Постанова від 30.03.2009 по справі 1/47/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2009 р.

10:20

Справа № 1/47/09

м. Миколаїв

За позовом: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1. АДРЕСА_1 До відповідача: 1. Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області /57400, Миколаївська обл., Березанський р-н, , смт. Березанка, вул. Леніна, 80/ 2. Державної податкової адміністрації у Миколаївській області /54009, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6/ про: визнання протиправною проведення перевірки без надання Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1під розписку направлень на перевірку та визнання протиправним вилучення без документального оформлення готівкових коштів із каси приватного підприємцяОСОБА_2 та долучення їх до каси торгової точки Фізичної особі -підприємця ОСОБА_1та скасування рішення ДПІ у Березанському районі № 0001352303 від 14.08.2008р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині 8 849, 25 грн.

Суддя Васильєва Л.І.

Секретар судового засідання Сорогіна А.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_3, довіреність від 23.12.2008 року;

Від І відповідача: Кіпчарська Л.М., довіреність від 08.01.2009р.

Від ІІ відповідача: Щедров Є.В., довіреність від 08.01.2009р.

Позивач звернувся з позовом про визнання противоправною проведення Державною податковою адміністрацією в Миколаївській області 30.07.2008р. перевірки та про скасування рішення ДПІ у Березанському районі № 0001352303 від 14.08.2008р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині 8 849, 25 грн.

Відповідачі вважають позов необґрунтованим, оскільки планова перевірка здійснена відповідно до статті 15 та 16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95 -ВР від 06.07.1995р. та повноважень, визначених Законом України “Про державну податкову службу в Україні” № 509-ХІІ від 04.12.1990р. Позивачем допущено порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затверджених Постановою Правління Національного банк України від 15.12.2004р. за № 637.

Розглянувши надані сторонами докази, заслухавши представників сторін, свідка у судовому засідання, - суд

встановив :

30.07.2008 року відповідач здійснив планову перевірку господарської одиниці позивача (магазину) щодо дотримання ним встановленого порядку здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового розрахунків у підприємницькій діяльності, про що склав акт № 14000996/23-50 (а.с.11-12).

На підставі акту перевірки відповідач направив позивачу рішення від 14.08.2008р. № 0001352303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 9 189, 20 грн. за порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, яке позивач просить скасувати в частині 8 849, 25 грн.

Позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд відхиляє доводи відповідачів стосовно правомірності проведення планової перевірки та застосування штрафних санкцій, виходячи з наступного:

Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пункт 1 статті 8 та пункт 2 статті 11 Закону України “Про державну податку службу” надають право податковим органам здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Стаття 15. Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначає також, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Суд відхиляє доводи відповідачів стосовно права податкового органу на проведення планової перевірки з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) з тих підстав, що Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” є дійсно спеціальним законом, який має вищу юридичну силу над іншими законами, але лише з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Спеціальним законом України, який визначає повноваження податкового органу, в тому числі і щодо проведення перевірок, є Закон України “Про державну податку службу”, статтею 11-1 якого встановлено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи та посилання першого відповідача на Методичні рекомендації щодо порядку складання плану-графіку перевірок суб'єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні, які затверджені наказами ДПА України від 11 жовтня 2005 року № 441 та 27.05.2008 року № 355, як на законну підставу для проведення планової перевірки позивача з питань дотримання ним вимог законодавства при здійсненні розрахунків у готівковій формі, оскільки вказаний нормативно-правовий акт не є законом та не може самостійно регулювати спірні правовідносини.

Отже, з огляду на загальні принципи проведення перевірок податковими органами, що визначені в статтях 11, 11-1, 11-2 Закону України “Про державну податку службу”, перевірки суб'єктів господарювання з питань дотримання ними встановленого порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) повинні проводитись з дотримання таких умов:

- перевірка повинна бути позаплановою;

- здійснюватись на підставі наказу керівника податкового органу;

- надання до початку перевірки під розписку направлення на перевірку, копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки.

Як свідчать матеріали справи, пояснення представників сторін, проведення перевірки відповідачем здійснено з порушенням встановлених норм чинного законодавства:

направлення на перевірку від 29.07.2008 року (а.с.24-25) та план проведення перевірок на липень 2008 року (а.с.31) підтверджують факт проведення відповідачем планової перевірки, що є порушенням статті 11-1 Закону України “Про державну податку службу”, згідно якої перевірки з питань дотримання вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є позаплановими.

Стаття 11-2 Закону України “Про державну податку службу” визначає умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, а саме посадові особи органу державної податкової служби вправі приступати до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави. Дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Матеріали справи (направлення на перевірку від 29.07.2008 року, акт перевірки від 30.07.2008р.) свідчать про недотримання посадовими особами податкового органу умови надання платнику податків під розписку вищезазначених документів на перевірку, оскільки направлення на перевірки вручені не платнику податків фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1, а іншій особі ОСОБА_4, при цьому ОСОБА_4 не знаходилась в трудових відносинах з позивачем, тобто не була продавцем позивача. Надані позивачем докази (копія трудового договору, письмові пояснення ОСОБА_5 -а.с.55-56) свідчать, що продавцем позивача під час перевірки була ОСОБА_5.

Отже наведене свідчить про порушенням працівниками податкового органу, які здійснювали перевірку позивача статті 11-2 Закону України “Про державну податку службу” яка передбачає вручення направлень на перевірки саме платнику податків.

