Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 11/0690/561/11
Стаття ч.1 ст. 122 КК
11 серпня 2011 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого................................ ОСОБА_1,
суддів..............................ОСОБА_2, ОСОБА_3
з участю прокурора.....................ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_6 на вирок Ружинського районного суду Житомирської області від 21 травня 2011 року, яким засуджено
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3. вул. Бр. Ямкових, 1, Ружинського району, Житомирської області, українця, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого ТОВ «Адмірал Інтернейшнл ЛТД ІНК», м. Київ, раніше не судимого,
- за ч.1 ст.122 КК України до покарання у виді виправних робіт на строк 2 (два) роки з відрахуванням в дохід держави 20 % (двадцять) заробітку.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 -736 грн. 01 коп.(сімсот тридцять шість) гривень 01 коп. матеріальних збитків, та в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 (десять тисяч) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Ружинської центральної районної лікарні смт. Ружин, вул. Леніна 30, р/р 35412002002677 в УДК В Житомирській області, МФО 811039, кошти в сумі - 132 (сто тридцять дві) гривні 42 коп.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Білоцерківської міської лікарні № 2 м. Біла Церква, вул. Семешко, 9, Київської області, р/р 35412100200002 в УДК в Київській області МФО 821018, кошти в сумі 965, 40( дев'ятсот шістдесят п'ять) гривень 40 коп.
Згідно вироку, ОСОБА_5 15.04.2007р. близько 1 год.30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаючи, що його родич ОСОБА_6, з яким він на протязі тривалого часу перебуває у неприязних стосунках, приїхав у с Дерганівку Ружинського району, на автомобілі ОСОБА_7, разом з останнім поїхав у с. Дерганівку до місця проживання ОСОБА_6 для з'ясування стосунків.
Розбудивши ОСОБА_6 стуком у вікно, ОСОБА_5 зайшов у його будинок по вул. Центральній, 110 в с. Дерганівка Ружинського району Житомирської області, де між ним та ОСОБА_6 виникла сварка, яка переросла в бійку. В ході бійки ОСОБА_5 умисно наніс ОСОБА_6 не встановлену кількість ударів руками по голові і тулубу, а також вдарив його дерев'яним стільцем по лівій нозі. Внаслідок цього, потерпілому заподіяні тілесні ушкодження у вигляді забійних ран в тім'яній та потиличній ділянках голови, струсу головного мозку, саден в ділянці правого вуха, правої щоки, крововиливу на лівому плечі; перелому 3-4-5 пальців лівоі стопи основних фаланг, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 325 від 06.10.2008р. відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
В апеляції засуджений ОСОБА_5 вважає, що вирок фактично побудований тільки на підставі показань потерпілого ОСОБА_6, з яким він довгий час знаходиться в неприязних стосунках, і у того є всі підстави обмовити його у скоєнні злочину.
Більш того, стверджує, що показання потерпілого які він давав на попередньому слідстві та у судовому засіданні /а-с 13,27,116/, суттєво різняться.
Спочатку ОСОБА_6 заявляв, що його бив Кирилюк В.0. кастетом по голові, після чого він втратив свідомість і впав на підлогу. Потім його хтось бив лежачого, і начебто він ударив його стільцем по нозі і той отримав травму ноги./а-с 13/.
07.06.2007р./а-с 27/, ОСОБА_6 дає вже інші показання.
В судовому засіданні ОСОБА_6 та він вимагали особистого допиту ОСОБА_7 який міг внести певну ясність про обставини конфлікту. Суд прийняв рішення про виклик в суд ОСОБА_7, В.0., але не зміг забезпечити його явку.
Фактично єдиний свідок, який міг би пояснити що сталося з потерпі лим ОСОБА_6 і звідки у нього тілесні пошкодження ОСОБА_7 - не був допитаний в судовому засіданні.
Суд поклав у вирок показання недопитаних в судовому засіданні свідків, оголосивши показання, які вони дава ли на досудовому слідстві /Кирилюк В.0., ОСОБА_8, ОСОБА_9П/.
Суд мав перевірити всі докази, які були надані йому слідством, допитавши особисто всіх свідків, а не зачитувати в суді їх показання з кримінальної справи.
Вважає, що суд допустив явну неповноту судового слідства та однобічність в розгляді даної кримінальної справи, що є недопустимим. Закон вимагає повне і об'єктивне дослідження всіх доказів, які надаються слідством суду.
Просить скасувати, вирок суду та направити кримінальну справу на новий судовий розгляд.
Потерпілий ОСОБА_6 в апеляці також вважає вирок суду незаконним та необгрунтованим, таким, що підлягає скасуванню внаслідок формальності, однобічності та неповноти досудового і судового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Призначене судом покарання є занадто м'яким і не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого. До того ж, він не може погодитися з вироком суду в частині, що стосується цивільного позову, а саме з присудженим розміром моральної шкоди та відмовою суду у відшкодуванні витрат на правову допомогу.
Незаконність та необґрунтованість вироку суду полягає в наступному.
ОСОБА_7 брав безпосередню участь у його побитті. Він був озброєний кастетом і наносив удари по голові та тулубу. Проте під час досудового та судового слідства ОСОБА_7 залишився свідком. Обвинувачення йому не пред'являлося, до відповідальності він не притягнутий. Злочинні дії ОСОБА_7 залишилися не покараними.
Досудовим та судовим слідством не встановлено також корисливий мотив в діях ОСОБА_5 та ОСОБА_7, незважаючи на те, що він вказував на це під час допитів та очних ставок, надавав письмовий доказ - боргову розписку ОСОБА_5
Суд призначив занадто м'яке покарання ОСОБА_5 Підсудний не визнав своєї вини у скоєнні злочину, не розкаявся, перешкоджав слідству. Під час досудового слідства та розгляду справи у суді ОСОБА_5 поводився зухвало, ніколи не попросив вибачення, не запропонував допомоги на лікування, а навпаки висловлював погрози й образи на його адресу.
Суд встановив, що ОСОБА_5 нібито працює у ТОВ «Адмірал Інтернейпшл ЛТД ІНК» у місті Києві, по вулиці Василенка, буд.7-А, тому призначив йому покарання у виді виправних робіт за місцем роботи. Проте він/потерпілий/ особисто виїжджав за цією адресою і пересвідчився, що вказаного товариства там немає. Надавав суду показання з цього приводу. Проте ні слідчий, ні суд, ні державний обвинувач не звернули уваги на його показання, не вжили заходів для перевірки місця роботи ОСОБА_5
Суд не задовольнив в повному обсязі цивільний позов, хоча він переніс тяжкий нервовий стрес, втратив почуття безпеки, тому що злочинці вдерлися до нього вночі, напали зненацька у його власному будинку. Внаслідок побиття він тривалий час був змушений лікуватися. З 15.04.2007 р. по 17.04.2007 р. перебував в стаціонарі Ружинської районної лікарні. З 17.04.2007 р. по 27.04.2007 р. лікувався в стаціонарі нейрохірургічного відділення Білоцерківської міської лікарні № 2. З 07.05.2007 р. по 16.05.2007 р. перебував на амбулаторному лікуванні в поліклінічному відділенні Білоцерківської міської лікарні №1. Це підтверджується численними медичними документами, що є в матеріалах справи.
Суд зменшив моральну шкоду з 20 000 грн. до 10 000 грн. лише з тих мотивів, що у ОСОБА_5 відсутнє рухоме та нерухоме майно і він не має доходів і неспроможний відшкодувати моральну шкоду.
Крім цього, з незрозумілих причин суд повністю відмовив йому у відшкодуванні витрат на правову допомогу в сумі 1250 грн., поставів під сумнів належність платіжного документу - квитанції до прибуткового касового ордеру. Вважає, що в цьому також виявилася необ'єктивність суду.
Просить скасувати вирок суду та повернути кримінальну справу на додаткове розслідування.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про відсутність підстав для задоволення апеляцій, засудженого ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_6 які підтримали кожний свою апеляцію, обговоривши доводи апеляцій та перевіривши матеріали кримінальної справи відповідно до вимог ст. 365 КПК України, судова апеляції залишає без задоволення, а вирок суду без зміни з наступних підстав.
Суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 22 КПК України, всебічного, повно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, як ті, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого і прийшов до обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_5 в умисному заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6, тобто, злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України.
Обгрунтовуючи вину ОСОБА_5 суд послався у вироку на досліджені докази, у тому числі, показання потерпілого ОСОБА_6, про те, що вночі біля 130год. його розбудили стуком у вікно двоюрідний брат ОСОБА_5 зі своїм зятем ОСОБА_7, які почали виривати двері. Зайшли у хату двох, та почали його бити руками та ногами по різних частинам тіла. Коли він вискочив на лежанку, щоб його не дістали, ОСОБА_5 схопив за спинку деревяного стільця і вдарив ним по лівій ступні, від чого він відчув різкий біль. Уловивши момент вибіг з хати і втік на двір, де заховався. Коли ОСОБА_5 з ОСОБА_7 поїхали, він пішов до сусідів за допомогою, розповів їм про те, що сталося. Його відвели на колгосп до чергової, викликали швидку допомогу і госпіталізували в Ружинську ЦРЛ.
