ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
24 липня 2015 року № 2а-6927/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Нагорянського С.І., суддів: Бояринцевої М.А., Добрянської Я.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про скасування постанови
У 2011 році ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та просила суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову від 29 квітня 2011 року державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України. про закінчення виконавчого провадження № 24898496;
- визнати протиправними дії в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України по затвердженню і не скасуванню постанови від 29 квітня 2011 року про закінчення виконавчого провадження № 24898496;
- визнати протиправними дії та бездіяльність Департаменту ДВС Міністерства юстиції України які проявилися в порушенні та не дотриманні вимог чинного законодавства України при винесенні та надісланні ОСОБА_1, ОСОБА_2 постанови від 29 квітня 2011 року про закінчення виконавчого провадження;
- визнати протиправними дії та бездіяльність Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, що проявилися в не накладенні на боржників штрафу (подвійного штрафу) та не внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржників до відповідальності згідно із законом по виконавчому провадженню №24898496;
- визнати відсутність поважних причин у боржників по виконавчому провадженню №24898496 по не виконанню в повному та фактичному обсязі виконавчою документу та судового рішення від 08 лютого 2011 року Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року по справі №2-а-2111/10/1070;
- визнати протиправним, незаконним акт комісії від 01 квітня 2011 року;
- визнати наявність акту комісії від 01 квітня 2011 року не поважною причиною по/для не виконання державним виконавцем Департаменту ЦВС Міністерства юстиції України вимог передбачених статей 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження» в частині накладення штрафу (подвійного штрафу) та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржників до відповідальності згідно із законом;
- зобов'язати Департамент ДВС Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження № 24898496 та вжити дії і рішення до боржників по виконавчому провадженню № 24898496 в частині накладення штрафу (подвійного штрафу) та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржників до відповідальності згідно із законом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2011 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження в частині заявлених вимог, а саме:
- визнання відсутності поважних причин у боржників по виконавчому провадженню №24898496 по не виконанню в повному та фактичному обсязі виконавчою документу та судового рішення від 08 лютого 2011 року Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року по справі №2-а-2111/10/1070;
- визнання протиправним, незаконним акт комісії від 01 квітня 2011 року;
- визнання наявності акту комісії від 01 квітня 2011 року не поважною причиною по/для не виконання державним виконавцем Департаменту ЦВС Міністерства юстиції України вимог передбачених статей 75, 89 Закону України "Про виконавче провадження" в частині накладення штрафу (подвійного штрафу) та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржників до відповідальності згідно із законом.
В решті позовних вимог ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2011 року відкрито провадження у справі.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2011 року про відмову у відкритті провадження у справі та з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2011 року, позивачем подано апеляційні скарги на вказані судові рішення.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2011 року про відмову у відкритті провадження - залишено без змін.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2011 року - залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2015 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року в частині відмови у відкритті провадження у справі про визнання наявності акту комісії від 01 квітня 2011 року не поважною причиною для невиконання державним виконавцем Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вимог, передбачених статтями 75, 89 Закону України "Про виконавче провадження" в частині накладення штрафу (подвійного штрафу) та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржників до відповідальності згідно із законом - скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання наявності акту комісії від 01 квітня 2011 року не поважною причиною для невиконання державним виконавцем Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вимог, передбачених статтями 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження» в частині накладення штрафу (подвійного штрафу) та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржників до відповідальності згідно із законом.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити з огляду на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову.
Від представника позивача у судовому засіданні надійшло клопотання про розгляду справи у порядку письмового провадження, представник відповідача вирішення клопотання передав на розсуд суду.
З урахуванням вищенаведеного, а тому суд дійшов висновку про перехід до розгляду справи порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду та вирішення справи, судом встановлено наступне.
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 02 березня 2011 року відкрито виконавче провадження № 24898496 з виконання виконавчого листа № 2а-2111/10/1070 виданого Київським апеляційним адміністративним судом 15 лютого 2011 року про зобов'язання Міністерства юстиції України, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати належним чином завірені копії постанови від 17 серпня 2007 року про відкриття виконавчого провадження № 4529908, супровідного листа від 20 серпня 2007 року № 25-50-212/13 старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кириченка В.Г., завірену копію заяви ОСОБА_1 від 03 вересня 2007 року вхідний № П-17492.
Під час здійснення виконавчого провадження, державним виконавцем було встановлено, що витребувані судом документи відсутні, в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень дане виконавче провадження було зареєстровано під № 4529908. Оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження від 17 серпня 2007 року була винесена без урахування вимог Закону України «Про виконавче провадження», постанову про відкриття виконавчого провадження від 17 серпня 2007 року було скасовано та винесено нову від 30 серпня 2007 року, яка разом із супровідним листом була отримана нарочно представником ОСОБА_1 за дорученням ОСОБА_2
Судом встановлено, що на виконання вимоги державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту держаної виконавчої служби від 30 березня 2011 року № 24898496/25 з виконання виконавчого листа № 2а-2111/10/1070, виданого Київським апеляційним адміністративним судом, заступником Міністра юстиції України прийнято розпорядження № 12 про створення комісії з працівників відділу примусового виконання рішень Департаменту держаної виконавчої служби, відділу діловодства та контролю Департаменту держаної виконавчої служби, відділу судового забезпечення Департаменту держаної виконавчої служби та сектору роботи з документами виконавчого провадження Департаменту держаної виконавчої служби.
