Справа №1490/1419/12 17.05.2012 17.05.2012 17.05.2012
Справа № 22ц/1496/986/12 Суддя першої інстанції Тихонова Н.С.
Категорія 27 Суддя - доповідач апеляційного суду ОСОБА_1
17 травня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого Козаченка В.І.,
суддів: Мурлигіної О.Я., Царюк Л.М.,
при секретарі Бойко М.А.,
за участю: представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3
відповідачки: ОСОБА_4,
представників відповідачів - ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 31 серпня 2010 року за позовами кредитної спілки «Злагода» до ОСОБА_4, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на майно, -
30 листопада 2009 року кредитна спілка «Злагода» (надалі - КС «Злагода») звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за цим договором та звернення стягнення на майно.
Зазначала, що 30 грудня 2008 року з ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № К8192-663, за умовами якого надано кредитні кошти у розмірі 120.000 грн. з відсотковою ставкою 48% річних строком на 12 місяців.
В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в той же день було укладено договори поруки, за умовами якого відповідачі зобов'язався відповідати за борговими зобов'язаннями ОСОБА_4
Посилаючись на ці обставини, а також на те, що станом на 30 листопада 2009 року відповідачі не виконують своїх зобов'язань, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, позивач просив достроково розірвати кредитний договір і стягнути солідарно з відповідачів кредитну заборгованість у розмірі 264 000грн. та звернути стягнення на майно відповідачів.
10 грудня 2009 року КС «Злагода» звернулася до суду з аналогічним позовом, який пізніше був уточнений, до тих же осіб.
Позов обґрунтувала тим, що 30 грудня 2008 року з ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № К8194-657, за умовами якого надано кредитні кошти у розмірі 120.000 грн. з відсотковою ставкою 48% річних строком на 12 місяців.
В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором з ОСОБА_4 та ОСОБА_8 в той же день було укладено договори поруки, за умовами яких відповідачі зобов'язалися відповідати за борговими зобов'язаннями ОСОБА_7
Враховуючи викладене, а також на те, що станом на 3 березня 2010 року відповідачі не виконують своїх зобов'язань, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, позивач просив достроково розірвати вказаний кредитний договір і стягнути солідарно з відповідачів кредитну заборгованість у розмірі 289250грн. та звернути стягнення на майно відповідачів.
Також , 10 грудня 2009 року КС «Злагода» звернулася з аналогічним позовом, який пізніше був уточнений, до відповідачів.
В позові послалася на те, що 30 грудня 2008 року з ОСОБА_8 було укладено кредитний договір № К8193-935, за умовами якого надано кредитні кошти у розмірі 120.000 грн. з відсотковою ставкою 48% річних строком на 12 місяців, а також кредитний договір № С8195-935, за умовами якого надано кредитні кошти у розмірі 23450 грн. з відсотковою ставкою 48% річних строком на 3 місяці.
В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в той же день було укладено договори поруки, за умовами яких відповідачі зобов'язалися відповідати за борговими зобов'язаннями ОСОБА_8
Посилаючись на ці обставини, а також на те, що станом на 3 березня 2010 року відповідачі не виконують своїх зобов'язань, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитними договорами, позивач просив достроково розірвати вказані кредитні договори і стягнути солідарно з відповідачів кредитну заборгованість за договором № К8193-935 у розмірі 289250грн. і за договором № С8195-935 в розмірі 51564 грн., та звернути стягнення на майно відповідачів.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 квітня 2010 року вказані позовні заяви об'єднані в одне провадження.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 31 серпня 2010 року позовні вимоги задоволені частково. Розірвано кредитний договір № К8192-663, укладений 30 грудня 2008 року між ОСОБА_4 та КС «Злагода». Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 на користь КС «Злагода» заборгованість за кредитним договором у сумі 264000 грн.
Розірвано кредитний договір № К8194-657, укладений 30 грудня 2008 року між ОСОБА_7 та КС «Злагода». Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 на користь КС «Злагода» заборгованість за цим кредитним договором у сумі 289250 грн.
Розірвано кредитний договір № К8193-935 від 30 грудня 2008 року укладений між ОСОБА_8 та КС «Злагода» та кредитний договір № К8195-935, укладений 20 грудня 2008 року між КС «Злагода» та ОСОБА_8 Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 на користь КС «Злагода» заборгованість за вказаними кредитними договорами у сумі 342634 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено. Також розподілено судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просила рішення суду в частині стягнення з неї заборгованості за кредитними договорами скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників, які з'явилася в судове засіданні, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Суд першої інстанції, розглядаючи спір в межах заявлених позовних вимог, дійшов вірного висновку про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитними договорами, де вона є позичальником та поручителем.
