19.08.2011
< копія >
15 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/4926/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 < Текст >
при секретаріОСОБА_2
< Список >
< найм. Пр. > < ПІБ Пр. >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 206,98 грн., -
Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 в якому просить стягнути з ОСОБА_3 на користь бюджету в рахунок погашення боргу по земельному податку з фізичних осіб 206,98 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок порушення вимог статей 91, 96 Земельного кодексу України відповідач має податковий борг по земельному податку у сумі 206,98 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2011 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 06.07.2011 року.
У судовому засіданні, відкритому 06.07.2011 року, розгляд справи відкладався.
Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу "Камертон".
У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду даної справи повідомлені належним чином.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
14.11.2006 року ОСОБА_3 звернувся до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська з заявою про реєстрацію його власником земельної ділянки площею 1051, 0 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1.
Право власності на вищевказане майно виникло у відповідача на підставі свідоцтва про спадщину за законом засвідчене державним нотаріусом п'ятої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 12.07.2006 року.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року № 2535-XII (надалі по тексту Закон України № 2535-XII) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
У статті 5 цього Закону визначено, зокрема, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, суб'єктом - власник земельної ділянки і землекористувач, у тому числі орендар.
За змістом статті 15 вказаного Закону обов'язок сплачувати за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.
У частинах 1, 2 статті 125 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року № 2768-ІІІ (надалі по тексту Закон України № 2768-ІІІ) (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Статтею 126 Закону України № 2768-ІІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюється статтями 120 Закону України № 2768-ІІІ та 377 Цивільного кодексу України від 16.03.2003 року № 435-ІV.
Нинішня редакція цих норм чітко встановлює, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.
Згідно частини 3 статті 14 Закону України № 2535 -ХІІ нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.
Відповідно до частини 3 статті 17 Закону України № 2535 -ХІІ земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.
Згідно із абзацем 2 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (надалі по тексту Закону України № 2181-ІІІ) у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу донарахована сума земельного податку з фізичних осіб у сумі 63,80 грн. згідно податкового повідомлення № НОМЕР_1 від 05.06.2008 року та встановлено граничний строк сплати 14.11.2008 року.
У відповідності з пп. 5.2.1. п. 5.2. статті 5 Закону України № 2181-ІІІ податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.
З урахуванням викладеного податкове зобов'язання відповідача зі сплати земельного податку з фізичних осіб у сумі 63,80 грн. є узгодженим з 05.06.2008 року.
Також 04.06.2009 року позивачем було винесено податкове повідомлення № НОМЕР_2 зі сплати земельного податку з фізичних осіб у сумі 73,50 грн. та встановлено граничний строк сплати 16.11.2009 року. Податкове повідомлення було отримано відповідачем та є узгодженим з 19.06.2009 року.
26.05.2010 року позивачем винесено податкове повідомлення № 0027971703/0 зі сплати земельного податку з фізичних осіб у сумі 77,84 грн. та встановлено граничний строк сплати 15.11.2010 року.
Пунктом 6.2. статті 6 Закону України № 2181-ІІІ встановлено, що у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
У зв'язку з відсутністю відповідача за місцезнаходженням податкове повідомлення № № 0027971703/0 від 26.05.2010 року було розміщено на дошці оголошень, про що складено акт № 006110 від 10.09.2010 року.
З урахуванням викладеного податкове зобов'язання відповідача зі сплати земельного податку з фізичних осіб у сумі 77,84 грн. є узгодженим з 10.09.2010 року.
У зв'язку з наявністю переплати сума податкового боргу була зменшена та склала 206,98 грн.
Пунктом 6.2. статті 6 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.
23.11.2007 року позивачем була винесена перша податкова вимога № 1/226 на суму 24,68 грн., яка була розміщена на дошці податкових оголошень 09.01.2008 року.
13.02.2008 року позивачем була винесена друга податкова вимога № 2/28, яка була розміщена на дошці податкових оголошень 03.07.2008 року.
З урахуванням приписів пункту 6.2. статті 6 Закону України № 2181-ІІІ податкова вимога від 23.11.2007 року № 1/226 та податкова вимога від 13.02.2008 року № 2/28 є такими, що вручені відповідачу належним чином.
Відповідно до п. 20.1.18 ст. 20 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
На підставі п. 4 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ч. 1, 2 ст. 125, ст. 126 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року № 2768-ІІІ, ч. 1 ст. 2, ст. 5, ст. 15 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року № 2535-XII, п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України, п.п. 5.2.1, п. 5.2, абз. 2 п.п. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5, п. 6.2 ст. 6 Закону України від 21.12.2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 (49101, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь бюджету на р/р 33211813700007, одержувач: відділення держказначейства у Кіровському районі м. Дніпропетровська, УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, ОКПО 24232360, код платежу 13050300 в рахунок погашення боргу по земельному податку з фізичних осіб суму 206,98 грн. (двісті шість гривень 98 копійок).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -19.08.2011 р.
Суддя < (підпис) > < Текст > < Список > < Список > < Список >ОСОБА_1 < Текст > < ПІБ Судді > < ПІБ Судді >