артелю (колгоспу) ім. Чапаева, який на підставі рішення загальних зборів членів колгоспу ім. Чапаева, у 1968 р. був перейменований у колгосп їм. Шевченка.
Надалі, згідно Постанови ЦК КП України і Ради Міністрів УРСР від 07.01.1972 р. №6 «Про перетворення у радгоспи окремих колгоспів Української PCP» та на виконання рішення Нововодолажської районної Ради депутатів трудящих від 18.01.1972 р. до Липковатівського радгоспу-технікуму приєднані колгоспи ім. Шевченка та «Червоний Жовтень», наказ №29 від 08.02.1972 р. Липковатівського радгоспу-технікуму, які також збереглися.
Таким чином, з 1972 р. площа земельних ділянок які знаходились в користуванні Липковатівського агарного коледжу (на той час Липковатівського радгоспу-технікуму) складала 5962 га.
Зазначене підтверджує доводи позивача про те, що в постійному користуванні Липковатівського радгоспу-технікуму, станом на час прийняття Земельного кодексу України 1990 p. вже перебувала земельна ділянка, межі якої були визначені в натурі (на місцевості), загальною площею 5387,7 га, а тому висновки суду щодо відсутності у Коледжу права постійного користування земельними ділянками не відповідають фактичним обставинам
В 1995 р. Липковатівський радгосп-технікум був реорганізований в Липковатівський аграрний коледж. Коледж є правонаступником Липковатівського радгоспу-технікуму, а тому до нього перейшло право користування земельними ділянками, у зв'язку з чим такі відомості і були внесені до облікової статистичної звітності.
З метою встановлення меж земельних ділянок та виготовлення державного акту на право постійного користування землею на підставі розпорядження Нововодолазької РДА Харківської області від 11.11.2007 №686 між Липковатівським аграрним коледжем та ДП «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» укладено договір №1315 від 10.09.2007.
Відповідно до Висновку Нововодолазької РДА від 07.02.2010 №93 Липковатівському аграрному коледжу погоджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельною ділянкою для проведення навчально-технічної і виробничої практики та науково-дослідних робіт.
Саме за наслідками розробленої та погодженої технічної документації відділом Держземагентства України у Нововодолазькому районі Харківської області присвоєно кадастрові номери№6324255300:01:000:0241, №6324255300:01:000:0242, №6324255300:01:000:0243, №6324255300:01:000:0244, №6324255300:01:000:0245, №6324255300:01:000:0013, №6324255300:01:000:0012, №6324255300:01:000:0003, що підтверджується довідками Відділу Держкомзему у Нововодолазькому районі Харківської області №№252-258 від 28.11.2009 року.
При цьому, жодний з перелічених документів, не позбавляє права ні Липковатівського радгоспу-технікуму, ні Коледжу на користування цими ділянками, а навпаки, підтверджує наявність такого права.
Відповідно до довідок про присвоєння кадастрових номерів земельні ділянки Липковатівського аграрного коледжу визначались як такі, що надані для проведення навчально-технічної і виробничої практики та науково- дослідних робіт.
Єдиною підставою виключення Коледжу з державної статистичної звітності за формами 6-зем та 2-зем, як зазначає відповідач, був лист прокуратури Харківської області від 24.01.2014 №21/2-130-13.
Проте, вказаний лист прокуратури Харківської області відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на момент існування відносин) не є вимогою, стосується кримінального провадження, та не стосується закріпленої за Липковатівським аграрним Коледжем земельної ділянки, на що звертає увагу апелянт - прокуратура Харківської області в апеляційній скарзі та представник прокуратури під час апеляційного розгляду справи.
Відповідачем на свій власний розсуд зроблено самостійно висновок щодо вчинення певних дій по виключенню Коледжу із статистичної звітності.
Відповідно до розділу 3 Земельного кодексу України в редакції 1990 р. та до розділу 5 Земельного кодексу України в редакції 2002 р., припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1-8 частини першої та частиною третьою цієї статті, провадиться у межах населених пунктів відповідною Радою народних депутатів, за межами населених пунктів - сільською, селищною, районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів, а у випадку, передбаченому пунктом 9 частини першої цієї статті, - за рішенням Ради народних депутатів, що має право вилучати земельні ділянки.