Проте, місцевий суд неправильно визначився з сумою заборгованості за цими договорами, що підлягала стягненню з ОСОБА_4 та помилково поклав на неї, як на поручителя, відповідальність за зобов'язання по кредитному договору ОСОБА_8 № С8195-935.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На підставі ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позивальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 34 зазначеного Закону та ч. 4 ст. 8 Закону України «Про кредитні спілки» (далі - Закон) діяльність з надання фінансового кредиту підлягає обов'язковому ліцензуванню.
Частиною 1 ст. 1 Закону та п. 2 Статуту КС «Злагода» передбачено, що кредитна спілка - неприбуткова організація заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб їх членів у взаємному кредитуванні та надані фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.
Частиною 4 ст. 8 Закону передбачено, що ліцензуванню в кредитній спілці підлягає діяльність по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки, а також інші види діяльності відповідно до закону.
Згідно із ч. 3 ст. 5, п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» таким видом діяльності є надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, до яких не відносяться внески членів кредитної спілки, що спрямовуються на формування капіталу кредитної спілки.
Отже, за змістом зазначених вище норм закону діяльність кредитної установи з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів потребує відповідного ліцензування.
Проте, ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді спору не враховані.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 30 грудня 2008 року між кредитною спілкою і ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № К8192-663, за умовами якого кредитна спілка надала відповідачці у кредит грошові кошти у розмірі 120 000 грн. строком на 12 місяців зі сплатою 48% річних за користування кредитом та повернення передбачених цим договором кредитних коштів згідно графіку (а.с.5-6).
Згідно з видатковим касовим ордером ОСОБА_4 отримала ці кредитні кошти в день укладення правочину (а.с. 7).
В той же день на забезпечення виконання умов цього договору між КС «Злагода» і ОСОБА_7 та ОСОБА_8 укладено договори поруки (а.с. 8-9).
30 грудня 2008 року між кредитною спілкою і ОСОБА_7 укладено кредитний договір № К8194-657, за умовами якого кредитна спілка надала відповідачці у кредит грошові кошти у розмірі 120 000 грн. строком на 12 місяців зі сплатою 48% річних за користування кредитом та повернення передбачених цим договором кредитних коштів згідно графіку (а.с.5-6).
Того ж дня на забезпечення виконання умов кредитного договору між КС «Злагода» і ОСОБА_4 та ОСОБА_8 укладено договори поруки, за якими останні взяли на себе зобов'язання відповідати в повному обсязі за зобов'язання ОСОБА_7 по договору кредиту (а.с. 8-9).
Між КС «Злагода» і ОСОБА_7 30 грудня 2008 року також було укладено кредитний договір № К8193-935, за умовами якого кредитною спілкою надано відповідачу у кредит 120 000 грн. строком на 12 місяців зі сплатою 48% річних за користування кредитом та повернення передбачених цим договором кредитних коштів згідно графіку (а.с.101-102).
Згідно договорів поруки від тієї ж дати ОСОБА_4 і ОСОБА_7 взяли на себе зобов'язання відповідати в повному обсязі за зобов'язання ОСОБА_8 по зазначеному договору кредиту (а.с. 106-107).
Відповідно до п.п. 4.4. кожного з вищезазначених кредитних договорів при порушення строків сплати кредиту та/або процентів більш ніж на 3 дні, відсоткова ставка встановлюється в розмірі 120% до моменту повного погашення простроченої заборгованості.
Графіки погашення заборгованості по цими кредитними договорами не складалися.
Розрахунки заборгованості за кредитними договорами надані позивачем становлять: за договором ОСОБА_4 - 120 000 грн. заборгованість за кредитом, 144 000 грн. заборгованість по відсотках за користування кредитом; за кредитним договором ОСОБА_7 - 120 000 грн. заборгованість за кредитом, 169 250 грн. заборгованість по відсотках за користування кредитом; за кредитним договором ОСОБА_8 - 120 000 грн. заборгованість за кредитом, 169 250 грн. заборгованість по відсотках за користування кредитом.
Відсотки за користування кредитними коштами нараховувалися відповідно до зазначеного п. 4.4. кредитних договорів, тобто 120%.
