Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
28 липня 2010 року Справа № 2а-88/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Сагун А. В.;
при секретарі -Джебко А. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді, яка замінена на правонаступника Кіровоградську об'єднану державну податкову адміністрацію (далі по тексту - Кіровоградська ОДПІ), в якому, з урахуванням доповнень до адміністративного позову, просив визнати недійними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.09.2009 року №0005062320 та №0005052320.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пивна палатка за адресою м. Кіровоград, вул. Пацаєва, в якій проведена перевірка на той момент йому вже не належала.
Кіровоградська ОДПІ у своїх письмових запереченнях просила у задоволенні адміністративного позову відмовити за його безпідставністю, пославшись на відсутність у суб'єкта господарювання зауважень до акту перевірки.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав надавши суду пояснення аналогічні змісту позовної заяви.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання Кіровоградська ОДПІ повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомлені, заяв про відкладення розгляду справи на надходило, у зв'язку із чим на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України суд постановив ухвалу про розгляд справи без участі відповідача.
Заслухавши позивача, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що у період з 4 по 13 серпня 2009 року співробітниками ДПА у Кіровоградській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проведено перевірку пивної палатки „Оболонь”, яка розташована по вул. Пацаєва в м. Кіровоград, на предмет, зокрема, дотримання вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”. За результатами перевірки складено акт (довідка) від 13.08.2009 року, з якого слідує, що в ході перевірки виявлено порушення п. 1, п. 2, п. 12 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, п. 1 ст. 3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” (а.с15-18). На підставі акту перевірки 18 вересня 2009 року Державною податковою інспекції у м. Кіровограді прийнято рішення №0005062320, яким на позивача накладено фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 3999,50 грн., з яких за порушення п. 1, п. 2 ст. 3 вказаного Закону - 481,50 грн., за порушення п. 12 ст. 3 того ж Закону - 3518 грн. (а.с. 19, 41). Також, в той же день Державною податковою інспекції у м. Кіровограді прийнято рішення №0005052320, яким за порушення п. 1 ст. 3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” на позивача накладено фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 12,90 грн. (а.с. 20). Позивач оскаржив в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області зазначені рішення. За результатами розгляду скарги Державна податкова адміністрація у Кіровоградській області у задоволенні скарги відмовила, а оскаржені рішення залишила без змін (а.с. 4-8).
Як вбачається з вказаного акту, порушення п. 1, п. 2, п. 12 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” виявилось в тому, що 4 серпня 2009 року розрахункову операцію проведено без застосування реєстратора розрахункових операцій, розрахункової книжки і книги обліку розрахункових операцій на суму 96,30 грн., а також торгівлю не оприбуткованими товарно-матеріальними цінностями (пиво в пляшках і на розлив, фісташки, горішки, сушена риба в пакетах), при цьому первинні бухгалтерські документи та книги обліку доходів і витрат відсутні.
Відповідно до п.1 ст.17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій чи проведення її без застосування розрахункової книжки до суб'єктів підприємницької діяльності за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг).
Згідно ст. 20 того ж Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до абз. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, за здійснення зазначених операцій, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням;
Згідно ч.1 ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Таким чином, фактичною підставою адміністративно-господарської відповідальності, в тому числі накладення фінансових санкції, передбачених п. 1 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та абз. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” є склад правопорушення, в тому числі суб'єкт правопорушення.
Виходячи із змісту вказаних статей суб'єктом правопорушення є суб'єкт господарювання, який не забезпечив (допустив) не виконання обов'язків при здійсненні торгівельної діяльності, передбачених п. 1, п. 2, п. 12 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, п. 1 ст. 3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.
На підтвердження обставин, що суб'єктом правопорушень, за які застосовано фінансові санкції, є саме позивач, податковим органом надано письмові пояснення ОСОБА_4, в яких останній зазначив, що в пивній палатці підприємницькою діяльністю займався саме ОСОБА_1 Однак, суд вважає їх не достатніми для підтвердження зазначеного факту, оскільки в них не вказано про який саме період зайняття підприємницькою діяльністю позивача йде мова й з яких підстав ОСОБА_5 дійшов висновку що саме позивачу належала пивна палатка.
Суд критично ставиться до посилання відповідача, що факт здійснення протиправної діяльності позивачем підтверджено відсутністю у суб'єкта господарювання зауважень до акту перевірки, оскільки в матеріалах справи міститися пояснення відповідача щодо не здійснення ним господарської діяльності з 03.08.2009 (а.с.42). Крім того, позивач відмовився від підписання акту перевірки (а.с.44).
В матеріалах справи відсутні докази на підставі яких податковий орган дійшов до висновку, що на перевіряємому об'єкті підприємницьку діяльність здійснював позивач. Так, продавцем ОСОБА_6 не підписано акт перевірки та не надано пояснень по факту виявлених порушень. Крім того, перевіряючими не встановлено особу ОСОБА_6, не перевірено паспортні данні, в акті перевірки зазначено неповну адресу місця проживання остатньої. (а.с.15). Згідно відповіді Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Кіровоградській області, наданої на запит суду, ОСОБА_6 в Кіровоградській області на обліку не значиться (а.с.64)
Крім того, з пояснень позивача, які підтверджені матеріалами справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 16 червня 2005 року зареєстрований як фізична особа-підприємець (а.с.32, 69). Позивач в дійсності займався реалізації пива в пляшках та на розлив та інших супутніх продуктів у пивній палатці „Оболонь”, яка розташована по вул. Пацаєва в м. Кіровоград (а.с. 13-14). 29 липня 2009 року на підставі заяви останнього державним реєстратором проведено реєстраційну дію -внесення рішення фізичної особи -підприємця про припинення підприємницької діяльності (а.с. 33, 70, 71).
Згідно ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Таким чином, на момент перевірки позивач не являвся суб'єктом господарювання, так як не був зареєстрований як підприємець, а тому не може бути суб'єктом правопорушень, відповідальність за які передбачена п.1 ст.17, ст. 20 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, абз. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.
Зазначений висновок підтверджується тим, що за здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації передбачено юридичну відповідальність, згідно ст. 164 КУпАП або ч. 1 ст. 202 КК України.
З огляду на викладене вище, суд, перевіривши відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України оскаржувані рішення, дійшов висновку, що вони прийняті з порушенням принципу законності.
Разом з тим, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати оскаржувані рішення недійними.
Водночас, такий спосіб захисту (вимога про визнання акта індивідуальної дії недійсним), як випливає з системного аналізу статей 105, 162 КАС України, не передбачена процесуальним законодавством.
Таким чином, вимога позивача щодо визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.09.2009 року №0005062320 та №0005052320 не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межи позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав свобод та інтересів сторін, про захист яких вони просять.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалюється на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. що в даній справі складаються із сплаченого судового збору в сумі 3,40 грн., сума якого й підлягає відшкодуванню (а.с.2а).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Кіровограді про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0005062320 від 18.09.2009 року та №0005052320 від 18.09.2009 року.
У задоволення адміністративного позову в іншій частині відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір, у сумі 3,40 гривень.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови - з дня складання постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви.
Постанова виготовлена в повному обсязі - 02.08.2010 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду ОСОБА_7