Єдиний унікальний номер:448/1007/14
Провадження № 6/448/16/15
30.07.2015 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Борисенко В.В.,
з участю секретаря - Рушеляк Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Львова заяву(клопотання) ОСОБА_1 про відстрочку примусового виконання рішення суду,
29.05.2015р. заявник звернувся до суду із заявою в якій просить відстрочити примусове виконання рішення Мостиського районного суду Львівської області від 03.10.2014р. про примусове вселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в квартиру №5, що розташована за адресою: м.Судова Вишня, вул.Стуса, 22, Мостиського району Львівської області, до вирішення справи за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами спірного рішення суду від 03.10.2014р., а також до моменту розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання такими, що втратили право на користування спірною квартирою.
Позивач та відповідачка ОСОБА_2 були своєчасно та належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак в судове засідання не з'явилися та не надіслали на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник третьої особи - Служби у справах дітей Мостиської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, а надіслав на адресу суду заяву, в якій просить суд справу розглянути у її відсутності, проти задоволення заяви заперечує, оскільки дана сім'я не має власного житла.
Представник третьої особи - Мостиського РВ ГУ ДМС України у Львівській області судове засідання не з'явився, а надіслав на адресу суду заяву, в якій просить суд справу розглянути у її відсутності та вирішення заяви покладає на розсуд суду.
Інші учасники судового засідання були належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви,однак в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Дослідивши матеріали заяви про відстрочку виконання рішення суду, суд вважає, що у задоволенні такої слід відмовити з наступних підстав.
Згідно рішення Мостиського районного суду Львівської області, ухваленого 03.10.2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, треті особи - Мостиський РВ ГУ ДМС України у Львівській області, Служба у справах дітей Мостиської районної державної адміністрації, Дидятицька сільська рада Мостиського району Львівської області, ОСОБА_7, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - Судововишнянська міська рада Мостиського району Львівської області про усунення перешкод у користуванні житлом та вселення були: задоволені частково позовні вимоги за первісним позовом, а саме визнано ОСОБА_5, ОСОБА_6 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, - квартирою №5, що розташована за адресою: м.Судова Вишня, вул.Стуса, 22, Мостиського району Львівської області; зустрічний позов задоволено повністю, а саме вселено ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в квартиру №5, що розташована за адресою: м.Судова Вишня, вул.Стуса, 22, Мостиського району Львівської області, і зобов'язано ОСОБА_1 не чинити їм перешкоду к користуванні вказаною квартою та надати їм дублікат ключів від неї.
Зазначене рішення суду переглядалося у апеляційній інстанції і ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 27.01.2015 року залишено без змін. Рішення суду набрало законної сили 27.01.2015р. та станом на 29.04.2015р. сторони не зверталися до суду із заявою про видачу виконавчого листа для примусового звернення вищевказаного рішення до виконання.
16.03.2015р. заявник звернувся до суду з заявою про перегляд вищевказаного рішення суду за нововиявленими обставинами, а також останнім подано нову позовну заяву із інших підстав про визнання ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право на користування спірною квартирою.
Відповідно до ч.1 ст.373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Зі змісту наведеної норми Закону випливає, що відстрочення рішення суду можливе лише за наявності обставин, які утруднюють його виконання, приблизний перелік яких наведено у вказаній нормі, та у виняткових випадках.
Однак, як видно із поданої заяви, заявник просить відстрочити виконання рішення суду у зв'язку з подачею заяви про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами та зверненням до суду із новою позовною заявою про визнання такими, що втратили право на користування спірною квартирою, вказуючи що внаслідок виконання рішення Мостиського районного суду Львівської області від 03.10.2014р. та вселення позивачів за зустрічним позовом у цю квартиру буде передчасним та призведе до порушення прав осіб, які там проживають, не зазначаючи, які саме права будуть порушені.
Статтею 29 Конституції України та ст.13 ЦПК України закріплено принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.
Разом з тим, відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими для виконання на всій території України.
Статтею 349 ЦПК України встановлено, що рішення і ухвала суду касаційної інстанції набирають законної сили з моменту їх оголошення.
Суд відхиляє покликання заявника та його представника на те, що у випадку виконання рішення суду можуть виникнути негативні наслідки, оскільки такі є необґрунтованими, а також Цивільним процесуальним кодексом України у статтях 380- 382 закріплено механізм повороту виконання рішення суду у випадку скасування рішення, яке набрало законної сили та виконано або виконується.
Тобто, з наведених норм Закону видно, що особа, не на користь якої ухвалено судове рішення, має правові механізми для відновлення своїх порушених прав шляхом оскарження та застосуванням повороту виконання рішення суду.
У відповідності до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Таким чином, обставини, викладені у даній заяві, не є підставою для відстрочки виконання рішення Мостиського районного суду Львівської області від 03.10.2014 року, у розумінні змісту ст. 373 ЦПК України, оскільки такі жодним чином не перешкоджають та не утруднюють його виконання.
З огляду на наведене суд вважає , що заява задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197, 209, 210, 373 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку примусового виконання рішення суду - відмовити
На дану ухвалу протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення (отримання особами, без участі яких постановлено ухвалу) може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя (підпис) В.В.Борисенко
З оригіналом згідно:
Суддя В.В.Борисенко
Ухвала набрала законної сили
«___» ______________ 20___ р.
Суддя В.В.Борисенко