В акті перевірки від 30.07.2008 року відповідачем зазначено про порушення позивачем при здійсненні торгівельної діяльності пункту 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, а саме встановлено невідповідність суми готівки в касі, сумі, зазначеній в денному звіті РРО на 1 647, 85 грн. та не оприбуткування у КОРО готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень (сума не оприбуткування склала 122 грн.), що не відповідає фактичним обставинам, встановлених судом:

Пункт 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” зобов'язує забезпечувати відповідність сум готівкових коштів саме на місці проведення розрахунків сумі готівкових коштів за денним звітом РРО.

На підставі пояснень представника позивача, осіб, що здійснювали перевірку - ОСОБА_6, ОСОБА_7., наданих позивачем доказів -договорів оренди від 20.05.2008 року (а.с.50-51), свідоцтва про сплату єдиного податку видане ОСОБА_2 (а.с.14) судом встановлено, що приміщення, в якому здійснювалась перевірка позивача, орендується як позивачем, так і іншим суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особоюОСОБА_2 При визначенні суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків за товари та послуги посадові особи, що здійснювали перевірку - ОСОБА_6 та ОСОБА_7., не взяли до уваги той факт, що в одному приміщенні здійснюють підприємницьку діяльність два суб'єкта господарювання позивач і суб'єкту підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_2 та врахували кошти іншого підприємця -ОСОБА_2 до каси позивача.

Отже висновок акту перевірки про невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій позивача не відповідає фактичним обставинам і є помилковим, оскільки відповідачем безпідставно об'єднані каси двох підприємців та відповідно у відповідача відсутні були підстави для застосування штрафної санкції у сумі 8 239, 25 грн., передбаченої статтею 22 вказаного закону.

Господарським судом не беруться до уваги доводи відповідачів стосовно порушення позивачем порядку оприбуткування готівки: в акті перевірки від 30.07.2008 року зазначено про порушення позивачем вимог пункту 2.6.Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, а саме не оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у Книзі обліку розрахункових операцій на загальну суму 122 грн. Дослідженням наданих позивачем доказів встановлено, що вказаний висновок акту перевірки не відповідає фактичним обставинам справи:

відповідно до вимог пункту 2.6. Положення про ведення касових операцій в національній валюті України у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

В книзі обліку розрахункових операцій позивачем був вклеєний вказаний в акті перевірки фіскальний чек № 0177 від 29.07.2008р. на суму 122 грн., але був відсутній запис у відповідній графі КОРО про оприбуткування готівкових коштів, що не заперечуються особами які здійснювали перевірку, що свідчить лише про порушення порядку ведення вказаної книги, а не про факт не оприбуткування готівкових коштів.

За таких обставин відсутні підстави для застосування штрафних санкцій в сумі 610 грн., передбачені пунктом 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” .

Посилання другого відповідача на постанову Березанського районного суду Миколаївської області від 29.08.2008 року (а.с.34) як на доказ допущених позивачем порушень Закону України “Про застосування реєстратори розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” є помилковим, оскільки вказаний судовий акт стосується фізичної особи ОСОБА_4в ньому не зазначено про дослідження судом тих доказів, тих пояснень осіб, що здійснювали перевірку, які були предметом дослідження по даній справі, зокрема те, щоОСОБА_4під час перевірки не мала трудових відносин з позивачем, оскільки продавцем позивача була ОСОБА_5.

Також відхиляється судом доводи другого відповідача щодо преюдиційного факту встановленого судовим рішенням по іншій справі з посиланням на постанову господарського суду Миколаївської області від 23.12.2008 року у справі № 7/639/08 про стягнення з позивача штрафних санкцій по оспорюваному позивачем рішенню, оскільки предметом розгляду по вказаній справі було стягнення штрафу по не оспоренному рішенню податкового органу, а не питання правомірності перевірки та рішення податкового органу.

Пунктом 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ) та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що при прийнятті оспорюваного рішення не врахувано усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, оскільки висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам, встановлених судом.

Відповідачем не доказано правомірність оспорюваного рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 8 849, 25 грн., судом встановлена невідповідність його чинному законодавству.

За таких обставин позовні вимоги про визнання противоправним проведення перевірки фізичної особи -підприємця ОСОБА_1та скасування рішення № 0001352303 від 14.08.2008р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 8 849, 25 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 87, 94, 160, 162-163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною проведення перевірки без надання Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1під розписку направлень на перевірку та визнати протиправним вилучення без документального оформлення готівкових коштів із каси приватного підприємцяОСОБА_2 та доручення їх до каси торгової точки Фізичної особі -підприємцяОСОБА_1.

Скасувати рішення ДПІ у Березанському районі № 0001352303 від 14.08.2008р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині 8 849, 25 грн.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Миколаївській області /54055, м. Миколаїв, пр-т. Леніна, 141 В, код ЄДРПОУ 23613047/ на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 судовий збір в сумі 3, 40 грн. (три гривні 40 коп.).

Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Л.I.Васильєва

Попередній документ
4775990
Наступний документ
4775992
Інформація про рішення:
№ рішення: 4775991
№ справи: 1/47/09
Дата рішення: 30.03.2009
Дата публікації: 01.10.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Миколаївської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Спір про визнання акта недійсним, документ, що оспорюється, видано:; Держ.податковою адміністрацією або її територіальним органом; Інший акт, що видано Держ.податковою адміністрацією або її територіальним органом