Відповідно до ч.2 ст.149 Земельного кодексу України, вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів.
Жодного рішення або розпорядження щодо вилучення земельних ділянок не ухвалювалося та до земель запасу вони не передавалися, як і згоди на їх вилучення ніхто не надавав.
Розпорядженням Кабінету міністрів України від 11.02.2010 р. №318-р «Деякі питання збереження об'єктів державної власності», п.4 якого передбачено: «Державному комітетові із земельних ресурсів разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади та іншими суб'єктами управління державної власності, у тому числі Національними та галузевими академіями наук, не допускати погодження документів, прийняття рішень, на підставі яких може здійснюватися відчуження з державної власності земельних ділянок, наданих у постійне користування державним підприємствам та організаціям до законодавчого врегулювання питання щодо визначення порядку їх відчуження».
Відповідно до частини 4 статті 84 Земельного кодексу України, до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать різновиди земель, в тому числі і земельні ділянки, які закріплені за вищими навчальними закладами державної та комунальної власності - вони знаходяться у безпосередньому управлінні держави.
Відсутність таких погоджень підтверджується листами: Міністерства аграрної політики та продовольства України від 06.03.2015р. №37- 27-3-13/3194, згідно з яким будь-яких рішень щодо вилучення, відмови від права користування, зміни цільового призначення із земель Липковатівського аграрного коледжу не приймалось;
Міністерства освіти та науки від 17.03.2015 р. №1/11 391, згідно з яким жодне рішення щодо вилучення, надання іншим особам або зміни цільового призначення земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 4890 га (або її часток), яка закріплена за Липковатівським аграрним коледжем та розташована на території Бірківської селищної ради Нововодолазького району Харківської області не приймалось.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 року №87-р «Про передачу цілісних майнових комплексів навчальних закладів та державної установи до сфери управління Міністерства освіти та науки України» із сфери Міністерства аграрної політики та продовольства України до сфери управління Міністерства освіти та науки України переданий цілісний майновий комплекс Коледжу.
Згідно ч. 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 р., який набрав чинності з 1 січня 2013 року, земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).
У разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 1 січня 2013 року, такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 1 січня 2013 року в порядку, встановленому законом.
Колегія суддів вважає, що матеріалами справи доведено факт закріплення земельних ділянок за Коледжем, який, враховуючі вищенаведені чинні законодавчі норми, чинні акти органів місцевого самоврядування та виконавчої влади України, чинну землевпорядну документацію, є достатнім для збереження за Коледжем земельних ділянок, але не врахований при прийнятті оскаржуваної постанови.
Доводи апеляційних скарг апелянтів спростовують висновки суду першої інстанції , зроблених у постанові.
За приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення , ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, постанова суду першої інстанції відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови - про задоволення адміністративного позову позивача.
На підставі викладеного , керуючись статтями , 195, п.2 ч.1 ст.196, 198, 202, 205, 207, 212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Липковатівського аграрного коледжу, прокуратури Харківської області - задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду 19.06.2015р. по справі № 820/2039/15 - скасувати. Прийняти нову постанову.
Визнати протиправними дії Відділу Держземагенства України у Нововодолазькому районі Харківської області щодо внесення змін до облікової статистичної звітності по ф 6-зем та 2-зем з виключення земельних ділянок загальною площею 4890 га, які перебувають у постійному користуванні Липковатівського аграрного коледжу на території Бірківської сільської ради Нововодолазького району Харківської області та включення їх до земель запасу, а також зобов'язати Відділ Держземагенства України у Нововодолазькому районі Харківської області відновити в облікової статистичної звітності по ф 6-зем та 2-зем протиправно виключені земельні ділянки площею 4890 га, які перебувають у постійному користуванні Липкуватівського аграрного коледжу на території Бірківської сільської ради Нововодолазького району Харківської області станом на 01.01.2014 р.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
Повний текст постанови виготовлений 31.07.2015 р.
Головуючий суддя Лях О.П.
Судді Яковенко М.М. Старосуд М.І.