Як встановлено судом ці кошти надавалися КС «Злагода» позивальникам ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за рахунок залучених коштів, а саме депозитних внесків членів цієї кредитної спілки.
Відповідно до ліцензії № 344653 серії АБ, виданої 1 лютого 2006 року державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг, КС «Злагода» надана ліцензія на надання фінансових послуг, зокрема надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, крім внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки. Строк дії ліцензії з 24 січня 2006 року по 24 січня 2009 року ( а.с. 282).
Також між ОСОБА_8 та КС «Злагода також 30 грудня 2008 року було укладено й кредитний договір № С8195-935, за умовами якого позичальник отримав кредитні кошти у розмірі 23 450 грн. строком на 3 місяці зі сплатою 48% річних за користування кредитом (а.с. 125-126).
По зобов'язанням за цим кредитним договором згідно до договору поруки, укладеного між сторонами в той же день, відповідає тільки ОСОБА_7 (а.с. 127).
Таким чином, виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що КС «Злагода» при наданні фінансових кредитів відповідачам за рахунок залучених коштів, а саме внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки цієї кредитної спілки, діяла незаконно, оскільки немала ліцензії на видачу кредитів саме за рахунок таких залучених коштів. Про це виключення зазначено органом ліцензування при видачі ліцензії на надання фінансових послуг.
У разі незаконності надання фінансових коштів у позику під проценти (фінансовий кредит) повернення кредитору підлягає лише сума, отримана в позику. За вказаними кредитами ця сума складає 120 000 грн.
Отже, з ОСОБА_4, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 в солідарному порядку на користь кредитної спілки «Злагода» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № К8192-663 від 30 грудня 2008 року підлягає стягненню тільки 120 грн. що є сумою позики.
Оскільки за кредитними договорами № К8194-657 і № К8193-935 ОСОБА_4 несе солідарну відповідальність, як поручитель за цими договорами кредиту, то розмір суми стягнення з урахуванням нарахованих відсотків за цими договорами, порушує її права та законні інтереси, а тому колегія суддів, вважає, що за вказаними договорами ОСОБА_4 повинна відповідати тільки в розмірі суми позики, а саме 120 000 грн.
Крім того, місцевий суд помилково поклав на ОСОБА_4 солідарну відповідальність, як поручителя, за кредитним договором ОСОБА_8 № С8195-935 від 30 грудня 2008 року, так як вона не укладала договору поруки і не брала на себе будь-яких зобов'язань, що обумовлені цим кредитним договором.
Доводи ОСОБА_4 про те, що вона не отримувала кредитні кошти не заслуговують на увагу і спростовуються видатковим касовим ордером на отримання грошей. Цей бухгалтерський документ містить підпис відповідачки, який остання не заперечувала в судовому засідання.
Не можуть бути взяті до уваги й твердження про те, що вона не була членом кредитної спілки. Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_9 в 2003 році зверталася з заявою про прийняття її в члени КС «Злагода» кредитної спілки, заповнювала відповідні документи, а з боку позивача приймалися заходи дисциплінарного впливу, як до члена цієї спілки.
З огляду на викладене, рішення місцевого суду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України в частині стягнення заборгованості за кредитними договорами підлягає скасуванню з постановленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі ст. 88 ЦПК України підлягають перерозподілу судові витрати по справі пропорційно задоволеним позовним вимогам з відповідачів на користь КС «Злагода» підлягає стягненню з кожного по 1366 грн. 67 коп. судового збору та по 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309,314-315 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 31 серпня 2010 року в частині стягнення заборгованості за кредитними договорами скасувати та постановити в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в солідарному порядку на користь кредитної спілки «Злагода» 120 000 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № К8192-663 від 30 грудня 2008 року.
Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в солідарному порядку на користь кредитної спілки «Злагода» 120 000 грн. в рахунок заборгованості за кредитним договором № К8194-657 від 30 грудня 2008 року.
Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в солідарному порядку на користь кредитної спілки «Злагода» 120 000 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № К8193-935 від 30 грудня 2008 року.
Стягнути з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в солідарному порядку на користь кредитної спілки «Злагода» 51564 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № С8195-935 від 30 грудня 2008 року.
Це рішення в частині стягнення судових витрат змінити.
Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь кредитної спілки «Злагода» з кожного по 1366 грн. 67 коп. судового збору та по 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В іншій частині вказане рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді