22 липня 2015 року Справа № 909/602/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддівКорсака В.А. Данилової М.В., Данилової Т.Б.
розглянувши матеріали касаційних скарг Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Першого заступника прокурора Івано-Франківської області
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 08.06.2015
у справі№ 909/602/14 Господарського суду Івано-Франківської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "С.І.Груп Консорт Лтд"
доДепартаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області
за участю Першого заступника прокурора Івано-Франківської області
простягнення 294 300 049, 47 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники :
- - позивачаДіденко Ю.О.
- - відповідачаЖирун Р.М., Петраш Ю.Л.
- - третьої особине з'явився
- - Генеральної прокуратури УкраїниТомчук М.О.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 10.07.2014, яке набрало законної сили, стягнуто з Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С.І. Груп Консорт Лтд." 294 300 049 грн. 47 коп. основного боргу та 73 080 грн. 00 коп. судового збору.
Зазначене судове рішення переглядалось в апеляційному та касаційному порядку і було залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.09.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2014.
Ухвалою Верховного Суду України від 27.01.2015 відмовлено Заступнику Генерального прокурора України у допуску справи № 909/602/14 до провадження Верховного Суду України з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 30.10.2014.
В лютому 2015 року Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами Господарського суду Івано-Франківської області від 10.07.2014 на підставі пункту 1 частини першої статті 112 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 27.03.2015 (суддя Максимів Т.В.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 (у складі головуючого Плотніцького Б.Д., суддів: Михалюк О.В., Кравчук Н.М.) вказану заяву залишено без задоволення, а судове рішення - без змін.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів, Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати, а заяву відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.07.2014 задовольнити.
Також до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернувся Перший заступник прокурора Івано-Франківської області, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати рішення судів про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами вказаного судового рішення з прийняттям нового рішення про її задоволення та прийняти нове рішення, яким задовольнити вказану заяву відповідача.
У відзивах на касаційні скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "С.І. Груп Консорт Лтд." заперечує проти доводів касаторів і просить суд залишити їх касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області не надіслало відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується та не реалізувало процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення було повідомлено належним чином.
Перевіривши доводи касаційних скарг, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій на підставі сукупності поданих до матеріалів справи доказів встановлено, що у 2013 році між Товариством з обмеженою відповідальністю "С.І.Груп Консорт Лтд" (позивачем у справі), як переможцем процедури закупівлі послуг, було укладено декілька однотипних договорів про надання послуг зі збирання небезпечних відходів з Департаментом будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації (відповідачем у справі).
Основні умови договорів передбачали, що позивач забезпечує проведення невідкладних природоохоронних заходів з видалення, перевезення та утилізації небезпечних відходів гексахлорбензолу, що перебувають на полігоні твердих токсичних відходів в Домбровському кар'єрі м. Калуш.
До матеріалів справи залучено тексти розпоряджень Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 740-р та від 01 серпня 2013 року № 741-р про виділення коштів для забезпечення заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на Домбровському полігоні у м. Калуші Івано-Франківської області та недопущення прориву вод р. Сіверка, забруднення підземних та поверхових вод та запобігання небезпечних геологічних процесів, в тому числі шляхом вивезення з полігону токсичних відходів ТОВ "Оріана-Галев" (т. 2, а.с. 1-2).
Як вбачається з матеріалів справи спір виник у зв'язку з тим, що відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання в частині оплати виконаних робіт, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 294 300 049 грн. 47 коп.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 10.07.2014, яке переглядалось в апеляційному та касаційному порядку і було залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.09.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2014, стягнуто з Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С.І. Груп Консорт Лтд." 294 300 049 грн. 47 коп. основного боргу та 73 080 грн. 00 коп. судового збору.
В основу прийнятого у справі рішення суду покладено визнаний судом факт невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати виконаних робіт.
В обґрунтування заяви про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами, відповідач посилається на те, що на момент розгляду справи позивач не повністю виконав свої зобов'язання щодо утилізації відходів, що підтверджується листом позивача від 20.08.2014 на ім'я Генерального прокурора України про наявність заборгованості позивача перед іноземними компаніями, які повинні були здійснити утилізацію. В цьому листі позивач зазначав, що існує загроза повернення небезпечних відходів гексахлорбензолу на територію України. Також заявник подав до суду клопотання про призначення судової експертизи для з'ясування обсягів виконаних робіт іноземними компаніями та проведення розрахунків.
Колегія вважає висновки судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення заяви відповідача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, з підстав викладених у ній, достатньо обґрунтованими, враховуючи наступне.
Статтею 112 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, серед яких однією з підстав є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
В своїй постанові № 17 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" (із змінами і доповненнями) пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Також не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором.
Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України.
У з'ясуванні ж наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з пунктами 2 - 5 частини другої статті 112 Господарського процесуального кодексу має значення тільки сам факт встановлення відповідних обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.
Таким чином, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому, результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних по справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.
Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що посилання відповідача на невиконання позивачем зобов'язання щодо повної утилізації не може бути визнано нововиявленою обставиною, оскільки це питання вже було предметом розгляду всіх судових інстанцій при розгляді даної справи по суті. Більш того, сам відповідач у своєму відзиві № 722\01-04 від 16.06.2014 (т. 1, а.с. 119-120) посилався на те, що позивач не надав довідку про фактичне знищення відходів, а тому договір повністю позивачем не виконано, а строк оплати по договору не настав.
Таким чином обставина, на яку посилається відповідач не може бути визнана нововиявленою з огляду на те, що вона була відома як сторонам спору, так і судам першої, апеляційної та касаційної інстанції під час розгляду справи по суті.
При розгляді справи по суті, суди послались на те, що за умовами укладених договорів замовник проводить оплату протягом 7 робочих днів після підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг (пункт 4.1.2. договорів), а виконавець зобов'язаний протягом 365 днів з дати передачі твердих відходів на знешкодження (знищення) передати замовнику відповідну довідку про знешкодження (знищення) таких відходів (пункт 6.3.3. договорів). Крім того, відповідач порушив умови пункту 4.1. договорів щодо попередньої оплати 50 % вартості послуг протягом 7 робочих днів з моменту підписання договору.
Посилання відповідача на лист позивача від 20.08.2014, відповідно до якого останній не знешкодив відходи та не надав доказів понесених витрат на утилізацію, а також посилання на необхідність проведення судової експертизи для з'ясування обсягів виконаних робіт іноземними компаніями та проведення розрахунків, на стадії розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не відповідає вимогам діючого законодавства та постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 26.12.2011 № 17, оскільки не можуть вважатися нововиявленими обставинами, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором.
В пункті 9.1 зазначеної постанови пленуму прямо зазначено, що відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одного доказу над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази. Ці обмеження поширюються і на права касаційної інстанції у перегляді рішення за нововиявленими обставинами.
Слід також зазначити, що в своєму запереченні на заяву відповідача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (т.4, 124-128) позивач послався на повне та належне виконання ним договірних зобов'язань зі збирання небезпечних відходів та їх утилізації. На підтвердження цих обставин, до матеріалів справи позивач надав копію листа компанії "Трейдбі Фоулі ЛТД" (Великобританія), адресований Міністерству екології та природних ресурсів України та Агентству з охорони навколишнього середовища Великобританії, в якому ця компанія підтверджує повне знищення відходів шляхом високотемпературного спалювання (т. 4, а.с. 132).
Також до справи позивачем залучено копію листа компанії "Треді С.А. (Франція) адресований Міністерству екології та природних ресурсів України, в якому ця компанія підтверджує повне завершення знешкодження відходів, які було відвантажено з України (т. 4, а.с. 134). Окрім того, ця компанія повідомила що позивач по справі повністю виконав свої зобов'язання щодо оплати вартості утилізації зазначених відходів гексахлорбензолу (т.4, а.с. 136). Цей лист було адресовано відповідачу та прокурору.
З вказаних листів вбачається, що повідомлення Міністерства екології та природних ресурсів України здійснювалось Британською та Французькою компаніями на виконання Базельської конвенції.
В обґрунтування свого заперечення на заяву відповідача до матеріалів справи позивачем також залучено постанову Прокуратури Київської області від 31.12.2014 (т.3, а.с. 223-226). Відповідно до цієї постанови, прокуратурою здійснювалось кримінальне провадження щодо незаконної організації посадовими особами обласних державних адміністрацій та Міністерства екології та природних ресурсів та компанією S.I. GROUP CONSORT L.T.D. визначення переможця конкурсу закупівель послуг щодо утилізації небезпечних речовин, завищення фактичного змісту небезпечних речовин у відходах та об'ємів самих відходів, що призвело до розкрадання бюджетних коштів в особливо великих розмірах.
В постанові зазначено, що у ході досудового розслідування Генеральною прокуратурою України встановлено, що зазначені обставини не підтверджені будь-якими об'єктивними доказами, не встановлено сам факт злочинної домовленості, а тому є припущенням. Кримінальне провадження було закрите в зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення (злочину).
За таких обставин колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій на підставі сукупності поданих до матеріалів справи доказів дійшли обґрунтованого висновку про те, що викладені у заяві обставини не можуть кваліфікуватися як нововиявлені і могли бути відомі заявнику під час розгляду справи в суді першої інстанції, що підтверджується матеріалами судової справи. Ці обставини не спростовують фактів, які покладені в основу судового рішення про перегляд якого подано заяву, що стало підставою для відмови у її задоволенні.
На думку колегії суддів, судами попередніх інстанцій дана належна юридична оцінка усім обставинам справи, тому підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, відсутні.
Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Судами вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Доводи, що викладені в касаційних скаргах не спростовують правильних висновків місцевого та апеляційного господарських судів та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими і фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
За таких обставин, касаційні скарги задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційні скарги залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 у справі № 909/602/14 залишити без змін.
Головуючий суддя В.А. Корсак
С у д д і М.В. Данилова
Т.Б. Данилова