21 липня 2015 року м.Житомир справа № 806/2620/15
час прийняття: 14 год. 45 хв. категорія 3.7.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Нагірняк М.Ф.,
секретар судового засідання Шкорботун Ю.О.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
В судовому засіданні Позивач свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі і пояснила, що її мати - ОСОБА_4, як інвалід 2-ї групи була забезпечена автомобілем марки "ЗАЗ 110307", 2007 року випуску, ідентифікаційний номер кузова № Y6D1103077012041, номер двигуна НОМЕР_1., яким за згодою матері управляв ОСОБА_5, її (Позивача) чоловік. 07.08.2014року ОСОБА_4 померла і 20.03.2015року Позивач звернулася до Відповідача із заявою щодо сплати залишкової вартості вказаного автомобіля та його переоформлення. ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації від 09.04.2015року в задоволенні її заяви було відмовлено.
Позивач вважає таку відмову Відповідача протиправною, так як ОСОБА_4 проживала із нею однією сім'єю, так як постійно потребувала догляду, що підтверджується судовим рішенням, та Позивач не має в користуванні іншого автомобіля.
Представник ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, Відповідача по даній справі, в судовому засіданні проти позову заперечила і зазначила, що Позивач дійсно 20.03.2015року зверталася із завою про сплату залишкової вартості вказаного автомобіля та його переоформлення. Таке звернення Позивача мало місце після 6 місяців із дня смерті ОСОБА_4 та без надання всіх необхідних документів, а тому в задоволенні такого звернення правомірно було відмовлено.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення Позивача та заперечення представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо умов та порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, спеціального автотранспорту інвалідів, регулюються правовими нормами Закону України "Про реабілітацію інвалідів в України" від 06.10.2005 р. N 2961-IV (далі - Закон N 2961), постанови "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями" від 19.07.2006 р. N 999 (далі - Порядок N999), що були чинні на день виникнення таких відносин.
Статтею 1 Закону N 2961 передбачено, що інвалід - це особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що призводить до обмеження нормальної життєдіяльності, викликає в особи потребу в соціальній допомозі і посиленому соціальному захисті, а також виконання з боку держави відповідних заходів для забезпечення її законодавчо визначених прав.
Згідно ст. 26 Закону N 2961 Держава забезпечує розробку, виробництво, закупівлю технічних та інших засобів реабілітації, спеціального автотранспорту, виробів медичного призначення для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування інвалідів, дітей-інвалідів, поширює інформацію про таку продукцію.
В судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_4, як інвалід 2-ї групи відповідно до вказаних Закону була забезпечена автомобілем марки "ЗАЗ 110307", 2007 року випуску, ідентифікаційний номер кузова №Y6D1103077012041, номер двигуна НОМЕР_1.
07.08.2014року ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про її смерть від 08.08.2014року серії 1-ТП №245784.
Позивач 20.03.2015року зверталася із завою до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про сплату залишкової вартості вказаного автомобіля та його переоформлення.
Відповідач, своїм листом від 09.04.2015року відмовив в задоволенні звернення Позивача по причині пропуску Позивачем шестимісячного строку для такого звернення та ненадання пакету документів щодо родинних відносин з померлою ОСОБА_4 і реєстрації за місцем її (ОСОБА_4С.) реєстрації.
Таке рішення ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації не відповідає вимогам чинного законодавства.
Правовий статус та подальше використання автомобіля, яким був забезпечений інвалід, після смерті інваліда регламентований правовими нормами п.16 Порядок N999.
В розумінні вимог вказаного п.16 Порядку N999 автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається іншому члену сім'ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда, у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом.
Така розрахункова сума для викупу автомобіля визначається головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції з урахуванням зносу автомобіля 0,84 відсотка за кожний повний місяць або 10 відсотків за кожний повний рік. Під час розрахунку неповний місяць користування автомобілем (незалежно від кількості днів) зараховується як повний місяць. За результатами розрахунку складається довідка-рахунок за формою, що затверджується Мінсоцполітики.
Сторони не заперечують, що вказаний спірний автомобіль ЗАЗ 110307", 2007 року випуску, ідентифікаційний номер кузова № Y6D1103077012041, номер двигуна НОМЕР_1 є автомобілем строк експлуатації якого менше ніж 10 років.
