Справа № 1003/17874/12
2-а/1003/6251/12
11 грудня 2012 року Білоцерківський міськрайонний суд у складі:
головуючий - суддя Гапоненко А. П. ,
при секретарі - Миронова Н. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 м. Біла Церква справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради про зобов'язання здійснити певні дії ,-
Позивач, діючи в інтересах свого сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до суду з названим адміністративним позовом посилаючись на те, що посадові особи Білоцерківського міськвиконкому неправомірно відмовляють їй у видачі сину дитячого посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи. Такі дії відповідача вважає незаконними і такими, що порушують права її дитини. В даний час вона не має можливості отримати посвідчення особи потерпілої від наслідків ЧАЕС, а тому змушена звернутись до суду з зазначеним адміністративним позовом, яким просить суд зобов'язати відповідача прийняти документи неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.. Біла Церква для оформлення довідки (додаток №9) та направити подання до Київської облдержадміністрації для надання статусу потерпілої дитини від аварії на ЧАЕС.
В судовому засіданні позивач повністю підтримала свої позовні вимоги, пославшись на обставини та підстави, викладені у адміністративному позові, просила їх задовольнити.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутність та заперечення проти задоволення позову.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка, її чоловік ОСОБА_3 та їхній син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживають у м. Біла Церква з 10.04.1985 року та 15.11.1996 року, що підтверджується наданою суду довідкою ЖЕК № 1та копією паспорта батька сина, копією трудової книжки позивачки. Факт проживання сина позивача у місті Біла Церква підтверджується рядом письмових доказів, а саме: свідоцтвом про народження, з якого вбачається, що син народився в м. Біла Церква і відповідно проживав з батьками, які проживали та працювали в м. Біла Церква, яка відноситься до зони підвищеного радіоекологічного контрою.
Згідно ст.27 Закону України" Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, належать неповнолітні діти, які: проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше трьох років у зоні посиленого радіоекологічного контролю.
У відповідності до ст. 65 зазначеного Закону, потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Дітям, які не досягли повноліття, посвідчення видаються на загальних підставах та вручаються батькам. Посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документом, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом.
Відповідно до п.8 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. N 51) , неповнолітнім дітям, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, видаються посвідчення жовтого кольору, серія ОСОБА_4 посвідчень провадиться: обласними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання на підставі довідки встановленого зразка .
В п.10 Порядку зазначено, що дітям, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, посвідчення видаються на підставі довідки встановленого зразка( додатки № 3-10), яка видається органом місцевого самоврядування.
12.06.2012 року позивач звернулась до відповідача з письмовою заявою в якій виклала прохання видати її сину посвідчення дитини потерпілого від Чорнобильської катастрофи. Однак листом № Д-1734 від 19.07.2012 року їй було відмовлено, оскільки у сина відсутня реєстрація за місцем проживання на протязі трьох років, а сина було зареєстровано лише 15.12.2011 року.
Згідно ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків, або одного з них, з ким вона проживає. Реєстрація проживання батька малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1985 року в м. Біла Церква підтверджується довідкою та копією паспорта. Відповідно місцем проживання сина є також м. Біла Церква.
Згідно із ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства Украї ни суд при вирішенні спору керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передба чені Конституцією України.
Як встановлено судом, позивачу було відмовлено відповідачем в прийнятті документів для оформлення дитячого посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки дитина не була зареєстрована за місцем проживання батьків, але весь час проживала та проживає в м. Біла Церква. З врахуванням наведено відмову відповідача саме з цих підстав суд вважає необґрунтованою.
В ст.15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" мова йде про довідку встановленого зразка( в даному випадку додаток № 9 до Закону), а не про довідку яка видається житлово-експлуатаційними конторами. На це було вказано і в роз"ясенні Мін чорнобиля України ще від 02.12.1992 року № 273/7, згідно якого для дітей, які проживали на момент аварії чи прожили після аварії не менше 3 років у зоні посиленого радіоекологічного контролю, довідки( додатки № 9) видаються райдержадміністраціями чи виконкомами місцевих рад за місцем їх проживання в населених пунктах, віднесених до зон радіоактивного забруднення.
Крім того, відповідно до ст.2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Суд приходить до висновку, що наданими суду доказами, на які вказано вище в постанові, підтверджується той факт, що син позивачки проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, до якої належить і м. Біла Церква, з дня народження не менше трьох років, що є підставою для оформлення йому довідки ( додаток № 9) і для направлення подання до Київської облдержадміністрації стосовно вирішення питання щодо видачі йому посвідчення дитини, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, серії Д.
В зв'язку з наведеним суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача прийняти документи позивача для вирішення питання про оформлення належних документів з цього приводу.
Керуючись ст.ст. 14,15,27,63 ЗУ „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, ст.29 ЦК України, постановою КМУ від 20.01.1997 року № 51 „Про затвердження порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”,ст.ст.6,17,158-163,167,185,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 - задовольнити.
Зобов'язати управління соціального захисту та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Білоцерківської міської ради оформити довідку (додаток №9) та здійснити подання до Київської облдержадміністрації для вирішення питання про видачу посвідчення дитини, яка належить до потерпілих від Чорнобильської катастрофи на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя ОСОБА_5