Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 11/0690/624/11
Стаття ч.3 ст.185,ч.2 ст. 289 КК
09 серпня 2011 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого.................................... ОСОБА_1,
суддів....................................ОСОБА_2, ОСОБА_3
з участю прокурора...............................ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_5 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 червня 2011 року, яким, засуджено
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України з неповною середньою освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, непрацюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,
- за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_5 до відбуття 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Запобіжний захід - взяття під варту.
Строк відбуття покарання засудженому рахувати з моменту його затримання, тобто з 26 березня 2010 року.
Речові докази по справі - автомобіль НОМЕР_1 та телевізор "LG 29FX5RLX», які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_6, залишити потерпілому. Автомобіль «ГАЗ 3110» д.н.з. AM 6433 AM, який знаходиться на зберіганні у свідка ОСОБА_7, залишити свідку.
Згідно вироку, 6 серпня 2009 року приблизно о 10 годині ОСОБА_5, з метою таємного викрадення чужого майна, вийнявши руками скобу навісного замка вхідних дверей будинку № 24 в провулку Сабурова в м. Бердичеві, проник в середину, звідки таємно викрав телевізор «29FX5RLX», належний ОСОБА_6, чим завдав власнику матеріальної шкоди на загальну суму 1775 грн.
Цього ж дня, приблизно о 14 годині ОСОБА_5, за попередньою змовою з ОСОБА_8, засудженим вироком Бердичівського міськрайонного суду від 11 березня 2010 року, повторно, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, проникли на територію домогосподарства № 24 в провулку Сабурова м. Бердичева, звідки, скориставшись послугами радіо-таксі «15-62», відбуксирували автомобіль НОМЕР_1, належний ОСОБА_6, вартістю 4992 грн. до пункту прийому металобрухту ПП «Вікторія центр», розташованого за адресою: м. Бердичів вул. Низгірецька. 4-А, тобто, тобто, незаконно заволодів транспортним засобом.
В апеляції засуджений просить застосувати до нього ст. 66 та ст.69 КК України, та призначити більш м'яке покарання, ніж передбачене законом.
Вважає покарання не справедливим, занадто суворим, без врахування ряду пом'якшуючих обставин по справі, а саме: у судових дебатах свою вину визнав повністю, в ході судового та досудового слідства вину визнавав частково, сприяв розкриттю злочину, тяжких наслідків завдано не було, має сім'ю та на утриманні неповнолітню дитину.
Апеляція державного обвинувача ним відкликана, що не суперечить вимогам ст.355 КПК України.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про відсутність законних підстав для задоволення апеляції засудженого, засудженого ОСОБА_5 підтримавшого свою апеляцію, обговоривши доводи апеляцій та перевіривши матеріали кримінальної справи відповідно до вимог ст. 365 КПК України, судова колегія залишає апеляцію без задоволення а вирок суду без зміни з наступних підстав.
Вина засудженого та кваліфікація його дій в апеляціях не оспорюються. Що стосується покарання, то суд першої інстанції при його призначенні врахував та зазначив у вироку ступінь тяжкості вчиненого злочину - злочин тяжкий, особу винного, який раніше не судимий, по місцю проживання характеризується посередньо, на утриманні має неповнолітню дитину.
Судом першої інстанції не було враховано пом'якшуючу обставину - щире каяття, оскільки така обставина не знайшла свого підтвердження в ході судового слідства.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено.
Прийнявши до уваги ці обставини, суд прийшов до висновку про необхідність призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі з конфіскаціє всього майна, оскільки вважає, що лише повна ізоляція підсудного від суспільства буде необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.
Покарання ОСОБА_5 призначене в межах санкцій ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України, а остаточне покарання призначене відповідно до ч.1 ст. 70 КК України 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
За таких обставин апеляція засудженого ОСОБА_5 не підлягає задоволенню, оскільки ряд пом'якшуючих обставин на які посилається засуджений в своїй апеляції враховано судом першої інстанції при винесенні вироку.
Таким чином, покарання призначене засудженому ОСОБА_5 відповідає положенням Загальної частини Кримінального кодексу - ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що його пом'якшують.
Істотних порушень вимог кримінально - процесуального закону не встановлено, а тому підстав для скасування чи зміни вироку відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, судова колегія, -
Апеляцію засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 червня 2011 року щодо ОСОБА_5 - без змін.
Судді: