27 липня 2015 рокум. Ужгород№ 807/1239/15
Закарпатський окружний адміністративний суд в особі судді Шешеня О.М., розглянувши справу в порядку письмового провадження за позовною заявою Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Державна податкова інспекція у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 9223,42 грн.
24.07.2015 року до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами справи. Представник позивача в даній заяві підтримав вимоги викладені в позовній заяві та просив задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився без поважних причин, заперечення на позов не надав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.
У відповідності до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вище викладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що Тячівською районною державною адміністрацією Закарпатської області 13.07.2009 року було зареєстровано відповідача, як фізичну особу-підприємця, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с. 5).
За відповідачем рахується непогашена заборгованість в розмірі 9223,42 грн. грн. Дана заборгованість виникла на підставі наступного.
Відповідно до статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платники податків зобов'язані вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та (або) сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків передбачених законом.
У відповідності до п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та (або) грошового зобов'язання та (або) пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та (або) пені вважається узгодженою.
Згідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За позивачем рахується податковий борг - збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в розмірі 7906,39 грн., який виник у відповідності до податкових повідомлень-рішень, а саме: №0000031500 від 15.01.2015 року в сумі 6778,72 грн. (з урахуванням сплати в сумі 361,28 грн.) штрафної (фінансової) санкції (а.с. 10), №0000341500 від 04.02.2015 року в сумі 79,24 грн. штрафної (фінансової) санкції (а.с. 12), №0000471500 від 17.02.2015 року в сумі 1020,00 грн. штрафної (фінансової) санкції (а.с. 15), №0000601500 від 26.02.2015 року в сумі 23,74 грн. штрафної (фінансової) санкції (а.с. 18), №0000611500 від 26.02.2015 року в сумі 4,69 грн. штрафної (фінансової) санкції (а.с. 16).
Вище вказані податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 11, 13-14, 17).
Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України вказано, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення - рішення або будь - яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Відповідачем не були оскаржені вище вказані податкові повідомлення - рішення, а тому сума грошового зобов'язання вважається узгодженою.
Також, за відповідачем рахується податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1116,49 грн., що виникло у зв'язку з поданням до позивача податкової декларації про майновий стан і доходи №9080069725 від 05.02.2015 року (а.с. 20-21) по строкам сплати, а саме: 19.02.2015 року в сумі 253,99 грн., 14.03.2015 року в сумі 431,25 грн., 14.05.2015 року в сумі 431,25 грн.
Відповідно до п. 56.11 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
У відповідності до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Відтак, відповідачеві було нараховано пеню в сумі 200,54 грн.
Згідно до п.п. 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У відповідності до ст. 59 ПК України позивачем відповідачу 02.08.2013 року було надіслано податкову вимогу за № 622-19 (а.с. 19).
Таким чином, виходячи з наведеного вище, за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 9223,42 грн., що підтверджується обліковою карткою платника (а.с. 7-9).
Станом на час розгляду адміністративної справи борг відповідачем не сплачений.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1.Позов Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вул. Леніна, буд. 70, с. Крива, Тячівський район, Закарпатська область, 90563, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) борг перед бюджетом в розмірі 9223,42 грн. (дев'ять тисяч двісті двадцять три гривні сорок дві копійки) грн.
3. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Суддя ОСОБА_2