15 липня 2015 року м.Житомир справа № 806/2373/15
категорія 12
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Токаревої М.С.,
секретар судового засідання Смолінська І.П.,
за участю: представників позивача та відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про скасування наказу,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про скасування наказу. В обґрунтування позову позивач зазначив, що наказом Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 08.06.2015 року №895/11 її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність. Позивач вказує, що на її переконання оскаржуваний наказ винесено без врахування всіх обставин та з порушенням вимог чинного законодавства, а тому просить його скасувати.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та заперечував щодо його задоволення з підстав викладених у письмових запереченнях.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, дійшов висновку, що позов обґрунтований та його слід задовольнити з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи наказом Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 08.06.2015 року №895/11 ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Наказ мотивовано тим, що головним спеціалістом відділу організації та контролю за виконанням рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_1 не було забезпечено контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання державними виконавцями рішень та інших органів (посадових осіб) у порядку та спосіб, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", та не було надано правову оцінку діям начальника відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 та його заступника ОСОБА_3, які оскаржувались директором ПП "Адлер".
У ході розгляду справи встановлено, що 14 лютого 2015 року до Державної виконавчої служби України надійшла скарга на дії державних виконавців відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції від приватного підприємства "Адлер" вих. № 19/03 від 10.02.15.
27 лютого 2015 року до відповідача надійшов запит від Державної виконавчої служби України про надання інформації за вищевказаною скаргою вих. № 15-0-34-753/7 від 20.02.15.
06 березня 2015 року на виконання запиту Державної виконавчої служби начальником управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_4 надано відповідь вих. № 3062/7/3.3-01/3.3.
У оскаржуваному наказі зазначено, що було встановлено факт неналежного розгляду скарги директора ПП "Адлер" головним спеціалістом відділу організації та контролю за виконанням рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_1 на дії начальника та заступника начальника відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції.
За результати розгляду даної скарги головним спеціалістом відділу організації та контролю за виконанням рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_1 у відповіді від 06.03.2015 за вих. № 3062/7/3.3-01/3.1, яка була адресована начальнику відділу антикорупційної політики Державної виконавчої служби України Литвиненко І, О. було зазначено перелік вчинених виконавчих дій по зведеному виконавчому провадженню (ВП № 44360315 від 11.08.2015), про стягнення заборгованості з ФГ "Пролісок Агро" на користь ПП "Адлер", однак не було звернуто увагу на факт порушення положень статей 27 та 60 Закону України "Про виконавче провадження", що спричинило умови для несанкціонованого виведення з розрахункових рахунків коштів, а лише головним спеціалістом Управління державної виконавчої служби ОСОБА_1 вказано про те, що станом на 05.03.2015 вчиняються виконавчі дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".
Суд не погоджується з такою позицією відповідача та вважає її безпідставною з огляду на наступне.
З дослідженої у судовому засіданні копії посадової інструкції позивача вбачається, що до посадових обов'язків позивача згідно з п.п.2.1.2 Посадової інструкції відноситься розгляд звернень громадян та юридичних осіб, які надійшли до Головного управління юстиції у Житомирській області та у встановленому порядку інформує заявників про наслідки їх розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем не здійснювався розгляд скарги директора ПП "Адлер", як різновиду звернення, ані в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян", ані в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", натомість, відповідно до запиту Державної виконавчої служби України вих. № 15-0-34-753/7 від 20.02.15, позивач брав участь у зборі інформації та підготовці проекту відповіді на запит начальника відділу антикорупційної політики Державної виконавчої служби України .
Згідно ч. 1 ст. 83 Закону "Про виконавче провадження" контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.
Отже, здійснення контролю за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання державними виконавцями рішень судів та інших органів (посадових осіб), є виключною прерогативою двох категорій посадових осіб: 1) начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець; 2) керівника вищестоящого органу державної виконавчої служби, разом із тим, позивач не належить до вказаних категорій посадових осіб органів державної виконавчої служби.
Трудові правовідносини у процесі проходження публічної служби, порядок застосування дисциплінарних стягнень та процедура звільнення державних службовців регулюються Кодексом законів про працю України як загальним законом та Законом України „Про державну службу - як спеціальним.
Так, відповідно до статті 147 Кодексу законів про працю України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.
Згідно зі статтею 149 Кодексу законів про працю України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16 грудня 1993 року (далі Закон № 3723-XII) державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов'язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.
Коло основних обов'язків державного службовця визначається статтею 10 Закону України "Про державну службу" додержання Конституції України та інших нормативних актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на нього службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість у роботі.
У свою чергу, згідно зі статтею 14 Закону № 3723-XII, дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: - попередження про неповну службову відповідність, затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
Згідно статті 148 Кодексу законів про працю України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Суд наголошує, що загальноправові принципи вимагають того, що будь-яке притягнення особи до дисциплінарної відповідальності (як у відносинах публічної служби, так і у звичайних трудових відносинах) має бути обґрунтованим, тобто мати чітко вказану підставу для застосування дисциплінарного стягнення, передбачену або Кодексом законів про працю України, або Законом України "Про державну службу".
Не може бути визнаний законним наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності у разі відсутності з боку посадової особи, яка притягується до відповідальності, конкретного дисциплінарного проступку.
Відповідно, наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення та час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що при винесенні спірного наказу не наведеного конкретного дисциплінарного проступку позивача, який ним було вчинено у порушення його посадової інструкції.
За правилами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, суб'єкт владних повноважень, застосовуючи захід дисциплінарного впливу ОСОБА_1 не надав суду обґрунтованих доказів правомірності свого рішення, а тому на думку суду позов є обгрунтованим та його слід задовольнити.
Керуючись статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати наказ Головного територіального управління юстиції у Житомирській області №895/11 від 08 червня 2015 року про застосування заходу дисциплінарного впливу до ОСОБА_1 протиправним та скасувати його.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя М.С. Токарева
Повний текст постанови виготовлено: 29 липня 2015 р.