Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" квітня 2009 р. Справа № 59/28-09
вх. № 757/4-59
Суддя господарського суду Бринцев О.В.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 від 27.10.1991 р.; відповідача - не з"явився;
розглянувши справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастерстайлс", м. Харків
про розірвання договору та стягнення 4484,00 грн.
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить розірвати укладений між сторонами договір про надання послуг з охорони праці № 8 від 05.08.2008р. та стягнути з відповідача 1600 грн. заборгованості, 384 грн. пені та 2500 грн. моральної шкоди.
Позивач в судове засідання в порядку ст. 22 ГПК України надав додаткові письмові пояснення (вх.3015), в яких підтримав первісні позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в призначене на 01.04.2009р. судове засідання не з"явився, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Ухвали, направлені на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, повернулись до суду з відміткою пошти „адресат не значиться”.
Довідкою Головного управління статистики у Харківської області, наявної в матеріалах справи, зазначено таку ж юридичну адресу відповідача, як і в позовній заяві.
Ухвалою суду від 18.03.2009р. суд попередив сторони про те, що у разі неявки сторони в судове засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
05 серпня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір №8 на обслуговування підприємства з питань охорони праці, відповідно до умов якого позивач брав на себе обов"язки по наданню послуг з охорони праці на підприємстві в порядку, обсягах і на умовах, визначених цим договором, а саме зобов"язувався розробити і організувати нагляд за станом систеи управління охорони праці на всіх рівнях, законодавством про працю, змінами діючого законодавства у цій сфері, а також оформлення інструктажів всіх видів, навчання з охорони праці.
Відповідно до п. 1.2. зазначеного договору послуги з охорони праці повинні були надаватися протягом 5 місяців з дня підписання договору.
Згідно з п. 2.2.2. договору відповідач зобов"язувався сплачувати позивачу надані послуги щомісячно 100% передплатою до 15 числа поточного місця у безготівковій формі.
Вартість наданих послуг у відповідності до п. 3.1. договору становить 800 грн. щомісячно.
Згідно з п. 6.1. договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 30 грудня 2008 року.
Однак, в порушення умов договору відповідач не повністю сплатив позивачу за надані ним послуги, 31.10.2008р. відповідач звернувся до позивача з листом (вих.363) про розірвання договору про надання послуг з охорони праці з 01.11.2008р., в той час як строк дії договору становить 5 місяців до 30 грудня 2008 року, в зв"язку з чим у відповідача утоврилась заборгованість перед позивачем за листопад - грудень 2008р. в розмірі 1600 грн.
В матеріалах справи наявні докази сплати відповідачем позивачу наданих послуг за три місяці в розмірі 2400 грн. (а.с. 31).
Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов"язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов"язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
У відповідності до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїів ділового обороту.
Договором №8 від 05.08.2008р. не було передбачено можливості односторонньої зміни або розірвання договору.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За таких обставин, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 1600 грн. заборгованості обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
В позивач в позовній заяві та наданих письмових поясненнях до неї (вх.3015) просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що становить 384 грн., а крім того, 2500 грн. моральної шкоди, обгрунтовуючи її розмір спричиненими позивачу душевними стражданнями внаслідок бездіяльності відповідача.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.
У відповідності до положень статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до частини1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов”язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також ті умови, щодо яких за заявою сторони має бути досягнуто згоди.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Зважаючи на наведене, сторони при підписанні договору оренди визначили його умови, у тому числі щодо порядку розрахунків за надані послуги, в зв”язку з чим нарахування оплати за послуги охорони з урахуванням пені, яка не передбачена договором, являється безпідставним. Зважаючи на наведене, позовні вимоги, які складаються зі стягнення пені в сумі 384 грн. задоволенню не підлягають.
Щодо вимог позивача в частині стягнення 2500 грн. моральної шкоди, то у відповідності до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Частино 2 цієї статті зазначено, що моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно з ч. 3 зазначеної статті розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Посилаючись у своїх уточненнях до позовних вимог на спричинення відповідачем душевних страждань, позивач ніяк не обгрунтовує в чому полягали душевні страждання і як їх наносив відповідач. За таких підстав, суд не може встановити суть та глибину зазначених страждань позивача, в зв"язку з чим в цій частині позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 23, 526, 530, 627, 628, 638, 651, 654, 901, 907 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастерстайлс" (ідент. код 34392786; адреса: 61001, м. Харків, вул. Кірова, 38, п/р 260090024109 в ХОД "Райффайзен Банк Аваль", м. Харків, МФО 350589) на користь Фізичної особи - підприємцяОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_2, адреса: 61174, м. Харків, АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_3 в ВАТ "СЕБ БАНК", МФО НОМЕР_4) 1600 грн. заборгованості; 36,40 грн. державного мита; 42,11 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті частині позовних вимог щодо стягнення 384 грн. пені та 2500 грн. моральної шкоди відмовити.
Суддя Бринцев О.В.
Повний текст рішення підписано 06.04.2009р.
Справа № 59/28-09