22.04.2009 Справа№ 2-81/09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів: Головко В.Г., Стрелець Т.Г.
при секретарі судового засідання Ревковій Г.О.
з участю представників сторін :
позивача -ОСОБА_1., ОСОБА_3.
відповідача-2 -Сирено Ю.В.
та відповідачів-1, 4,5,7,8,10,13
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1. на рішення Індустріального суду м. Дніпропетровська від 19.01.2009р. по справі
за позовом ОСОБА_2
до відповідача-1 ОСОБА_3
відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю “Фантазія”, м. Дніпропетровськ
відповідача-3 ОСОБА_4
відповідача-4 ОСОБА_5
відповідача-5 ОСОБА_6
відповідача-6 ОСОБА_7
відповідача-7 ОСОБА_8
відповідача-8 ОСОБА_9
відповідача-9 ОСОБА_10
відповідача-10 ОСОБА_11
відповідача-11 ОСОБА_12
відповідача-12 ОСОБА_13
відповідача-13 ОСОБА_14
відповідача-14 ОСОБА_15
про визнання недійсним установчого договору
30.08.2004р. до Індустріального суду м. Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_1. про визнання недійсними установчих документів в частині розподілу дольової участі. Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що у 1996р. вона та інші члени трудового колективу підприємства побутового обслуговування населення “Фантазія” прийняли участь у приватизації цього підприємства. Безпосередньою організацією приватизації підприємства та створення товариства з обмеженою відповідальністю “Фантазія” (далі ТОВ “Фантазія”) займалась ОСОБА_3., яка в подальшому стала директором товариства. У 2002р., в зв'язку з необхідністю привести Статут ТОВ “Фантазія” у відповідність до вимог чинного законодавства, проводилась підготовка до загальних зборів учасників товариства. В цей час ОСОБА_2. отримала можливість ознайомитися з установчим договором і з'ясувала, що її долю у цьому договорі значно занижено, а долю ОСОБА_3 безпідставно завищено. На цій підставі позивачка просила визнати недійсним установчі документи товариства в частині розподілу часток учасників.
Під час розгляду справи позивачка неодноразово уточнювала позовні вимоги (т1 а.с.53-54,115-119). В остаточній редакції позову ОСОБА_2. просила визнати недійсним установчий договір ТОВ “Фантазія” від 1.08.1996р., як такий, що укладений з порушенням закону. Свої вимоги позивачка обґрунтувала тим, що спірний договір неправильно відображає частки учасників товариства. Крім того, в договорі підроблено підпис позивачки.
Рішенням Індустріального суду м. Дніпропетровська 19.01.2009р. (суддя Мороз В.П.) в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням ОСОБА_2. звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення та задовольнити позов. При цьому апелянт послався на те, що висновок суду про відсутність підстав для визнання недійсним установчого договору не відповідає обставинам справи.
В уточненнях до апеляційної скарги позивачка просила визнати частково недійсним установчий договір та визнати, що частка позивачки складає 5,73%, а частка ОСОБА_3 -24,86%.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 4.03.2009р. до участі у справі в якості відповідачів залучено всіх учасників ТОВ “Фантазія” (т2 а.с.15).
У своєму відзиві відповідач-2 зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим.
Відповідачі-4,5,7,8,10,13 приєднались до апеляційної скарги та визнали позовні вимоги ОСОБА_1.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши сторони та їх представників, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 5.04.1996р. товариство покупців трудового колективу ГКПБОН №65 “Фантазія” придбало у Фонду державного майна цілісний майновий комплекс комунального підприємства, внаслідок чого товариство покупців стало власником вказаного майна (т1 а.с.134-138). З огляду на приписи діючого на той час законодавства, зокрема, Закону України “Про власність” та ЦК Української РСР, у членів трудового колективу, що прийняли участь у процесі приватизації підприємства, виникла спільна власність на вказане майно.
1.08.1996р. на загальних зборах товариства покупців прийнято рішення про створення ТОВ “Фантазія” та затвердження статутних документів товариства. В цей же день було укладено відповідний установчий договір (т1 а.с.121-133). При цьому в установчому договорі зазначено, що в якості оплати вартості статутного фонду учасниками передається придбане за договором купівлі-продажу від 5.04.1996р. майно.
Позивачка мотивує свої позовні вимоги тим, що у тексті установчого договору неправильно відображені частки учасників товариства, а сам договір нею не підписувався.
Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи (т1 а.с.172-177) підпис від імені ОСОБА_1. в установчому договорі виконано не позивачкою, а іншою особою. Крім того, підписи від імені ОСОБА_1. в протоколі №1 загальних зборах товариства покупців від 1.08.1996р. та в протоколі позачергових зборів членів покупців від 26.11.1996р. виконано також не позивачкою, а іншою особою.