Ці обставини стверджуються показаннями:
-свідка ОСОБА_9 про те, що в ніч з 14 на 15 квітня 2007р. вона чергувала в конторі колгоспу, близько 2 год. ночі прийшов ОСОБА_6 зі слідами побоїв, скаржився на біль, на запитання повідомив, що вночі до нього увірвалися ОСОБА_5 з якимось чоловіком та побили його. Викликали швидку допомогу, яка забрала ОСОБА_6 в лікарню, /а.с.53 / ;
- свідка ОСОБА_7 про те, що повертаючись вночі 15.04.2007р. з ОСОБА_5 із кафе «Княжна», що заходиться в с. Білилівка, останній попросив його під'їхати до знайомого ОСОБА_6, який на початку місяця побив його дружину. Під'їхавши за вказаною адресою, він висадив ОСОБА_5, а той пішов до будинку. Почувши звідти якийсь шум, також пішов у будинок. Там в кімнаті, де горіло світло, побачив ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які билися, штовхалися між собою, сварилися. Він почав їх розбороняти, при цьому штовхнув і вдарив у тулуб ОСОБА_6, коли той кинувя до нього. ОСОБА_6 вибіг з будинку, а він забрав тестя і повіз додому. Коли заходив у будинок, двері були відкриті, в кімнаті, де сварилися ОСОБА_5 з ОСОБА_6 на підлозі валявся стілець, в кімнаті був деякий безлад, але що саме, не пам'ятає, бо уваги на це особливо не звернув/а.с. 35, 153-154/
- свідка ОСОБА_8 про те, що 14.04.2007 року ОСОБА_6 приїхав у с. Дерганівку, щоб прибрати перед проводами на кладовищі. Цього ж вечора вона бачила ОСОБА_6 у нормальному стані, без слідів побоїв і тілесних ушкоджень. 15.04.2007 року вночі, близько 2.00 год. її розбудив ОСОБА_6, у якого на обличчі була кров та явні ознаки побоїв і тілесних ушкоджень. Вона позвала сусіда ОСОБА_10
Коли зайшли в будинок ОСОБА_6, де вона збирала йому з собою речі в лікарню, то побачила, що в хаті безлад, на підлозі валяються стільці, розкидані різні речі, зірвані з вікна штори.
Швидку допомогу викликали вони. ОСОБА_6 на їхні запитання повідомив, що його побив ОСОБА_5 із своїм зятем. / а.с. 54 /.
- свідка ОСОБА_11, що 14.04.2007 року увечері, біля 21 год. бачив ОСОБА_6 у нормальному стані, без слідів побоїв і тілесних ушкоджень. Вночі, коли спав, його розбудила дружина, бо хтось стукав у вікно. Вийшовши надвір, побачив ОСОБА_6 зі слідами побоїв. На ньому була кров на руках і на обличчі. ОСОБА_6 розповів, що його побив ОСОБА_5П із своїм зятем ОСОБА_7 за гроші, які він позичав. Коли йшли до контори жалівся, що болить бік, накульгував на ногу.
- свідка ОСОБА_12 про те, що напередодні події ОСОБА_5 та ОСОБА_7 перебували в кафе «Княжна» допізна, де вживали спиртні напої. Наступного дня вона дізналася що в с. Дерганівка уночі ОСОБА_5 та ОСОБА_7 побили ОСОБА_6 /а.с.51-52 /.
- протоколами очних ставок між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 від 21.04.09р./а.с.120-122 /; між ОСОБА_5 та ОСОБА_13 від 28.04.09р /а.с. 133 /; між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 від 28.04.09р. / а.с. 134 /; між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 від 20.06.09р. /а.с. 160-161 /; між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 24.06.09р. /а.с. 174-176 /, в ході яких були перевірені показання кожного з учасників;
- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 08.07.2007р. з участю ОСОБА_6 в ході якого ОСОБА_6 показав хто, як, куди, чим і за яких обставин побив його та заподіяв йому тілесні ушкодження, при цьому вказав, що удар стільцем по лівій
стопі наніс ОСОБА_5 /а.с.37-45 /.
- висновком судово-медичної експертизи № 325 від 06.10.2008р., згідно якого ОСОБА_6 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді забійних ран в тім'яній та потиличній ділянках голови, струсу головного мозку, саден в ділянці правого вуха, правої щоки, крововиливу на лівому плечі; перелому 3-4-5 пальців лівої стопи основних фаланг, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Дані ушкодження виникли від неодноразової дії тупих твердих предметів, що і можливо за обставин вказаних ОСОБА_6 при відтворенні обстановки та обставин події. Враховуючи характер ушкоджень, їх розташування, було не менше шести місць прикладення сили, кількість ударів може не відповідати кількості заподіяних тілесних ушкоджень, /а.с.86/.
