Справа №459/899/13-к
29 березня 2013 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого судді Мелешко С.І.
при секретарі Янкевич Л.В.
з участю: прокурора Кінаш А.М.
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2
потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4
законних представників потерпілих ОСОБА_5,ОСОБА_6
обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8
законних представників обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Червонограді кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013150150000114 від 24.01.2013 про обвинувачення :
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Калуш Львівської області, українця, громадянина України, учень 8-го класу ЧНВК №13 , проживаючого по АДРЕСА_1, раніше не судимого:
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Калуш Львівської області, українця, громадянина України, учень 8-го класу ЧНВК №13 , проживаючого по АДРЕСА_2, раніше не судимого:
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_8 24 грудня 2012 року близько 09 години 00 хв, знаходячись спільно з обвинуваченим ОСОБА_7 в роздягальні Червоноградського навчально-виховного комплексу № 13, що в місті Соснівка Львівської області по вулиці Театральній, 14а, виявивши в кишені куртки залишеної в роздягальні малолітньою ОСОБА_3 мобільний телефон, вирішили ним таємно заволодіти, розподіливши ролі по вчиненні крадіжки.
Реалізовуючи свій спільний злочинний намір, діючи згідно розподілених ролей та попередньої домовленості по таємному викраденні чужого майна, неповнолітній ОСОБА_8, знаходячись в вищевказаній роздягальні, став спостерігати за обстановкою та її перемінами, надавши тим самим можливість ОСОБА_7 таємно викрасти з кишені куртки ОСОБА_3 належний їй мобільний телефоном марки «Самсунг С 3300», ІМЕІ НОМЕР_4 вартістю 800 гривень, з сімкартою оператора мобільного зв»язку «Лайф» з номером абонента НОМЕР_1 вартістю 15 гривень, після чого з місця вчинення злочину з викраденим майном втекли.
Своїми спільними злочинними діями ОСОБА_8 та ОСОБА_7 спричинили малолітній потерпілій ОСОБА_3 матеріальних збитків на загальну суму 815 гривень.
Крім цього, 27 грудня 2012 року близько 21 години 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_8, знаходячись спільно з ОСОБА_7 в роздягальні Червоноградського навчально-виховного комплексу № 13, що в місті Соснівка Львівської області по вулиці Театральній, 14а, виявивши в кишені куртки залишеної в роздягальні неповнолітньою ОСОБА_4 мобільний телефон, вирішили ним таємно заволодіти, розподіливши ролі по вчиненні крадіжки. Реалізовуючи свій спільний злочинний намір, діючи повторно, згідно розподілених ролей та попередньої домовленості по таємному викраденні чужого майна, неповнолітній ОСОБА_8, знаходячись в вищевказаній роздягальні, став спостерігати за обстановкою та її перемінами, надавши тим самим можливість ОСОБА_7 таємно викрасти з кишені куртки ОСОБА_4 належні їй чохол вартістю 30 гривень, в якому знаходився мобільний телефоном марки «Самсунг GT-S 5222», ІМЕІ НОМЕР_5/НОМЕР_6 вартістю 872 гривень, з сімкартою оператора мобільного зв»язку «Лайф» з номером НОМЕР_2 вартістю 15 гривень, з сімкартою оператора мобільного зв»язку «КиївСтар» з номером абонента НОМЕР_3 вартістю 25 гривень та з картою пам'яті об»ємом 8 Гб. вартістю 60 гривень, після чого з місця вчинення злочину з викраденим майном втекли.
Своїми спільними злочинними діями ОСОБА_8 та ОСОБА_7 спричинили неповнолітній потерпілій ОСОБА_4 матеріальних збитків на загальну суму 1002 гривні.
18 березня 2013 року в даному кримінальному провадженні №12013150150000114, між потерпілими ОСОБА_3, ОСОБА_4 та обвинуваченими ОСОБА_7, ОСОБА_8. в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 471 КПК України, укладено угоду про примирення.
Відповідно до даної угоди потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_8 дійшли згоди, щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_7, ОСОБА_8.
Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_7, ОСОБА_8. повинні понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме позбавлення волі терміном на 1 рік з застосуванням ст..104 КК України від відбуття покарання звільнити з іспитовим строком на 1 рік , згідно ст..105 КК України від покарання звільнити, застосувати примусові заходи виховного характеру, а саме передати неповнолітнього ОСОБА_8 під нагляд матері ОСОБА_10, ОСОБА_7 під нагляд матері ОСОБА_9 .
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному та потерпілій. Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного. Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вказав, що він цілком розуміє характер обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. Крім того зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, згідний з видом покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення та наполягає на затвердженні угоди про примирення.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вказав, що він цілком розуміє характер обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. Крім того зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, згідний з видом покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення та наполягає на затвердженні угоди про примирення.
Потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснили, що їм зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України та просять затвердити зазначену угоду.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, вислухавши думку прокурора, який не заперечив щодо затвердження мирової угоди, пояснення обвинувачених, потерпілих, законних представників обвинувачених, потерпілих , суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, а тому їх дії кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_7, ОСОБА_8 узгоджене сторонами угоди про примирення покарання у вигляді покарання з випробуванням , а також з застосуванням ст..105 КК України
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374 та 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 18 березня 2013 року про примирення між потерпілими ОСОБА_3, ОСОБА_4 та обвинуваченими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 112013150150000114 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України..
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 18.03.2013 року покарання у виді позбавлення волі терміном на 1 рік з застосуванням ст..104 КК України від відбуття покарання звільнити з іспитовим строком на 1 рік .
Згідно ст..105 КК України ОСОБА_7 від покарання звільнити, застосувати примусові заходи виховного характеру, а саме передати ОСОБА_7 під нагляд матері ОСОБА_9 .
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 18.03.2013 року покарання у виді позбавлення волі терміном на 1 рік з застосуванням ст..104 КК України від відбуття покарання звільнити з іспитовим строком на 1 рік .
Згідно ст..105 КК України ОСОБА_8 від покарання звільнити, застосувати примусові заходи виховного характеру, а саме передати ОСОБА_8 під нагляд матері ОСОБА_10 .
Запобіжний захід ОСОБА_7, ОСОБА_8 - особисте зобов'язання, після набрання вироком законної сили - скасувати. Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Львівської області через Червоноградський міський суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий:С. І. Мелешко