На виконання вказаного розпорядження заступника Міністра юстиції України, вимоги державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби, комісією було проведено огляд завершеного у 2007 році виконавчого провадження № 212, зареєстрованого у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень за № 4529908 по дільниці № 13 та здійснено перевірку матеріалів виконавчих проваджень, наявних в Департаменті Державної виконавчої служби, номенклатурних справ Департаменту Державної виконавчої служби щодо звернень, запитів, скарг фізичних і юридичних осіб.
За результатами огляду та перевірки було складено Акт від 01 квітня 2011 року, яким встановлено, що оригінали постанови від 17 серпня 2007 року про відкриття виконавчого провадження, зареєстрованої в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень за № 4529908, супровідного листа від 20 серпня 2007 року за вих. 25-50/212/13 старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кириченка В.Г. та заяви ОСОБА_1 від 03 вересня 2007 року за вх. П-17492 - відсутні в матеріалах виконавчого провадження.
У подальшому, 29 квітня 2011 року державним виконавцем Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Вовченком О.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Так, в межах даного провадження розглядається позовна вимога позивача про визнання наявності акту комісії від 01 квітня 2011 року не поважною причиною для невиконання державним виконавцем Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вимог, передбачених статтями 75, 89 Закону України "Про виконавче провадження" в частині накладення штрафу (подвійного штрафу) та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржників до відповідальності згідно із законом.
Згідно ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Державний виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження.
Згідно ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Судом встановлено, що Акт від 01 квітня 2011 року був складений на підставі розпорядження заступника Міністра юстиції України № 12 про створення відповідної комісії. Вищевказаним розпорядженням було зобов'язано: здійснити огляд завершеного виконавчого провадження № 4529908; перевірити матеріали виконавчих проваджень наявних в Департаменті державної виконавчої служби та номенклатурні справи Департаменту державної виконавчої служби щодо звернень, запитів, скарг фізичних і юридичних осіб; комісії за результатами огляду та перевірки скласти відповідний акт.
Тобто, перевірку матеріалів виконавчих проваджень, наявних в Департаменті Державної виконавчої служби та номенклатурних справ було здійснено на підставі та у відповідності до розпорядження заступника Міністра юстиції України, з метою виконання рішення Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 2а-2111/10/1070.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що наявність вищевказаного акту комісії від 01 квітня 2011 року не може бути визнано неповажною причиною для невиконання державним виконавцем Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вимог, передбачених статтями 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частиною 2 ст. 14 КАС України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Предметом розгляду у даній справі також були вимоги позивача (враховуючи їх уточнення) про: визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 29 квітня 2011 року про закінчення виконавчого провадження № 24898496; визнання протиправними дії та бездіяльність Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, що проявилися в не накладенні на боржників штрафу (подвійного штрафу) та не внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржників по виконавчому провадженню № 24898496 до відповідальності згідно із законом; зобов'язання Департамент ДВС Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження № 24898496 та вжити дії і рішення до боржників по виконавчому провадженню № 24898496 в частині накладення штрафу (подвійного штрафу) та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржників до відповідальності згідно із законом.
Суд звертає увагу, що вищевказані судові рішення в касаційному порядку не оскаржені, а тому постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2011 року набрала законної сили, і встановлені в ній обставини не потребують доказування.
З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання акту комісії від 01 квітня 2011 року не поважною причиною для невиконання державним виконавцем Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вимог, передбачених статтями 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження» в частині накладення штрафу (подвійного штрафу) та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржників до відповідальності згідно із законом.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання наявності акту комісії від 01 квітня 2011 року не поважною причиною для невиконання державним виконавцем Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вимог, передбачених статтями 75, 89 Закону України "Про виконавче провадження" в частині накладення штрафу (подвійного штрафу) та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржників до відповідальності згідно із законом.
Керуючись ст. ст. 69-71, 160-165, 167, 254 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання наявності акту комісії від 01 квітня 2011 року не поважною причиною для невиконання державним виконавцем Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вимог, передбачених статтями 75, 89 Закону України "Про виконавче провадження" в частині накладення штрафу (подвійного штрафу) та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржників до відповідальності згідно із законом - відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий суддя С.І. Нагорянський
Судді М.А. Бояринцева
Я.І. Добрянська
Головуючий Суддя С.І. Нагорянський
Судді М.А. Бояринцева