- протоколом огляду місця події від 17.04.2007р. - будинку ОСОБА_6 в с. Дерганівка Ружинського району, де було виявлено і описано порушення зовнішньої обстановки, зокрема: розкидані речі, стільці, зірвані штори, розбите вікно, плями темно-бурої речовини,
схожої на кров на підлозі./а.с. 17-18/.
- копією картки виїзду швидкої меддопомоги, згідно якої виклик про необхідність надання допомоги на станцію надійшов о 2 год. 35 хв. 15.04.2007р., бригада ШМД виїхала в с. Дерганівку, надала першу медичну допомогу ОСОБА_6, доставила його в лікарню, /а.с.64 /.
Наведені докази є послідовними, не суперечливими, а тому не викликають будь-яких сумнівів у судової колегія, яка вважає їх достовірними та такими, що повністю спростовують доводи в апеляції засудженого ОСОБА_5 про його непричетність до отриманих ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.
Кваліфікація дій ОСОБА_5 за ч.1 ст.122 КК України вірна, оскільки ОСОБА_5 умисно заподіяв середньої тяжкості тілесне ушкодження ОСОБА_6, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Що стосується тверджень в апеляції потерпілого ОСОБА_6 про те, що до кримінальної відповідальності притягнуті не всі особи, маючи на увазі ОСОБА_7, то з його ж пояснень на досудовому слідстві, в суді І інстанції та під час апеляційного розгляду справи вбачається що саме діями ОСОБА_5 йому спричинені тілесні ушкодження у вигляді перелому 3-4-5 пальців лівої стопи основних фаланг, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я. А тому дане обвинувачення пред'явлене саме ОСОБА_5, а справа судом розглянута в межах пред'явленого обвинувачення та відповідно до вимог ст.275 КПК України.
Крім того, у т.1 на а.с.177-178 є не скасована постанова щодо ОСОБА_7 про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками злочинів передбачених ст.ст.122,125,126 КК України. Ця постанова ОСОБА_6 не оскаржена.
Оскільки інші зафіксовані судово-медичною експертизою тілесні ушкодження у ОСОБА_6 відносяться до категорії легких, а мотивом конфлікту стали неприязні стосунки між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, то ОСОБА_6 мав змогу звернутись зі скаргою приватного обвинувачення про притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за відповідними статтями Кримінального кодексу, чим своєчасно він не скористався.
За таких обставин, підстави для направлення кримінальної справи на додаткове розслідування відсутні.
Не зміг потерпілий ОСОБА_6 як в суді І інстанції так і під час апеляційного розгляду справи обґрунтувати судові витрати в сумі 1250 грн.
При розгляді цього питання суд І інстанції зазначив, що в матеріалах справи відсутні документальні докази про отримання вказаних коштів адвокатом. Квитанція прибуткового касового ордера № 27 на суму 1250 грн. (ОСОБА_4 тисяча двісті п'ятдесят гривень) не являється належним платіжним документом, що посвідчує розрахунку операцію.
За таких обставин, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляції в цій частині.
Належним чином обґрунтував суд першої інстанції прийняте рішення про стягнення моральної та матеріальної шкоди на користь потерпілого, зазначивши у вироку, що позов підлягає задоволенню в сумі 736, 01 грн., а в сумі 100 грн., не підтверджений документально, а тому в цій частині відмовив у задоволенні.
Моральну шкоду суд задовольнив частково, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи душевні страждання та фізичний біль які переніс потерпілий, порушення його життєвих зв'язків внаслідок перебування на лікуванні, а також майновий стан підсудного ОСОБА_5, відсутність рухомого та нерухомого майна, інших доходів, що свідчить про неспроможність підсудного ОСОБА_5 відшкодувати заявлену суму моральної шкоди.
Призначене ОСОБА_5 покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, врахо вує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України, пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_5П не встановлено.
Обставин, які відповідно до ст.67 ККУкраїни, обтяжують покарання підсудного ОСОБА_5 вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_5, суд також врахував дані, які характеризують підсудного ОСОБА_5, який раніше не судимий і не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, працює та призначає покарання у виді виправних робіт.
Посилання в апеляції, що ТОВ «Адмірал Інтернейпшл ЛТД ІНК» у місті Києві, по вулиці Василенка, буд.7-А не знаходиться заперечується засудженим та спростовується довідкою у т.2 на а.с. 205. Крім того, ця обставина не дає підстав для зміни чи скасування вироку.
Істотних порушень вимог кримінально - процесуального закону не встановлено, а тому підстав для скасування чи зміни вироку, з мотивів викладених у скаргах не вбачається.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України, судова колегія, -
Апеляції засудженого ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Ружинського районного суду Житомирської області від 21 травня 2011 року щодо ОСОБА_5 - без зміни.
Судді: