ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
28 липня 2015 року 08:30 № 826/4324/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2»
до
Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
третя особа
Публічне акціонерне товариство «Київенерго»
про
визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада 2» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Департаменту житлово-комунальної інфраструктури, що проявилися у не здійсненні, відповідно до законодавства, контролю за належною організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, стосовно підготовки та укладення договорів ПАТ «Київенерго» з мешканцями житлового будинку, який розташований по вулиці Срібнокільській, № 12 в м. Києві по наданню послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води;
- зобов'язати Департамент житлово-будівельної інфраструктури здійснити контроль за належною організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, стосовно підготовки та укладення договорів ПАТ «Київенерго» з мешканцями житлового будинку, який розташований по вулиці Срібнокільській, № 12 в м. Києві по наданню послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2015 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 30.03.2015, яке в подальшому відкладалось з метою отримання додаткових доказів для вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що станом на момент звернення до суду з даним позовом, Департаментом житлово-комунальної інфраструктури не було здійснено жодних дій стосовно виконання Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» в частині укладення прямих Договорів про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
Представник відповідача проти позову заперечив з огляду на те, що позивачем не доведено факту та способу порушення його прав з боку відповідача.
Третя особа просила суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що в рамках спірних правовідносин договір про постачання теплової енергії та гарячої води № 7560212 від 01.08.2011 є чинним.
Справа розглянута в порядку письмового провадження, у відповідності до положень ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада 2» звернулося до Департаменту житлово-будівельної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з листом № 02-1104 від 17.12.2014, в якому порушило питання забезпечення виконання Закону України № 1198-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10.04.2014 та забезпечення мешканцям будинку № 12 по вул. Срібнокільській у місті Києві надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за вищезазначеною адресою.
За результатами розгляду листа позивача від 17.12.2014 № 01-1104, відповідач своїм листом від 20.01.2015 № 058/3/2-638 повідомив про те, що з метою врегулювання відносин між суб'єктами господарювання, а саме між ПАТ «Київенерго» та ТОВ «Рада 2», виконуючи функцію із забезпечення на території міста Києва реалізації державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Департаментом неодноразово проводились робочі зустрічі з представниками ПАТ «Київенерго» та ТОВ «Рада 2», на яких було напрацьовано низку заходів щодо вирішення питання надання послуг з опалення та гарячого водопостачання житловим будинкам, які обслуговуються ТОВ «Рада 2», у період опалювального сезону та укладання відповідних договорів.
Однак, як зазначає відповідач в своєму листі, в подальшому зазначені заходи ТОВ «Рада 2» були виконані частково.
Відповідач зауважив, що ПАТ «Київенерго» спільно з житлово-експлуатуючими організаціями різних форм власності, що обслуговують інвестиційні житлові будинки, було узгоджено форму Договору про співпрацю та враховано зауваження і пропозиції всіх сторін.
До відома позивача листом № 058/3/2-638 від 20.01.2015 доведено, що наразі ПАТ «Київенерго» проводиться активна робота щодо укладання договорів про співпрацю з відповідними житлово-експлуатуючими організаціями.
Незважаючи на те, що питання взаємовідносин між ПАТ «Київенерго» та ТОВ «Рада 2» до цього часу залишається не врегульованим, відповідач зазначив про те, що за оперативною інформацією вказаних товариств, станом на 19.01.2015 житлові будинки, зазначені в листі ТОВ «Рада 2» від 17.12.2014 № 02-1104 підключені до централізованого опалення в повному обсязі.
З питань розрахунків за спожиті житлово-комунальні послуги, позивачу запропоновано звернутись до ПАТ «Київенерго».
Вказана в листі відповідача від 20.01.2015 № 058/3/2-638 інформація, розцінена позивачем як те, що Департаментом житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не здійснено жодних дій стосовно виконання Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» в частині укладення прямих Договорів про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, внаслідок чого позивач і звернувся до суду з даним позовом.
Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Порядок діяльності Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визначений Положенням про Департамент житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженим Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.03.2012 № 369 (надалі - порядок № 369).
Пунктом 1 порядку № 369 визначено, що Департамент житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується голові Київської міської державної адміністрації, підзвітним та підконтрольним Київській міській раді, а з питань виконання функцій державної виконавчої влади Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України і Міністерству енергетики та вугільної промисловості України.
Дійсно, відповідно до п. 3 порядку № 369, на чому власне і акцентує увагу позивач, Департамент у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами відповідних міністерств, рішеннями Київської міської ради, розпорядженнями Київського міського голови і виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.
Разом з цим, відповідно до ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Департамент, як орган місцевого самоврядування, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, відповідно до закону, Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а отже, діє лише в межах законних повноважень, наданих йому КМДА згідно з Положенням, затвердженим розпорядженням КМДА від 07.03.2012 № 369.
Посилання позивача на те, що до обов'язків Департаменту житлово-комунальної інфраструктури входить також здійснення контролю за організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, судом відхиляються, враховуючи наступне.
В даному випадку позивач посилається на пп. 2 абз. «б» ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування».
Дане посилання є помилковим, враховуючи наступне.
До делегованих повноважень виконавчих органів сільських селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку належить, зокрема, здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв'язку, за технічним станом, використанням та утриманням інших об'єктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об'єктах; прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об'єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства (пп. 2 п. «б» ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування»).
Втім, відповідач не є виконавчим органом Київської міської ради - Київською міською державною адміністрацією, а є лише його (виконавчого органу) структурним підрозділом, що вбачається з п. 1 положення № 369.
За таких обставин, посилання позивача на протиправну бездіяльність відповідача в частині не здійснення контролю за організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, є безпідставними.
Стосовно посилань позивача на необхідність зобов'язання Департаменту житлово-будівельної інфраструктури здійснити контроль за належною організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, щодо підготовки та укладення договорів ПАТ «Київенерго» з мешканцями житлового будинку, який розташований по вулиці Срібнокільській, № 12 в м. Києві по наданню послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.
Згідно ст. 24 Житлового кодексу України, для експлуатації державного і громадського житлового фонду створюються житлово-експлуатаційні організації, діяльність яких здійснюється на основі господарського розрахунку.
Житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і прибудинкової території.
Жилий будинок може експлуатуватися тільки однією житлово-експлуатаційною організацією.
Як зазначив представник третьої особи у власних письмових поясненнях, позивач, прийнявши на утримання та експлуатаційне обслуговування житловий будинок по вул. Срібнокільська, 12 і його прибудинкову територію, уклав договір з ПАТ «Київенерго» на постачання теплової енергії у гарячій воді № 7560212 від 01.08.2011 (надалі - Договір).
26 квітня 2014 набув чинності Закон України від 10.04.2014 № 1198-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії», яким було внесено зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в тому числі статтю 19 вказаного Закону було доповнено частиною четвертою такого змісту: « Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація)».
В той же час, Закон № 1198 жодним чином не передбачає автоматичного розірвання договорів у сферах теплопостачання та надання житлово-комунальних послуг, які діяли до прийняття цього закону; визначає, що виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація); не встановлює а ні строків, а ні порядку оформлення відносин суб'єктів, які здійснюють діяльність у сфері комунальних послуг, передбачаючи, що особливості таких відносин повинні бути визначені на рівні окремих нормативних актів.
Як зазначає третя особа та не заперечено позивачем, від ТОВ «Рада 2» до ПАТ «Київенерго» у серпні 2014 надійшла пропозиція про розірвання Договору у зв'язку з набуттям чинності Законом України № 1198 з вимогою направити на його адресу належним чаном оформлений проект Додаткової угоди про розірвання Договору.
Разом з цим, ПАТ «Київенерго» довело до відома суду, що пп. 4.9 Договору № 7560212 від 01.08.2011 передбачено, що він припиняє свою дію у випадках: взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття рішення господарським судом; ліквідації однієї із сторін.
Також у пп. 4.1 Договору зазначено, що він набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.2012 та, згідно пп. 4.3 Договору, вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією з сторін про його припинення.
Отже, на чому наполягає третя особа, якщо позивач вважав, що Закон України № 1198 є істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні договору і набуття ним чинності є підставою для розірвання Договору, то позивач мав можливість за місяць до закінчення строку дії Договору (01.06.2014) надіслати повідомлення про розірвання Договору.
Втім, у зв'язку з відсутністю такого повідомлення від позивача у встановлений Договором строк, Договір продовжив свою дію на наступний рік, тобто до 01.06 2015.
ПАТ «Київенерго» відмічає, що ТОВ «Рада 2» зверталось до суду з позовною заявою про розірвання Договору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2014 у справі № 910/22816/14 у задоволенні позовних вимог ТОВ «Рада 2» до ПАТ «Київенерго» про розірвання Договору відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 апеляційну скаргу ТОВ «Рада 2» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 10.12.2014 без змін.
Дані обставини учасниками даного спору не заперечуються.
Під час розгляду справи судом встановлено відсутність правових норм, які зобов'язують відповідача або наділяють його повноваженнями вчиняти будь-які дії щодо укладення договорів між, в даному випадку, позивачем і ПАТ «Київенерго».
При цьому, позивач не зміг пояснити суду з посиланням на конкретні норми чинного законодавства України, які саме дії повинен був вчинити відповідач по відношенню до ПАТ «Київенерго» в рамках спірних правовідносин та з яких правових підстав.
За таких обставин, дії відповідача по відношенню до ПАТ «Київенерго» щодо необхідності укладення останнім певних договорів з позивачем були б прямим порушенням Департаментом, як органом місцевого самоврядування, загального принципу господарювання - заборони незаконного втручання у господарські відносини, господарську діяльність суб'єктів господарювання, що визначено у ст. 6 Господарського кодексу України та у ч. 4 ст. 23 Господарського кодексу України, а також були б грубим порушенням основного принципу цивільного законодавства - свободи договору, зокрема, ст. 6 та ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зобов'язання відповідача здійснити контроль за належною організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, стосовно підготовки та укладення договорів ПАТ «Київенерго» з мешканцями житлового будинку, який розташований по вулиці Срібнокільській, № 12 в м. Києві по наданню послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині задоволенню також не підлягають.
Частиною 2 ст. 9 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2»- відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя К.М. Кобилянський