ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
29 липня 2015 року (в порядку письмового провадження) № 826/5875/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кротюка О.В. , суддів Літвінової А.В. Мазур А.С. вирішив адміністративну справу
за позовом Громадянки Сомалі ОСОБА_2 (ОСОБА_2)
до Державної міграційної служби України
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Обставини справи:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась громадянка Сомалі ОСОБА_2 (ОСОБА_2) з позовом до Державної міграційної служби України про визнання неправомірним та скасування рішення Державної міграційної служби від 27 лютого 2015 року № 103-15 про скасування рішення ДМС України про надання додаткового захисту громадянці Сомалі ОСОБА_2 та її дитини ОСОБА_5.
Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи, покликаючись на наявність підстав, передбачених ч.6 ст. 11 Закону "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", що обумовлено повідомленням позивачем недостовірних відомостей.
В порядку ч.4 ст. 122 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
встановив:
Рішенням Державної міграційної служби України від 27 лютого 2-15 року № 103-15 (далі - оскаржуване рішення) було скасовано рішення ДМС України від 22.05.2012 року № 148-12 про визнання громадянки Сомалі ОСОБА_2 та її дитини ОСОБА_5 особою, яка потребує додаткового захисту у зв'язку із повідомленням нею недостовірних відомостей, що стали підставою для визнання її та її дитини особою, яка потребує додаткового захисту.
Позивач не погоджується з вказаними обставинами і рішенням, оскільки підстави для винесення оскаржуваного рішення відсутні.
Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Згідно частини 6 ст. 11 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" (№ 3671-VI від 08.07.2011, далі - Закон) рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, скасовується, якщо вона повідомила недостовірні відомості, пред'явила фальшиві документи, що стали підставою для визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Як випливає зі змісту оскаржуваного рішення (т.1.а.с. 26), останнє мотивоване тим, що будучи однією і тією ж особою, ОСОБА_2, яка є громадянкою Кенії, під час перебування на території України, в залежності від обставин вказувала різні установчі дані. Зокрема, під час співбесіди від 15.01.2015 року позивач наполягала на установчих даних, вказаних під час попереднього звернення, факт наявності кенійського громадянства заперечувала та не надала логічного пояснення вищенаведеного факту, чим дала підстави вважати її твердження про загрозу у країні походження на момент звернення за захистом в Україні неправдивими (Кенія, на відміну від Сомалі, за критерієм загальної безпеки громадян, не є країною ризику).
Проте суд не може погодитися з такими доводами з огляду на таке.
В протоколі співбесіди від 17 листопада 2011 року позивачкою було повідомлено, що вона є громадянкою Сомалі, виїхала із країни до Кенії без документів, де їй в подальшому зробили паспорт на ім'я ОСОБА_5 з зазначенням громадянства Кенії (т.1.а.с. 83-85).
Окрім того, в протоколі співбесіди від 17 січня 2012 року (т.1.а.с. 104) надані пояснення щодо причин наявності паспорту громадянина Кенії, а не Сомалі.
Зазначені вище відомості також були повідомлені позивачкою при черговій співбесіді від 15 січня 2015 року (т.1.а.с. 53). Позивачка пояснила розбіжності установчих (реєстраційних даних) щодо своїх дітей, оскільки в першому випадку вона на місці народження надала документ (паспорт) для того щоб зареєструвати народження дитини. В іншому випадку другу дитину позивачка народжувала в ПТПІ і дитина була записана на установчі дані зі слів. При цьому розбіжності в повідомленні імені пов'язані не з фактом неправильного їх повідомлення позивачкою, а неправильним їх записом особою, яка це робила (т.1.а.с. 55). Вкотре позивачка повідомила, що вона є громадянкою Сомалі, а не Кенії.
Оскільки рішення ДМС України від 22.05.2012 року № 148-12:
- базується на тій основі, що позивачка є громадянкою Сомалі, і залишила свою країну походження через реальний ризик серйозної особистої загрози своєму життю через причини безладного насильства в умовах внутрішнього військового конфлікту, а обставини щодо кенійського паспорту були відомі відповідачу (див. зміст висновку за (число невідоме - нерозбірлива копія) лютий 2012р., т.1.а.с. 103-108);
- неодноразові пояснення позивачки щодо країни свого походження - Сомалі є стабільними та змістовними (у співбесідах названі однакові адреси місця проживання/народження, національна валюта, столиця країни),
- відсутні належні і допустимі докази того, що позивачка має країну свого походження лише Кенію, а не Сомалі (наявність дійсного паспорту Кенії не свідчить про неможливість його отримання (в.т.ч. і за грошові кошти) особою громадянства іншої країни, зокрема, Сомалі);
- обставин, як народження дітей в Україні , так надання відомостей для внесення установчих даних (зокрема, фактичної втрати свого паспортного документу (т.1. а.с. 83), народження в ПТПІ;
- суд, за відсутності інших доказів ніж ті, які знаходяться в матеріалах судової справи, дійшов до висновку, що обставини для прийняття оскаржуваного рішення, передбачені ч.6 ст. 11 Закону відсутні.
Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, заперечуючи позов в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не спростував покликання позивача і не довів відповідність оскаржуваного рішення вимогам ч.3. ст..2 КАС України.
Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.
Інші доводи і заперечення сторін не спростовують встановленого вище судом.
З огляду на це позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати неправомірним та скасувати рішення Державної міграційної служби від 27 лютого 2015 року № 103-15 про скасування рішення ДМС України про надання додаткового захисту громадянці Сомалі ОСОБА_2 та її дитини ОСОБА_5.
Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст..186 КАС України.
Головуючий Суддя О.В. Кротюк
Судді А.В. Літвінова
А.С. Мазур