Колегія суддів не має підстав сумніватися в об'єктивності висновків зазначеної експертизи, оскільки її було проведено експертом, що має відповідну освіту, достатню кваліфікацію і досвід роботи та незацікавленому у наслідках розгляду справи. Вступна та дослідницька частина експертизи відображають об'єктивно встановлені обставини справи, її заключна частина не суперечить дослідницькій, а висновки експерта логічно пов'язані із проведеним дослідженням.
Таким чином, під час розгляду справи в судах першої та другої інстанції беззаперечно встановлено, що позивачка не приймала участь в укладанні спірного установчого договору та обговоренні його умов щодо створення ТОВ “Фантазія”.
На час укладення спірного установчого договору діяли ЦК Української РСР та Закон України “Про господарські товариства” в редакції Закону від 14.03.1995р., а тому питання, пов'язані з укладенням угод і, зокрема, установчого договору, його оформленням та змісту повинні відповідати вказаним нормативним актам.
Відповідно до ст.4 Закону України “Про господарські товариства” товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі установчого договору і статуту. Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства. Установчі документи повинні також містити відомості, передбачені статтями 37, 51, 65, 67 і 76 цього Закону.
Статтею 51 Закону передбачено, що установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.
Таким чином, установчий договір повинен відповідати вищенаведеним вимогам закону, а сама угода повинна була укладатися з додержанням вимог ЦК Української РСР.
Безпідставним є посилання суду першої інстанції на приписи ст.60 ЦК Української РСР з огляду на таке.
На час укладення спірного договору позивачка була співвласницею приватизованого підприємства, що підтверджується відповідним свідоцтвом (т1 а.с.137). В зв'язку з тим, що статутний фонд ТОВ “Фантазія” складався виключно з майна приватизованого за договором від 5.04.1996р., рішення про його передання до статутного фонду повинно було прийматися всіма співвласниками. Таким чином, відповідно до приписів ст.41 Конституції України, ст.113 ЦК Української РСР спірний договір повинен був укладатися з участю позивачки та підписуватися нею.
Крім того, оскільки відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів є невід'ємною та істотною умовою установчого договору, відсутність згоди серед учасників товариства щодо розміру їх часток свідчить про те, що спірний договір взагалі не міг бути укладений без врегулювання цього питання, що унеможливлює застосування ст.60 ЦК Української РСР.
В зв'язку з цим, на підставі ст.48 ЦК України спірний договір є недійсним через невідповідність вимогам закону.
Обговорюючи питання пропуску позивачкою строку позовної давності, колегія суддів враховує наступне.
Матеріалами справи встановлено, що підписи в спірному договору, протоколах зборів від 1.08. та 26.11.1996р. виконано не ОСОБА_2., а іншою особою. Крім того, з відповідної довідки вбачається, що позивачка до лютого 1999р. знаходилась у відпустці по доглядом за дитиною (т1 а.с.207).
На вимогу апеляційного суду ТОВ “Фантазія” надано протоколи загальних зборів учасників товариства, які відбувались на протязі 1996-2004р. (т12 а.с.36-55), з яких вбачається, що товариство не має протоколів зборів за період з листопада 1996р. лютий 2003р.
Таким чином не спростовано твердження ОСОБА_1. про те, що зі змістом установчого договору вона фактично ознайомилась лише у 2002р., що у відповідності до ст.76 ЦК Української РСР та ст.261 ЦК України свідчить про те, що позивачкою не пропущено строк позовної давності.
В той же час вимоги позивачки, викладені в уточненнях до апеляційної скарги (т2 а.с.24) задоволенню не підлягають, оскільки вони не були предметом розгляду в суді першої інстанції, а відповідні позовні вимоги ОСОБА_2. не заявлялись.
В зв'язку з відсутністю інформації про наявність осіб, що прийняли спадщину від умерлих ОСОБА_7. та ОСОБА_15., колегія суддів позбавлена можливості залучити до участі у справі відповідного процесуального правонаступника, в зв'язку з чим провадження у справі відносно зазначеного відповідача повинно бути припинено.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду повинно бути скасовано на підставі п4 ч1 ст.104 ГПК України через неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В зв'язку з тим, що ані в позовні заяві, ані в апеляційній скарзі позивачка не просила розподілити судових витрат, колегія суддів не входить в обговорення цього питання.
Керуючись ст. 80,101, 103 -105 ГПК України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1. задовольнити частково.
Рішення Індустріального суду м. Дніпропетровська від 19.01.2009р. скасувати.
Провадження у справі щодо відповідача ОСОБА_7 та ОСОБА_15припинити.
Позов ОСОБА_2задовольнити.
Визнати недійсним установчий договір про створення та діяльність товариства з обмеженою відповідальністю “Фантазія” від 1996р.
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя Т.Г. Стрелець
Суддя В.Г. Головко