29 липня 2015 року Житомир справа № 806/2205/15
категорія 6.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Токаревої М.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 управління Держземагенства у Житомирській області про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_4 управління Держземагенства у Житомирській області про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити дії. В обгрунтування позову позивачі зазначили, що ОСОБА_4 управлінням Держземагенства у Житомирській області відмовлено у наданні їм дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 2,00 га кожна у власність, розташованої на території Іванківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, для ведення особистого селянського господарства. Відмову мотивовано тим, що земельні ділянки площею 8,0 га, 7,43 га та 7,0 га на підставі наказу від 15.04.2015 року №84 були включені до переліку земельних ділянок права на які виставляються на земельні торги для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у формі аукціону. Позивачі вважають таку відмову протиправною у зв'язку з чим, просять визнати протиправними дії щодо відмови й наданні дозволів на розробку проектів землеустрою та зобов'язати відповідача видати дозволи на розроблення проектів землеустрою.
Представники сторін просили справу розглянути у порядку письмового провадження.
У відповідності до ч.4 ст.122 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 15.04.2015 року позивачі звернулась до головного управління Держземагенства у Житомирській області із клопотанням про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтовною площею 2,00 га кожна, розташованих на території Іванківської сільської ради, Андрушівського району Житомирської області для ведення особистого селянського господарства.
ОСОБА_4 управління Держземагенства у Житомирській області № 19-5-0.21-6901/2-15 від 28.04.2015 року позивачам відмовлено у наданні вказаного дозволу.
Зі змісту вказаного листа слідує, що у ході вивчення наданих позивачами матеріалів вбачається, що земельні ділянки площею 8,0 га, 7,43 га та 7,0 га були включені до переліку земельних ділянок права на які виставляються на земельні торги для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у формі аукціону. У зв'язку з чим Головне управління Держземагенства у Житомирській області рекомендувало, позивачам за бажанням прийняти участь у земельних торгах щодо отримання права користування земельними ділянками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Дійсно, Відповідно до наказу Держземагенства від 15.04.2015 року №84 до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, для продажу прав на них на земельних торгах земельні ділянки згідно з переліком, що додається, зокрема земельні ділянки площею 8,0 га, 7,43 га та 7,0 га, які знаходяться на території Іванківської сільської ради Андрушівського району.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно ст. 33 ЗК України земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.
Згідно із ч. 2 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною 7 ст. 118 вказаного Кодексу передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, наведеною нормою законодавства визначено вичерпний перелік підстав, для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Зі змісту оскаржуваної відмови слідує, що відповідачем не наведено жодних підстав, передбачених ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, за яких позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки.
Таким чином, відповідачем клопотання позивачів про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства не розглянуто, натомість прийнято необґрунтовану відмову від 28.04.2015 року № 19-6-0.21-6901/2-15.
Більше того, згідно наявної у матеріалах справи роздруківки офіційного сайту ОСОБА_4 управління Держземагенства у Житомирській області щодо переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які станом на 10.06.2015 року права на які можуть бути продані на земельних торгах на території Андрушівського району Житомирської області встановлено, що земельні ділянки, на які претендують позивачі до вказаного переліку не включені, оскільки у цьому переліку не вказано жодної земельної ділянки на території Іванківської сільської ради.
Відтак дії ОСОБА_4 управління Дежземагенства у Житомирській області щодо відмови у наданні позивачам дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 гектари кожна на території Іванківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області суперечать нормам чинного законодавства України та є протиправними.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ОСОБА_4 управління Держземагенства у Житомирській області надати дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га кожна на території Іванківської сільської ради Андрушівського району суд зазначає наступне.
Питання щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування (на безконкурентних засадах) для всіх потреб регулюється нормами земельного законодавства України та входить до повноважень відповідача та є його дискреційною функцією, а тому суд не може надавати правової оцінки діям відповідача, які можуть бути вчинені ним в майбутньому в порядку регламентованому земельним законодавством України.
Разом з тим, визначаючись стосовно вказаної позовної вимоги з урахуванням підстав, зазначених позивачами у позові, та завдання адміністративного судочинства щодо захисту порушеного права та інтересів позивача, що передбачено ст. 2 КАС України, суд вважає, що відмовою ОСОБА_4 управління Держземагенства у Житомирській області 28.04.2015 року такі права та інтереси позивачів порушені, з огляду на попередній висновок суду щодо порушення процедури розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.
Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, про зобовязання відповідача вчинити певні дії, стягнення з відповідача коштів тощо. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.
Надавши правову оцінку всім обставинам справи, суд, з метою захисту прав та інтересів позивача, з урахуванням вимог ст. 162 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов шляхом зобов'язання ОСОБА_4 управління Держземагенства у Житомирській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 від 15.04.2015 року про надання дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 гектари кожна на території Іванківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області.
Керуючись статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії головного управління Держземагенства у Житомирській області щодо відмови у наданні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 гектари кожна на території Іванківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, викладеної у листі № 19-6-0.21-6901/2-15 від 28.04.2015 року.
Зобов'язати головне управління Держземагенства у Житомирській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 від 15.04.2015 року про надання дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 гектари кожна на території Іванківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя М.С. Токарева