Відповідно до дослідженої в суді довідки від 04.09.2007року, виданої Відповідачем, право керування вказаним спірним автомобілем було передано ОСОБА_5, як зятю ОСОБА_4 і, відповідно чоловіку ОСОБА_1, Позивачу по даній справі.
За приписами п.12 Порядку N 999 у реєстраційних документах дійсно робиться позначка про передачу права користування автомобілем члену сім'ї. Тобто, Відповідач ще при прийнятті рішення про передачу права користування вказаним спірним автомобілем визнав, що чоловік ОСОБА_1, Позивача по даній справі, є членом сім'ї інваліда ОСОБА_4
Більш того, рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 30.06.2015року підтверджено, що Позивач як дочка ОСОБА_4 проживала до дня смерті ОСОБА_4 спільно і однією сім'єю.
Суд вважає безпідставними також доводи Відповідача, наведені в оскаржуваному листі від 09.04.2015року, щодо пропуску Позивачем шестимісячного строку з дня смерті інваліда для сплати до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом.
По-перше, така розрахункова сума для викупу автомобіля визначається самим Відповідачем, але суду не надано жодних доказів того, що вказаний розрахунок був своєчасно визначений та вручений Позивачу.
По-друге, дослідженими в судовому засіданні виписками із медичної картки стаціонарного хворого встановлено, що Позивач з листопада 2014року по лютий 2015рік перебувала на стаціонарному лікуванні, що безспірно унеможливлювало її звернення до Відповідача в даний період.
Суд критично оцінює посилання представника Відповідача у судовому засіданні на те, що діючим законодавством України не передбачено можливості поновлення або продовження строку для викупу автомобіля, встановленого відповідно до пункту 16 Порядку,
Відповідно до статті 3 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 8 КАС України).
Зважаючи на викладене, суд вважає обґрунтованими доводи Позивача щодо поважності причин пропуску шестимісячного строку для подачі заяви до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про переоформлення спірного автомобіля.
Оскаржуване рішення ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації (лист від 09.04.2015року) щодо відмови у наданні ОСОБА_1 довідки - розрахунку з розрахунковою сумою для викупу автомобіля марки "ЗАЗ 110307", 2007 року випуску, ідентифікаційний номер кузова № Y6D1103077012041, номер двигуна НОМЕР_1, дозволу на сплату його залишкової вартості та його переоформлення, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте без врахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Одночасно, з метою повного захисту прав Позивача, суд зобов'язує Відповідача надати ОСОБА_1 довідку - розрахунок з розрахунковою сумою для викупу автомобіля марки "ЗАЗ 110307", 2007 року випуску, ідентифікаційний номер кузова № Y6D1103077012041, номер двигуна НОМЕР_1, зареєстрованого на ОСОБА_4, та дозвіл на сплату залишкової вартості вказаного автомобіля.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати ОСОБА_1 у вигляді 298,00грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.
Керуючись вимогами статей 2,86,94,159-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації щодо відмови у наданні ОСОБА_1 довідки - розрахунку з розрахунковою сумою для викупу автомобіля марки "ЗАЗ 110307", 2007 року випуску, ідентифікаційний номер кузова № Y6D1103077012041, номер двигуна НОМЕР_1, дозволу на сплату його залишкової вартості та його переоформлення.
Продовжити шестимісячний термін, встановлений законодавством, для сплати розрахункової суми для викупу автомобіля марки "ЗАЗ 110307", 2007 року випуску, ідентифікаційний номер кузова № Y6D1103077012041, номер двигуна НОМЕР_1, зареєстрованого на ОСОБА_4, яка померла 07.08.2014.
Зобов'язати ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації надати ОСОБА_1 довідку - розрахунок з розрахунковою сумою для викупу автомобіля марки "ЗАЗ 110307", 2007 року випуску, ідентифікаційний номер кузова № Y6D1103077012041, номер двигуна НОМЕР_1, зареєстрованого на ОСОБА_4, та дозвіл на сплату залишкової вартості вказаного автомобіля.
Судові витрати ОСОБА_1 у вигляді 298,00грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк
Повний текст постанови виготовлено: 28 липня 2015 р.